Виборча кампанія була досить жорсткою. Опозиційні партії намагались обмежити електоральний потенціал правлячої партії, аби завадити їй здобути конституційну більшість. Лідер опозиційної Народно-республіканської партії Кемаль Киличдароглу звинувачував турецького президента Реджепа Ердогана в незаконному збагаченні: опозиція досить жваво коментує побудову за бюджетний рахунок величезного президентського палацу.
У відповідь правляча партія нагадувала про свої заслуги в проведенні економічних реформ, завдяки яким було подолано гіперінфляцію і скасовано картки на продовольство, відремонтовано розбиті дороги, зведено нові будинки, зменшено до мінімуму безробіття і кількість жебраків на вулицях. Туреччина за 15 років правління поміркованих ісламістів перетворилася на економічно розвинену країну з міцною національною валютою, потужним експортним потенціалом, популярними у всьому світі курортами.
Однак і на цих виборах помітними були соціально-політичні відмінності в позиціях виборців великих міст і сільських районів Туреччини. Якщо міські виборці віддавали перевагу якійсь із опозиційних партій, то сільський електорат непохитно голосував за правлячих поміркованих ісламістів.
Партія справедливості і розвитку (ПСР) президента Туреччини Реджепа Ердогана, яка протягом 12 останніх років мала статус правлячої, перемогла на парламентських виборах, але не отримала більшості голосів.
Згідно з неофіційними даними Центрвиборчкому (ЦВК), ПСР отримала тільки 256 крісел у 550-місному меджлісі — це 40,8% усіх голосів. Республіканська народна партія — 24,96 голосів і 132 місця, Партія націоналістичного руху — 16,29 голосів і 80 місць, Партія демократії народів — 13,12% голосів і 80 місць.
Остаточні результати парламентських виборів 25-го скликання в Туреччині оголосять за 10–12 днів.
Для формування уряду в парламенті Туреччини потрібно заручитися підтримкою 276 із 550 депутатів, отож партії Ердогана доведеться шукати партнера по коаліції.

 Андрій МАРТИНОВ