Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 19, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 15 Травень 2015 11:40

Польща: вибори без права вето

Rate this item
(0 votes)

Се­ред­ньо­віч­на поль­ська шля­хет­ська де­мо­кра­тія за­про­ва­ди­ла прин­цип «віль­но­го ве­то», ко­ли будь-хто зі шлях­ти­чів міг своєю не­га­тив­ною по­зи­цією за­бло­ку­ва­ти будь-яке рі­шен­ня. Ре­корд­но низь­ка ак­тив­ність ви­бор­ців у пер­шо­му ту­рі пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Поль­щі, який про­йшов 10 трав­ня 2015 ро­ку, част­ко­во на­га­да­ла про цю сум­ну тра­ди­цію.

Голоси протестного електорату, а це майже 20 відсотків виборців, несподівано здобув позапартійний кандидат — рок-музикант Павел Кукіс. За цих обставин майже однаковий результат показали кандидат від національно-консервативної опозиційної партії «Право і справедливість» Анджей Дуда, який усе ж переміг у першому турі президента від правлячої ліберальної партії «Громадянська платформа» Броніслава Коморовського. Тепер за два тижні, 24 травня 2015 року, для перемоги у другому турі виборів досить буде простої більшості голосів.


Тактика обох кандидатів, які вийшли у «фінал», водночас полягає в повній мобілізації виборців відповідно національно-консервативного і ліберального таборів та у спробі перетягти на свій бік хоча б частину протестного електорату. Прихильники Броніслава Коморовського сподіваються перемогти, максимально мобілізувавши прихильників ліберального європейського курсу Польщі. Натомість активісти опозиційної партії «Право і справедливість» мають підстави вважати, що політичні тенденції остаточно переходять на бік їхньої партії, давши тим самим можливість восени поточного року виграти й парламентські вибори.
Два тижні до вирішального голосування є часом максимального загострення внутрішніх дебатів щодо доцільності внесення коректив у внутрішньополітичний і зовнішньополітичний курс Польщі. У цьому сенсі відмінності між «Громадянською платформою» і партією «Право і справедливість» набагато більші, ніж між американськими республіканцями і демократами.
У внутрішній політиці опозиція пропонує не поспішати з радикальною податковою реформою, яка має підготувати Польщу до відмови від національної грошової одиниці — злотого на користь спільної європейської — євро. Партія «Право і справедливість» вважає, що з переходом на євро поспішати не треба, особливо в умовах, коли польська економіка потерпає від нестабільності в сусідній Україні та від агресивної політики Росії.
Розбіжності між польською владою та опозицією щодо внутрішньополітичних питань переносяться й на зовнішньополітичні пріоритети. Звичайно, ніхто не ставить під сумнів питання підтримки України, але опозиція звертає увагу на неприйнятно високу ціну такої підтримки. Членство в НАТО серйозно зміцнює польську безпеку, але, спираючись на тісне співробітництво Польщі зі США, опозиція закликає не сваритись одночасно з Німеччиною і Росією. Це означає, що партія «Право і справедливість» не готова безкорисно виконувати роль послідовного адвоката України в Європейському Союзі, особливо якщо такий курс обіцяє переваги лише у середньотерміновій перспективі.
Результат голосування в першому турі президентських виборів, можливо, змусить модифікувати курс щодо України, який проводить поки що правляча партія «Громадянська платформа». Ймовірніше, більше уваги приділятиметься не лише правильним словам про те, що незалежна Польща неможлива без незалежної України, а й вимогам конкретних результатів від започаткованого курсу реформ в Україні.
Результат голосування у другому турі виборів президента Польщі не прогнозований і може бути дуже щільним. Але, незалежно від того, хто переможе, зрозуміло, що східноєвропейська політика Польщі, насамперед, буде сконцентрована на тій же Білорусі принаймні не менше, ніж на підтримці України, адже в листопаді, коли в Польщі відбуватимуться парламентські вибори, в Білорусі пройдуть вибори президента, які також обіцяють бути непростими. Партія «Право і справедливість», на відміну від «Громадянської платформи», вважає, що потрібно більше зосередитися на підтримці польської національної меншини в Білорусі, ніж на підтримці України. Зрештою, від польських виборців залежить, якому курсу вони віддадуть перевагу без права вільного вето. Бойкот виборів у даному разі гратиме проти польських національних інтересів.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».