Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Квiтень 20, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 17 Квiтень 2015 20:49

Від диктатора – до демократа

Rate this item
(0 votes)

Му­хам­мед Бу­ха­рі бу­де пра­ви­ти най­чис­лен­ні­шою краї­ною Аф­ри­ки. Ні­ге­рій­ці роз­ра­хо­ву­ють, що він на­реш­ті по­до­лає ко­руп­цію і джи­ха­дис­тів.

175-мільйонна країна переживає історичний момент: уперше лідер опозиції переміг діючого президента на вільних виборах. В останню суботу березня 72-річний Бухарі отримав 15,4 мільйона голосів, а діючий 57-річний Гудлак Джонатан — 12,9 мільйона.
Коли наступного вівторка державна комісія оголосила результати на вулиці міст на півночі країни, де Бухарі користується найбільшою популярністю, вибігли натовпи радісних нігерійців. Молоді хлопці шаленіли на скутерах, інші вимахували мітлами із соломи — символом опозиції, якою Бухарі обіцяє очистити Нігерію. «Ми довели, що належимо до демократів. Держава однієї партії відійшла у минуле», — тріумфував Бухарі на мітингу у столиці країни — Абуджі.
Мало хто вірив у такий сценарій. Коментатори спочатку побоювалися виборчих фальшувань, потім заворушень і відмови визнання результатів правлячою вже 14 років Народно-демократичною партією (НДП).

А тим часом Джонатан подзвонив до суперника і привітав його з перемогою. Це — успіх молодої нігерійської демократії і добрий сигнал усьому континенту, бо у багатьох країнах партійні династії почуваються практично безкарними.
Коментатори хвалять зрілу поведінку того, хто програв, і тим самим різко зменшив можливість повторення заворушень, які вибухнули після виборів у 2011 році. Тоді після програшу Бухарі загинули понад 800 осіб. «Я обіцяв вільні вибори і дотримав слова»,— заявив президент.
Своє зробила і велика різниця здобутих голосів. Одна справа — піддати сумніву кілька тисяч голосів, а інша — 2,5 мільйона. Мусульманина Бухарі підтримала не тільки переважно ісламська північ, але й деякі штати на південному заході. Він виграв у Лагосі — найбільшому місті і фінансовій столиці Нігерії. Це — чіткий сигнал, що нігерійцям уже набридла безпорадність Джонатана у боротьбі з корупцією, економічними проблемами і джихадистами з «Боко Харам».
1 квітня коаліція з понад 400 громадянських груп, які моніторили вибори, заявили про фальсифікацію результатів у південних штатах — форпості Джонатана — на користь його партії. За підрахунками громадянських активістів, активність виборців на півдні становила не 55,9%, як офіційно оголошено, а 40,6%. Але цього не вистачило для перемоги над опозицією у масштабі країни.
Попри це для багатьох нігерійців Джонатан, якого критикують за результати врядування, став героєм, бо не пішов проти волі народу.
Бухарі дає надію на зміни, його вважають одним із небагатьох дійсно чесних і порядних нігерійських політиків, хоча багато хто пам’ятає, як по-диктаторському він правив у 1984–1985 роках. Тоді генерал прийшов до влади після усунення групою офіцерів від влади Шеху Шагарі і завершення демократичного епізоду другої республіки.
Уже тоді він прославився боротьбою з корупцією й приватними інтересами. Чиновники, які спізнювалися на роботу, мусили за кару стрибати, як жаби. Студентам, що займалися списуванням, загрожувало ув’язнення навіть на термін до 21 року. В рамках боротьби з недисциплінованістю солдати на зупинках громадського транспорту стежили, щоб громадяни не влаштовували штовханини, а заходили в автобус згідно з чергою. За корупцію і марнотратство у в’язницях опинилися майже тисяча політиків і бізнесменів. За торгівлю наркотиками або їх вживання загрожувала смертна кара.
Найтемнішою стороною правління Бухарі була розбудова апарату безпеки, ув’язнення навіть на три місяці без оголошення звинувачень, репресії проти страйкарів, обмеження свободи преси, порушення основоположних принципів права.
Генерал намагався реформувати економіку, але деякі його реформи, особливо обмеження імпорту, принесли більше шкоди, ніж користі. У 1985 році його повалив і ув’язнив інший військовий — Ібрагім Бабангіда.
У 90-х роках Бухарі хвалили за прозорість фінансів, коли він керував державним нафтовим фондом. Після повернення Нігерії на шлях демократії у 1999 році він брав участь у чергових виборах, але без успіху. Лише об’єднання опозиції і відмова від гасел, спрямованих переважно до мусульман, дозволили Бухарі перемогти.
Новий керівник Нігерії, який займе посаду 29 травня, дав слово повернути демократію. Хоча у 2001 році він закликав ввести в усій країні шаріат, на нинішніх виборах підтримав релігійну свободу. Християнами є, кажуть, його кухар і шофер, а віднедавна — чоловік його наймолодшої дочки.
Ще рік тому Бухарі критикував уряд за вбивство членів «Боко Харам». Після викрадення ісламістами понад 200 учениць з інтернату у Чібуку у квітні 2014 року він емоційно заявив, що «це чорти, переодягнені у мусульман», і закликав до придушення заколоту.
У липні Бухарі ледве врятувався від замаху на його життя. Багато нігерійців сподіваються, що генерал краще справиться з екстремістами, ніж доктор зоології Джонатан. Вони пам’ятають, як у 1983 році, коли чадська армія окупувала штат Борно, Бухарі вигнав їх із країни і всупереч наказам тодішнього президента погнав у центральні райони Чаду. «Незабаром «Боко Харам» відчує нашу силу. Ми не припинимо наших зусиль», — пообіцяв новообраний президент.
Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».