Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 10 Липень 2015 19:05

Хто платитиме за вибір Греції?

Rate this item
(0 votes)

5 лип­ня у Гре­ції від­був­ся ре­фе­рен­дум з пи­тан­ня: при­йма­ти або від­хи­ля­ти ви­мо­ги кре­ди­то­рів? На­га­да­ємо, що та­кий ви­хід із глу­хо­го ку­та, в яко­му опи­ни­ли­ся пе­ре­го­во­ри з кре­ди­то­ра­ми, за­про­по­ну­вав грець­кий прем’­єр-мі­ністр Алек­сіс Ціп­рас. По­міт­ний вплив на на­строї гре­ків ма­ло рі­шен­ня грець­ких влас­тей до по­не­діл­ка 6 лип­ня за­про­ва­ди­ти «бан­ків­ські ка­ні­ку­ли».

Це було вимушене рішення, адже за тиждень до технічного дефолту Греції, який фактично відбувся 30 червня, коли Афіни не змогли обслужити черговий транш за відсотками кредиту Міжнародного валютного фонду, з банків громадяни забрали майже весь готівковий запас.


Однак, зважаючи на непевність щодо подальшої долі програми допомоги Греції, яка залежала від рішення учасників референдуму, Європейський центральний банк не перевів до Греції чергову порцію готівкових євро. Але банківська криза дуже помітно вплинула на настрої багатьох греків, які почали схилятися до рішення підтримати вимоги кредиторів до них самих.
У підсумку в день голосування склалася парадоксальна ситуація, коли греки давали згоду на подальше скорочення бюджетних видатків, остаточну приватизацію залишків державного майна, підняття пенсійного віку до 67 років. Лауреат Нобелівської премії з економіки Джозеф Стігліц підрахував, що без списання частини боргу з Греції кожен її працездатний громадянин повинен на обслуговування боргу впродовж наступних сорока дев’яти років щомісяця віддавати 180 євро.
Насправді ситуація виглядає ще гірше, бо економічна криза, розпочавшись 2008 року, буревієм пройшлася по основних галузях грецької індустрії. Найбільший за кількістю торговельних суден колись грецький флот тепер належить офшорним компаніям, які не платять податків у самій Греції. За кращих часів великі верфі, де будувалися різноманітні кораблі, ржавіють без замовлень. Економічні санкції проти Росії, запроваджені Євросоюзом, поставили на коліна грецьке сільське господарство.
Фактично єдиною галуззю національної економіки, яка ще працює, є туристична. Але вона не може забезпечити роботою всіх безробітних греків. Такий стан національної економіки вирішальним чином вплинув на вибір позиції греків під час референдуму 5 липня.
Збіднілий колишній середній клас країни фактично розколовся навпіл. Колишні державні службовці, лікарі, викладачі, журналісти, втративши роботу і доходи за останні сім років, не побачили оптимістичних надій у драконівських пропозиціях кредиторів. Тому їхній вибір був на користь уряду Алексіса Ціпраса, котрий закликав голосувати проти пропозицій кредиторів. Позиція пенсіонерів залежала від розміру їхніх пенсій та готовності бути оптимістами.
Однозначними прихильниками нової угоди з кредиторами стали більш багаті греки, які побачили у діях уряду ледь не комунізм і загрозу своїм статкам. Загалом соціологічні опитування фіксували дуже нестабільні показники кількості тих, хто проголосував проти угоди з кредиторами або за неї. Навіть відомі економісти не можуть однозначно сказати, який вибір зрештою буде кращим у середньостроковій перспективі.
61,31% греків висловилися проти умов угоди з кредиторами щодо грецької заборгованості.
Такий остаточний результат референдуму, який відбувся 5 липня, зазначає Міністерство внутрішніх справ та адміністративної реформи країни після обробки 100% бюлетенів, передає ТАРС.
Умови, запропоновані кредиторами, підтримали 38,69% виборців.
У народному волевиявленні взяли участь 62,50% зареєстрованих виборців.
Насправді результат грецького референдуму й не настільки важливий для долі Монетарного союзу, зрештою, й самого Євросоюзу, як життєво важливою є готовність правлячих національних і наднаціональних еліт усвідомити потребу усунення хронічних хвороб Монетарного союзу. Підписана 2012 року стабілізаційна угода гарантувала фінансову підтримку приватним банкам, головним чином Німеччини й Франції, які й тримають на плаву спільну грошову одиницю ЄС. Проте кошти, які перекладаються з однієї банківської кишені в іншу й не вкладаються у матеріальне виробництво у країнах-боржниках, працюють лише на спекуляції.
Натомість уряди країн-боржників, таких як Греція, не мають реальної, а не фінансово-віртуальної економіки, яка може забезпечувати обслуговування боргів і їхнє погашення. Утім, надто наївно сподіватися, що найближчим часом європейська, як і світова економічна, системи зроблять стратегічний розворот від диктатури фінансового сектора до пріоритету виробничого сектора економіки.
Сучасний капіталізм побудований як глобальна фінансова піраміда споживання у кредит. Й це споживання забезпечують виробники, які належать до верхнього прошарку найбагатших країн Євросоюзу і США. Звичайно, менш коштовні види робіт перенесені до країн з дешевою робочою силою на зразок Китаю. Однак внаслідок неухильного зростання кредитної пухлини онкологічна хвороба світової економіки на очах неупереджених спостерігачів набуває всіх ознак неоперабельності.
Новим «пацієнтом» Європи вже стає Іспанія. На тлі бурхливого обговорення грецької хвороби засоби масової інформації якось оминули увагою заяву іспанського уряду про його неспроможність обслуговувати борги. За Іспанією, скоріше за все, потягнеться Португалія, зрештою, навіть країна «великої сімки» Італія теж має чимало боргових проблем.
Тож грецький симптом, на превеликий жаль, є лише найбільш інформаційно-розкрученим прикладом боргової хвороби, яка не оминула навіть флагманів європейської економіки Німеччину й Францію.
Незалежні від німецького й французького уряду економісти зазначають, що очікуване укладання Угоди про трансатлантичну зону вільної торгівлі між Євросоюзом і США стане тією краплею, яка спровокує сходження снігової лавини з фінансового Монблану європейських боргів. Понад сім років Євросоюз, МВФ і США намагалися цьому сценарію запобігти, але лікували не хворобу, а лише її симптоми.
Зрештою, інакше й бути не може, бо існуюча глобальна фінансово-кредитна піраміда забезпечує безбідне існування наднаціональним елітам, які зробили все можливе, аби національні уряди у протидії їм виглядали як легковаговики перед важковаговиками. Й змінювати щось принципово у цій ієрархії сил ніхто не буде. Отже, багатосерійна мильна опера або трагікомедія обслуговування боргів забезпечена новими серіями на роки вперед.
Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».