Звичайно, у «великій двадцятці» солідарно представлені країни «великої сімки», стараються консолідуватися навколо спільних інтересів країни БРІКС, солідарно намагаються виступати провідні азійські, латиноамериканські та африканські учасники двадцятки.
Однак шість попередніх самітів «великої двадцятки» не залишили ілюзій щодо її особливої дієздатності. Надто серйозні протиріччя роз’єднують її членів майже так само потужно, як і спільні інтереси. Насамперед ці інтереси стосуються побажань стимулювати вихід світової економіки з кризи.
Проте не менш серйозними є розбіжності щодо способу здійснити таке диво. Існуючі протиріччя, зокрема, проявляються у питанні ціни нової угоди щодо запобігання кліматичним змінам, яка має замінити Кіотський протокол. Так, Китай, Індія, Бразилія, ПАР не в захваті від намагань перекласти на так звані нові індустріальні держави більшу частину тягаря з підвищення екологічних стандартів виробництва.
Загалом попередньо на порядку денному зустрічі «великої двадцятки» були питання стану світової економіки, підготовки до запланованого на кінець листопада саміту з питань зміни клімату. За кулісами саміту пропонувалося розглянути інші актуальні міжнародні проблеми включно з українською кризою. Але терористичні атаки, які напередодні саміту «великої двадцятки» відбулися в Парижі, внесли серйозні корективи до порядку денного.
З міркувань безпеки саміт пропустив президент Франції Франсуа Олланд. Тема протидії тероризму стала провідною на цьому саміті. Утім, знову не вдалося створити справжні перепони на шляху фінансових потоків, які йдуть до терористів через офшорні зони.
Цьогорічний саміт «великої двадцятки», які і попередні аналогічні зустрічі, завершився гучною спільною декларацією. Проблема тільки у тому, що немає справжніх зобов’язань країн — членів «великої двадцятки» послідовно виконувати ухвалені рішення. Тому глобальні проблеми, з якими намагається впоратися «велика двадцятка», на ділі стали системними проблемами для цього дипломатичного формату.
Андрій МАРТИНОВ