Біженці і Сирія — нині два ключових виклики як для Європейського Союзу, так і для самої Німеччини. За таких обставин канцлер Меркель вирішила відвідати з візитом Індію у супроводі високопоставленої групи бізнесменів.
Індія належить до групи так званих держав, що піднімаються і відіграють усе важливішу роль на міжнародній арені. Країна з населенням 1,3 мільярда людей у 2014 році стала дев’ятою економікою світу, відтіснивши на десяте місце Росію. А якщо у відповідності з очікуваннями збереже нинішній темп зростання ВВП — понад 7% щорічно, то випередить найближчим часом також Італію і Бразилію. Зростаючу позицію Індії зауважила Німеччина, у чиїй політиці ця країна займає все більше місця.
На початку осені під час зустрічі групи G4 (Німеччина, Індія, Бразилія, Японія) в черговий раз підтримано постулат реформи Ради Безпеки ООН, у якій згадувані країни хотіли б зайняти місце постійного члена. Якщо йдеться про міжнародну політику, то Берлін і Делі хочуть тісно координувати свої дії і співпрацювати у вирішенні глобальних і регіональних проблем — Афганістану, Іраку, Сирії, України, а також тероризму чи кіберзлочинності.
Найважливішим залишається бізнес. Нині німецько-індійський товарообіг становить тільки 16 мільярдів євро, тоді як торговельний обіг із Росією досяг 67 мільярдів євро, а з Польщею — навіть 87 мільярдів євро. Але якщо врахувати потенціал Індії, яка динамічно розвивається, то у цій країні протягом найближчих років, а може і десятиліть, Берлін хоче шукати вигідні контракти та довготривалі інтереси.
Нині розвиток діяльності німецьких фірм в Індії (а їх там приблизно 1600) гальмують бар’єри юридичної і бюрократичної природи. Тепер це повинно змінитися. Під час останніх міжурядових консультацій у Делі в жовтні канцлер Німеччини Ангела Меркель і прем’єр Індії Нарендра Моді підписали договір про створення для німецьких фірм, які працюють в Індії, так званого Кодексу поведінки Fast-Track. Він покликаний спростити бюрократичні процедури шляхом створення єдиного вікна, в якому німецькі підприємці зможуть вирішувати всі формальності, пов’язані з бізнесовою діяльністю в Індії.
Чергові бар’єри, цього разу митні, повинна скасувати Угода про вільну торгівлю та інвестиції між Євросоюзом та Індією. Переговори на цю тему ведуться вже з 2007 року. Моді і Меркель висловили спільну думку, що найближчим часом домовленість має бути досягнута (головними проблемними питаннями залишаються митні ставки на вироби машинобудування — ключової галузі для Німеччини, світового лідера, та фармацевтичної — важливої для Індії, яка виробляє дешеві замінники ліків, які не визнаються Євросоюзом).
У німецьких інвестиціях глибоко зацікавлена сама Індія. Як виразився прем’єр Моді, «німецькі переваги — це індійські пріоритети», тому «Німеччина є природним партнером Індії». Весною цього року Моді приїхав у Німеччину, добиваючись німецьких інвестицій, за якими йдуть сучасні технології і ноу-хау, потрібні Індії для подальшого економічного розвитку і будівництва сучасної економіки.
Індія була в цьому році партнером Ганноверського міжнародного промислового ярмарку (Hannovermesse), під час якого Моді особисто проводив промоцію інвестицій в Індії в рамках спеціальної програми. Особливо сильно Індія потребує німецьких інвестицій у машинобудівній, автомобільній, електротехнічній, залізничній, хімічній і енергетичній галузях, тобто фактично авангарду німецької промисловості.
Енергетика, як підкреслює канцлер Меркель, становить одну з ключових галузей, де розгортається німецько-індійська співпраця. Індія — це країна, де бурхливо розвивається урбанізація та індустріалізація, які супроводжуються постійним зростанням потреби в енергії. Досі вона задовольнялась із традиційних джерел (переважно вугілля і нафти), що викликало величезну забрудненість довкілля. Індія належить до трійки найбільших у світі емітентів вуглецю в атмосферу. Німеччина, у свою чергу, робить ставку на Energiewende — енергетичну трансформацію до відновлювальних джерел енергії.
Однією з цілей Берліна на міжнародній арені останніми роками є підтримка ідеї захисту клімату і як наслідок — енергозбереження і використання відновлювальних джерел енергії, а в цій галузі Німеччина є світовим лідером і експортером технологій і ноу-хау. Збереження клімату стало гаслом німецького головування у G7, а канцлер Меркель заслужено називають «канцлером клімату».
Не дивно, що Берлін хоче використати потребу Індії в енергії і підтримати на її величезному ринку ідею енергозбереження і відновлювальної енергії, яка не забруднює довкілля. Вже у 2006 році створено Німецько-Індійський енергетичний форум, який займається поглибленням енергетичної співпраці обох держав. Німеччина багато років вкладає великі гроші на просування відновлювальних джерел в Індії і здобуття її підтримки цього напрямку на міжнародній арені.
Німецькі зусилля дали результат. Прем’єр Моді оголосив недавно перше індійське зобов’язання щодо обмеження емісії вуглецю на 30% до 2030 року порівняно з 2005-м. За цей час частка відновлювальних джерел в отриманні енергії в Індії має зрости з 5 до 25%.
Черговим кроком у цьому напрямку є, зокрема, встановлення так званого сонячного партнерства. В рамках підписаного під час міжурядових консультацій договору Німеччина протягом п’яти років призначить суму в 1 мільярд доларів у формі маловідсоткових кредитів, які будуть використані на будівництво сонячних електростанцій в Індії. Можна не сумніватися, що контракти будуть підписані з німецькими фірмами.
Чергові 1,5 мільярда євро Берлін надасть у рамках науково-технічної співпраці. З цього пулу більшість ресурсів буде використано відповідно до ідей захисту довкілля, зокрема на збільшення енергозбереження в промисловості, захист довкілля в містах (очищення стоків, переробка відходів і сміття), підвищення рівня чистоти Гангу, а також підвищення рівня життя найубогіших верств населення, підтримку зайнятості та соціальний захист.
Євген ПЕТРЕНКО