Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 09 Жовтень 2015 18:58

Паризькі «заморозки»

Rate this item
(0 votes)

2 жовт­ня 2015 ро­ку у Па­ри­жі від­був­ся са­міт «нор­манд­ської чет­вір­ки». На по­ряд­ку ден­но­му бу­ло пи­тан­ня ви­ко­нан­ня до­сяг­ну­тих у лю­то­му по­точ­но­го ро­ку до­мо­вле­нос­тей у Мін­ську що­до по­етап­но­го вре­гу­лю­ван­ня кон­флік­ту на Дон­ба­сі.

Політичні оцінки переговорів є досить емоційними. Російські оглядачі вважають, що Путін не тільки повернув бомбуваннями Сирії Росії статус «великої держави», а й схилив розвиток подій на Донбасі у напрямку інтересів Росії. Альтернативна точка зору констатує факт послаблення уваги Заходу до українських проблем унаслідок чергового загострення сирійської кризи та напливу біженців до країн Європейського Союзу. Певне раціональне зерно мають обидві точки зору.
Це засвідчують офіційні результати переговорів, озвучені бундесканцлером Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом. Вони констатували факт неможливості виконання усіх пунктів Мінських домовленостей у поточному році.

Однак перенесення їхнього виконання на наступний 2016 рік є фактичним кроком, який веде до замороження конфлікту.
Найбільш неприємними для України результатами паризьких переговорів можна вважати відверто висловлену Меркель позицію щодо відокремлення питання відновлення суверенітету і територіальної цілісності України на Донбасі від питання повернення Україні анексованого Криму. Це настільки радикально відрізняється від попередніх заяв європейських лідерів, що навіть шокує, адже опосередковано підтверджує думки прихильників конспіративних теорій щодо обміну України на Сирію.
Фактично Путін не пішов на поступки Заходу, оскільки на Донбасі він усе ще домагається легалізації активістів «ДНР — ЛНР» та їхнього проникнення до легітимного політичного життя України. Зокрема, це стосується їхньої амністії, участі у місцевих виборах за зміненим українським законом про вибори, закріплення у Конституції України сумнозвісного «особливого статусу» Донбасу.
За умов виконання цього ультиматуму Путін нібито готовий відмовити своїх клієнтів у Донецьку і Луганську від проведення сепаратних місцевих виборів відповідно 18 жовтня і 1 листопада. Крім того, лише визнавши самопроголошені «республіки», посадивши їх за стіл переговорів із законними властями України, нібито можна буде вести мову про відновлення контролю України за донбаською ділянкою українсько-російського державного кордону.
Такий розвиток подій уже зараз ставить під сумнів можливість прийняття Верховною Радою України в остаточній редакції змін до Конституції, тим паче що українській стороні у Парижі натякнули, що ці зміни неточні внаслідок їхнього непогодження із самопроголошеними «ДНР — ЛНР».
Визнавши на заключній прес-конференції у Парижі відокремленість кримського питання від донбаського, Ангела Меркель чи то добровільно, чи то мимоволі перекреслила власні попередні заяви щодо невизнання анексії у будь-якому випадку. Однак після паризьких переговорів складається ситуація, коли у невиконанні Мінських домовленостей Росія, Франція і Німеччина будуть звинувачувати вже українську сторону. На ділі вимагаючи від України неможливого, а саме узаконення територіального розпаду, фактичного визнання безповоротності втрати Криму та безкінечного холодного миру з Росією.
Натомість Росія отримує можливість не просто звинувачувати Україну у небажанні вести прямі переговори з «ДНР — ЛНР», а й у будь-який час провокувати загострення ситуації у зоні конфлікту. Оскільки відведення від стабілізованої лінії фронту важких озброєнь та створення 30-кілометрової демілітаризованої зони нагадує сценарій замороження придністровського конфлікту. Виведення за формат «нормандської четвірки» кримського питання також дає привід Кремлю домагатися швидшого темпу скасування санкцій.
Втрата російського ринку збуту все більше дратує європейських виробників. Недавній скандал із концерном «Фольксваген», який займався свідомими маніпуляціями з «екологічно чистими» автомобілями на ринку США, також стимулюватиме його знаходити компенсації збитків на російському автомобільному ринку. Порівняно з втратою робочих місць і прибутків європейських концернів колись принципове питання непорушності кордонів України, здається, цинічно відходить на другий план. Та чи так неприємно виглядає ситуація, якщо подивитися на неї під іншим ракурсом?
Дійсно, Німеччина і Франція де-факто об’єднались із Росією заради тиску на Україну. Але не слід забувати, що за лаштунками «нормандської четвірки» є ще один гравець — США. Вашингтон, отримавши ляпас від Москви у Сирії, навряд чи готовий зазнати поразки ще й в Україні. Тим паче що російські «антитерористичні бомбування» у Сирії ще не дали остаточного результату. Хоча суттєва дестабілізація становища у Сирії вже дещо посприяла зростанню цін на нафту, фінансовий тиск на російську економіку залишається потужним.
Президент США Барак Обама буде вимушений жорстко реагувати на можливі негативні події на Донбасі. Адже відведення важких озброєнь, заплановане до 24 жовтня, може наштовхнутися на різноманітні перешкоди. Крім того, на очах США анексований Крим перетворився на форпост зміцнення позицій Росії на Близькому Сході. Тому, на відміну від Франції і Німеччини, США навряд чи готові у публічній дипломатії так легко декларувати роздільність питань відновлення у повному обсязі суверенітету України в Донбасі та повернення Криму.
Україні все ще потрібні час і різноманітні ресурси для зміцнення своїх військових і дипломатичних позицій на переговорах. Без цього паризькі «заморозки» можуть перетворитися на Донбасі і у Криму на черговий заморожений конфлікт, який дасть можливість Росії перекрити шлях України до НАТО та Євросоюзу.
Тож у часовій перспективі до вересня 2016 року, коли у Росії відбудуться чергові думські вибори, а у листопаді 2016 року у США пройдуть президентські вибори, не варто чекати радикальних зрушень у врегулюванні українсько-російського протистояння. Осінь 2016 року може принести цілком несподівану радикальну зміну диспозиції учасників протистояння.
Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».