Не було повною мірою покарано й попередника Мурсі — Хосні Мубарака, який був унаслідок єгипетської революції 2011 року усунений від влади. Військові Єгипту фактично амністували Мубарака та його синів і поплічників.
Натомість послідовним репресіям були піддані активісти партії «Брати-мусульмани». Спірним є питання оцінки цих дій єгипетських військових, адже на заміну «Братам-мусульманам» на єгипетському Синайському півострові, який межує з Ізраїлем, прийшли бойовики «Ісламської держави Іраку і Леванту». Крім того, єгипетським властям доводиться зважати на активну діяльність ІДІЛ у сусідній Лівії. Тому військово-політична ситуація як у самому Єгипті, так і навколо нього є напруженою.
Важливою мішенню для терористів залишається туристична галузь Єгипту. Утім, попри помітне скорочення бюджетних надходжень від туризму власті Єгипту спромоглися реалізувати масштабний інфраструктурний проект із побудови другої черги Суецького каналу.
Резонансним рішенням президента Єгипту Абдельфатаха ас-Сісі можна вважати й намір закупити у Франції раніше побудовані на замовлення Росії вертольотоносці типу «Містраль». Тим самим єгипетські військові намагаються дистанціюватися від американської критики їхньої тісної військово-технічної співпраці з Росією.
Правда, усі ці масштабні проекти стримано сприймають прості єгиптяни, котрі, як і за часів Хосні Мубарака або Мухаммада Мурсі, потерпають від інфляції, стрімкого падіння рівня життя, безробіття. Адже після революції 2011 року, яка породила чимало оптимістичних очікувань щодо покращення рівня життя звичайних єгиптян, не було вирішено жодної із соціально-економічних проблем країни.
Слід визнати, що, незважаючи на соціальні негаразди, багато єгиптян підтримують військових, які принаймні покінчили з хаосом правління «Братів-мусульман» та з переслідуваннями єгипетських християн-коптів. Оскільки все це у 2012–2013 роках поставило Єгипет на межу справжньої громадянської війни за сирійським сценарієм.
Тому безперечним досягненням військових, що визнається багатьма єгиптянами, є збереження громадянського миру у країні, нехай і ціною репресій «Братів-мусульман». Але завдяки військовим Єгипет не перетворився на складову терористичного халіфату та не загруз у війні з Ізраїлем.
На проходження до парламенту претендують шість виборчих списків. Найбільше симпатій у правлячих військових викликає коаліція «З любов’ю до Єгипту» на чолі з місцевим медіамагнатом Нагібом Савейрісом. На місця у новому складі парламенту Єгипту претендує коаліція партій, яка підтримувала колишнього президента країни Хосні Мубарака, під назвою «Єгипетський фронт». Єдиною ісламістською партією, допущеною до виборів, є салафітська партія «Ан-Нур». Вирішальне голосування відбудеться у двадцятих числах листопада.
Андрій МАРТИНОВ
