Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 04 Грудень 2015 02:14

«Норд-стрім-2»

Rate this item
(0 votes)

18 черв­ня цьо­го ро­ку ро­сій­ський «Газ­пром» під­пи­сав із ні­мець­ким E.ON, гол­ланд­сько-бри­тан­ським Shell і авст­рій­ським OMV ме­мо­ран­дум про бу­дів­ниц­тво га­зо­про­во­ду «Норд-Стрім-2» (Nord Stream 2). Він пе­ред­ба­чає под­во­єн­ня про­пуск­ної здат­но­сті га­зо­про­во­ду по дну Бал­тій­сько­го мо­ря для транс­пор­ту­ван­ня га­зу з Ро­сії. Зро­зу­мі­ло, що це озна­чає іс­тот­ну ко­рек­цію енер­ге­тич­ної по­лі­ти­ки Ні­меч­чи­ни.

У липні на зустрічі віце-канцлера Зігмара Габріеля з керівником «Газпрому» Олексієм Міллером було зазначено, що в період скорочення виробництва газу в Європі «необхідно визначати нові траси, по яких буде потрапляти російський газ».
Однак справа виявилася набагато серйозніша. Зокрема, за повідомленням газети «Ведомости», «Сіменс» поставить росіянам газові турбіни, які будуть використані для поліпшення енергетичної безпеки Криму. Контракт виписано так, щоб оминути санкції ЄС. Черговим негативним фактом стало посилене лобіювання керівництвом E.ON і OMV поступок Європейської комісії у справі «Норд-Стрім-2» щодо його відповідності енергетичному праву ЄС.

4 серпня Берлін розпочав гру з «відкритими картами»: під час Східного економічного форуму у Владивостоку «Газпром», Shell, OMV, Engie та німецькі гіганти: E.ON, BASF/Wintershall підписали договір про будівництво газопроводу «Норд-Стрім-2». Одночасно було завершено обмін активами між «Газпромом» і BASF, в результаті якого росіяни взяли під свій контроль ключові сховища газу на території Німеччини, зокрема найбільше в Європі в Редені.
Це було симптоматично, оскільки Берлін блокував рішення у цій справі вже багато місяців. 16 вересня у Санкт-Петербурзі відбулася зустріч голови «Газпрому» Олексія Міллера та генерального директора «Сіменса» — Джо Кезера на тему кооперації при будівництві «Норд-Стрім-2».
7 жовтня у Європейському парламенті відбулися дебати під гаслом «Подвоєння пропускної спроможності Північного газопроводу. Наслідки для Енергетичного Союзу і безпеки поставок». Найважливішим гостем заходу, організованого Європейською народною партією, була канцлер Ангела Меркель. На запитання євродепутатів з Центральної Європи про позицію німецького уряду щодо проекту «Норд-Стрім-2» вона відповіла, що «це чисто комерційний проект». Це твердження прозвучало досить комічно у контексті подій останніх трьох місяців та структури власності концернів BASF і E.ON, в яких німецька держава має значну частку (30% за умови досить розпорошених акцій).
Наприкінці жовтня — під час перебування віце-канцлера Зігмара Габріеля у Москві у бесіді з президентом Володимиром Путіним він не тільки підтвердив «стратегічний характер для Німеччини» даної інвестиції, але й запевнив, що Берлін «зробить усе, щоб обмежити зовнішній тиск на проект». Під цим розумівся «тиск» Європейської комісії. Після розмови з Путіним Габріель, утретє від моменту підписання червневого меморандуму, зустрівся з Олексієм Міллером.
Однією з основних причин, які мотивують німецьку владу, стали проблеми із зеленою революцією (Energiewende). Частка відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) у державному енергетичному міксі зростає незадовільно. Проблемою стали також астрономічні кошти дотації нових зелених виробничих потужностей.
Саме тому німецький уряд дозволив діяльність фірми, яка торгує енергією, виробленою на атомних електростанціях у Швейцарії і Швеції, і розглядає можливість закупівлі струму, виробленого у Калінінградській області на електростанції, яка ще тільки будується. Ось чому Бундестаг форсує перехід вугільних електростанцій у резерв, щоб мати чим підтримати потужність державної електроенергетичної системи в разі виникнення проблем із ВДЕ.
По-друге, Німеччина збирається стати газовим хабом (центром накопичення і обороту блакитного палива) для «серця» Європи. Цей процес відбувається за кошт України, яка нині виконує таку роль для таких країн, як Польща, що отримують газ зі східного напрямку, а незабаром будуть змушені отримувати його з німецької території.
Такий підхід буде означати значний прибуток для Німеччини, чий бюджет поповнять оплати за збереження російського газу (тільки склад у Редені — це 4,2 мільярда кубометрів газу) і за транзит (ідеться про 110 мільярдів кубометрів газу транспортної інфраструктури «Газпрому» на Балтиці після пуску в експлуатацію «Норд-Стрім-2»).
Третій ключовий чинник — це політичний контекст. Німеччина зацікавлено спостерігає за станом російського бюджету, який різко погіршується з кожним місяцем дії західних санкцій і низьких цін на нафту на глобальних ринках. На думку міністра фінансів Росії Антона Сілуанова, після 2016 року держава вже не зможе активно користуватися фінансовими резервами для заповнення бюджетної діри.
З вересня помітні розпачливі спроби російського Міністерства фінансів отримати додаткові бюджетні доходи шляхом накладання на нафтову, газову і металургійну галузі нових податків (ідеться про девальваційний бонус, тобто підрахунок податкових платежів на базі курсу рубля до долара з 2014 року та відсутність запланованого у зв’язку з проведенням податкового маневру скорочення експортних мит у 2016–2017 роках).
Берлін розглядає цю ситуацію як украй небезпечну для збереження статус-кво в Європі. Німці побоюються непередбачуваності фінансово ослабленої Росії: режим Путіна для відвернення уваги суспільства від виниклих проблем може розв’язати чергову війну. У цьому контексті «Норд-Стрім-2» — «рятівний круг», кинутий Кремлю для стабілізації ситуації.
Останнім чинником, який мотивує дії Берліна, є плани німецького бізнесу. Згідно з опитуванням, проведеним у цьому році Німецько-Російською торговою палатою, 85% німецьких фірм із Німеччини, які ведуть бізнес у Росії, підкреслювали, що економічна ситуація у цій країні прямує у небезпечному напрямку. Незважаючи на це, 20% фірм із ФРН за період січень-травень поточного року показали позитивний фінансовий баланс у своїй діяльності. Палата підкреслила, що проблеми стосуються переважно малих і середніх суб’єктів, натомість великі концерни навіть збільшили свій зиск.
«Німецький інтерес понад усе!» — це гасло, незважаючи на свою лаконічну форму, найповніше пояснює мотивацію Берліна, яка стоїть за будівництвом «Норд-Стрім-2». Влада Федеральної Республіки Німеччини переконана, що цей проект відповідає державним інтересам їхньої країни у контексті енергетичних, економічних потреб.
Такі питання, як європейська солідарність у сенсі врахування інтересів Центральної Європи та енергетичної стратегії, ініційованої Європейською комісією, відходять на другий план. Очевидно, що Німеччина буде діяти виключно в правових рамках, однак не обмежуючи себе в лобіюванні своїх інтересів. Це добре ілюструє ментальну еволюцію, яка відбувається у німецькому політичному класі.
Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».