Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Грудень 05, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 27 Листопад 2015 01:46

Російсько-іранський альянс

Rate this item
(0 votes)

23 лис­то­па­да 2015 ро­ку у Те­ге­ра­ні прой­шла зу­стріч кра­їн — екс­пор­те­рів при­род­но­го га­зу. В її фор­ма­ті від­був­ся ві­зит до Іра­ну ро­сій­сько­го пре­зи­ден­та Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на. Це був пер­ший кон­такт на ви­що­му рів­ні між гла­ва­ми Ро­сії та Іра­ну піс­ля під­пи­са­но­го у серп­ні же­нев­сько­го про­то­ко­лу що­до ви­рі­шен­ня іран­ської ядер­ної про­гра­ми.

Тоді російська дипломатія наполегливо просувала західних та іранських партнерів до компромісу. Мотивом дій Росії було бажання вивести Іран з-під економічних санкцій та зміцнити зв’язки з Тегераном. Не в останню чергу така політика Кремля щодо Ірану обумовлювалась і союзницькими відносинами Росії та Ірану у сирійському питанні.
Путін розглядає Башара Асада як єдиного союзника, який охороняє російські інтереси на Близькому Сході. Для Ірану Асад є не просто одновірцем, адже сирійська конфесія алавітів є різновидом шиїтських релігійних груп в ісламі, а й прямим виходом на ліванське шиїтське угруповання «Хезболла».

Зокрема, зважаючи на особливі відносини Ірану з «Хезболлою», Ізраїль досі гостро критикує женевські домовленості щодо компромісу з питання іранської ядерної програми. Ізраїльтяни звинувачують Іран у постачанні зброї «Хезболлі».
Два тижні тому ізраїльські військово-повітряні сили бомбували аеропорт Дамаска під приводом ліквідації партії зброї, яку Іран поставив Асаду. За версією ізраїльської сторони, значна частина цієї зброї мала піти «Хезболлі». Показово, що російська сторона, яка досить широко висвітлює перебіг бомбувань своєю військовою авіацією Сирії, ні словом не обмовилась із приводу операції ізраїльських колег.
Взагалі, на думку ізраїльських військових аналітиків, Росія та Іран поділили сфери відповідальності у спробах порятувати режим Асада. Іран надав загони «стражів ісламської революції», які разом з урядовими сирійськими військами наступають на опозицію на суші, тоді як російська військова авіація підтримує цей наступ з повітря. Правда, поки що за майже два місяці бомбувань особливих успіхів у наступу на суші Асад не має.
Йдеться лише про тактичні успіхи, але досі під контролем «Ісламської держави» перебувають не тільки її «столиця» — сирійське місто Ракка, а й центр нафтовидобувної промисловості Дейр-аз-Зор. Запеклі бої тривають за колишню економічну столицю Сирії —місто Алеппо. Поки що головним успіхом Асада можна вважати відступ бойовиків опозиції та «Ісламської держави» з передмість Дамаска.
Окрім сирійської проблематики, тематика бесід Путіна в Тегерані стосувалася погоджень на ринку природного газу. Попри пряме російське втручання в сирійський конфлікт, бомбування нелегальних джерел постачання нафти «Ісламської держави» на світовий ринок, загальної дестабілізації ситуації на Близькому Сході Росія не змогла радикально підняти ціни на газ. Позаяк ціна на газ прив’язана на світовому ринку до нафти, російський бюджет зазнає суттєвих збитків, навіть більших, ніж від решти західних санкцій.
У енергетичному питанні позиції Росії та Ірану демонструють конфлікт інтересів. Іран, який повільно позбавляється режиму санкцій, намагається компенсувати свої збитки за рахунок збільшення квот продажу енергоносіїв. Однак такий демпінг ще більше зменшує ціни на енергоносії, тим паче що в умовах надзвичайно повільного зростання світової економіки попит на енергоносії й без того незначний.
Утім, Іран в енергетичному питанні не може абсолютно ігнорувати російські інтереси, адже Росія не просто добудувала першу іранську атомну станцію Бушер, модернізувала безпеку її комп’ютерної мережі, яка минулого року піддавалась атакам ізраїльських спецслужб, а й готова поставити Ірану системи протиповітряної оборони. Системи «С-300» суттєво змінюють на користь Ірану військово-технічний баланс у Перській затоці.
Скоріше за все, США будуть вимушені відповісти на російсько-іранське зближення аналогічним постачанням зброї своїм союзникам у Перській затоці. Отже, візит Путіна до Тегерана засвідчив факт продовження прагматичного російсько-іранського співробітництва, яке суттєво дестабілізує становище на Близькому Сході.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».