Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 25, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 11 Вересень 2015 21:09

Путін причетний до кризи з біженцями в Європі – екс-прем'єр Литви

Rate this item
(0 votes)

Ко­лиш­ній прем’­єр-мі­ністр Лит­ви Ан­дрюс Ку­бі­люс має свою вер­сію, яким чи­ном кри­за з бі­жен­ця­ми в Єв­ро­пі, по­си­лен­ня про­ти­сто­ян­ня на Близь­ко­му Схо­ді та си­ту­ація на Схо­ді Ук­раї­ни мо­жуть бу­ти еле­мен­та­ми од­но­го ге­ні­аль­но­го пла­ну. Сво­їм ба­чен­ням він по­ді­лив­ся з ко­рес­пон­ден­том Укр­ін­фор­му в ку­лу­арах 25-го Еко­но­міч­но­го фо­ру­му у поль­ській Кри­ни­ці-Здруй.

— Під час відкриття форуму президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Росія активно тестує ефективність НАТО щодо протидії зовнішнім викликам у балтійських країнах, зокрема Естонії. Наскільки держави Балтії відчувають нині небезпеку з боку Москви?
— Звичайно, ми почуваємося насторожено і розуміємо, що наступною ціллю путінської агресії після України можемо бути ми. Дуже багато серйозних експертів і аналітиків на цьому наголошують. Наприклад, у липні опубліковано дослідження публіциста The Economist Едварда Лукаса, в якому він якраз говорив про загрози балтійському регіону, адже зараз бачимо провокації: польоти російських літаків поблизу наших кордонів, захоплення російськими спецслужбами офіцера держбезпеки Естонії, і цей перелік можна продовжувати.


— Країни Балтії готуються до ймовірної протидії російській агресії чи більше сподіваються на НАТО?
— Ми дуже серйозно готуємося до різних сценаріїв, усіх можливих провокацій Росії. Не чекаючи погіршення ситуації, посилюємо свої оборонні можливості, інвестуємо в обороноздатність і збільшуємо фінансування. Приміром, цього року оборонний бюджет Литви становить 1,4%, у 2018 році плануємо збільшити оборонні витрати до 2% ВВП країни, що є стандартом Північноатлантичного альянсу.
— Як Ви оцінюєте подальший розвиток ситуації на Сході України, враховуючи міграційну кризу в Європі і фактично залучення Росії до війни в Сирії?
— Тут можна бачити тонку гру Путіна. Можна пригадати, як два роки тому він переконав Обаму не чіпати Асада і не боротися з ним військовими методами після того, як президент Сирії переступив чергову «червону лінію». Тоді з’явилася «Ісламська держава», розвинулася криза з біженцями. Сьогодні Путін направляє своїх військових, аби допомогти Асаду, а це означає, що конфлікт і надалі триватиме.
Зараз Європа забуває про Україну, всі говорять про біженців. Якщо це зроблено стратегічно і Путін мав такий план, то це — геніально. Тому Донбас, може, вже йому і не потрібен, у нього простий план: не дозволити Україні стати успішною державою. Донбас є знаряддям для створення хаосу в усій Україні, а Європі він «посилає» кризу з біженцями.
— Російська пропаганда є дуже відчутною у Європі. Як їй можна ефективно протидіяти?
— Насамперед слід значну увагу приділити великим західним столицям. Те, що росіяни роблять у нас у плані пропаганди, ми це відразу впізнаємо. У нас це вже не спрацьовує. Я більше насторожений прихованими інструментами їхнього впливу. Наприклад, Перший Балтійський канал є російським «градом» у плані пропаганди. Більше тривожить те, що росіяни намагаються впливати корупційними схемами на наші нормальні ЗМІ, на певні політичні процеси. Мене також хвилює, що західні столиці піддаються на цю пропаганду. Нам з українцями потрібно подумати про спільні проекти в Берліні, Парижі, Мадриді, постійно працювати, створювати групи друзів серед політиків, аби їм відкривати очі на пропаганду Москви.
— Чи Литва готова передавати Україні елементи озброєння, наприклад радянського або пострадянського виробництва?
— Ця інформація не є відкритою. Але наскільки я знаю, ми передаємо якісь елементи озброєння Україні.
Юрій БА­НА­ХЕ­ВИЧ, Укр­ін­форм

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».