Грузія, як і Україна, послідовно декларує намір реалізації своєї європейської та євроатлантичної інтеграції. У цьому контексті великого значення набуває готовність Євросоюзу приступити до реалізації Балтійсько-Чорноморського проекту, сенс якого полягає у сприянні демократичному розвитку нових незалежних держав, які після 1991 року опинились на «геополітичному прикордонні» між Європейським Союзом і Росією. Виклики європейській безпеці, які провокує ця ситуація, обумовлюються призупиненням з різних причин процесу розширення Європейського Союзу на Схід, а з іншого боку — дедалі агресивнішою політикою Росії щодо своїх сусідів у Східній Європі та на Кавказі.
Євросоюз чітко дав зрозуміти, що він не приймає за законні зміни кордонів суверенних держав, які були зроблені за допомогою військової сили. Ця заява Президента Європейської Ради Дональда Туска особливо актуальна з огляду на наближення 40-ліття Наради з безпеки і співробітництва в Європі. 1 серпня 1975 року в Гельсінкі було підписано Заключний акт НБСЄ, який засуджував будь-які насильницькі зміни державних кордонів у Європі. Однак Росія двічі порушила ці зобов’язання: у серпні 2008 року щодо Грузії, а у березні 2014 року — щодо України. Таким чином, виникла загроза не лише повазі до норм міжнародного права, а й міжнародній безпеці.
Грузія залишається важливим чинником впливу Євросоюзу на Кавказі. Адже непевною залишається ситуація у Вірменії та Азербайджані. Зокрема, власті Вірменії шукають соціально-політичний компроміс після масових протестів у Єревані проти зростання тарифів на електроенергію. Крім того, напруженою та нестабільною залишається ситуація в Нагірному Карабасі — зоні конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. Зважаючи на виклики безпеці на Кавказі, Євросоюз декларує підтримку Грузії, яка намагається дипломатичними зусиллями вирішити проблему реінтеграції самопроголошених «нових незалежних держав» Абхазії та Південної Осетії.
Зміцнення співпраці Євросоюзу з Грузією має суттєве значення для розвитку співпраці у форматі ГУАМ — між Грузією, Україною, Азербайджаном і Молдовою. Тож візит Дональда Туска до Тбілісі підтвердив готовність Євросоюзу зупинити силове поширення впливу Росії на країни Східної Європи і Кавказу.
Андрій МАРТИНОВ
