Попри об’єктивні труднощі і негативне ставлення ринків до Казахстану, що знайшло своє відображення у зниженні рейтингу Казахстану агентством S&P, ситуація не є драматичною (зростання ВВП торік становило 4,3%). Накопичені валютні резерви Центрального банку і Нафтового фонду перевищують 100 мільярдів доларів і дозволяють владі підтримувати соціальні стандарти на досягнутому рівні та стимулювати економіку. Зокрема, через реалізацію проектів транспортної інфраструктури.
Натомість негативні тенденції зміцнює нездатність влади до проведення чергової девальвації тенге (остання на 19% у лютому минулого року) через побоювання реакції суспільства і всупереч очікуванням ринку. Відсутність девальвації тенге веде до захоплення ринку товарами з Росії (рубль втратив до казахської валюти приблизно 45% протягом останніх 12 місяців) і б’є насамперед по сільгоспвиробниках Казахстану, нафтопереробному і автомобільному сектору.
Тим самим Астана платить за економічний провал Росії (хоча для російської економіки експорт до Казахстану має мінімальне значення). Про масштаб проблем свідчать спроби нав’язування медіа темників щодо позитивного висвітлення економічної ситуації.
Викликом для влади є збереження стабільності і єдності держави. Тому останнім часом відчувається надзвичайно сильне акцентування національної згоди, єдності держави і традицій Казахстану, а також ролі президента Нурсултана Назарбаєва як гаранта стабільності. Особливо влада боїться вибуху етнічних заворушень у Північному Казахстані, де проживає російське населення (23% населення країни).
Названі труднощі посилюються проблемою стабільності держави, в основі якої — особистість президента Нурсултана Назарбаєва. Влада не змогла підготувати спадкоємність після нього — покинуто спроби збалансування системи коштом позиції президента на користь парламенту. Тому Назарбаєв знову виростає єдиним гарантом політичної системи Казахстану, консервуючи нинішнє співвідношення сил та інституцій.
Рецептом вирішення проблем можуть стати дострокові безальтернативні вибори президента. Вони мають відвернути увагу суспільства від економічних проблем, припинити на певний час спекуляцію щодо девальвації національної валюти та консолідувати суспільство навколо особи сильного лідера, підтвердивши йому мандат на продовження попередньої політики. Офіційно необхідність проведення дострокових виборів пояснюється потребою відновлення мандата президента напередодні очікуваного погіршення економічної ситуації.
Страх перед можливими російськими діями щодо дестабілізації викликає стурбованість щодо стабільності держави і єдності суспільства. Це приводить до зміцнення зв’язків із Росією і політичного зневолення Казахстану, впливає на його економічну політику (а також є похідною його участі в Євразійському економічному союзі). Прикладом стали марні зусилля Казахстану стосовно обмеження імпорту товарів із Росії, а безпорадність влади засвідчив заклик президента Назарбаєва до Росії обмежити експорт до Казахстану.
Дії влади показують, що вона прагне перечекати нагромадження проблем. У найближчій перспективі належить очікувати посилення негативних тенденцій, тобто погіршення економічної ситуації, зростання внутрішньої напруги і обмеження самостійності Казахстану у закордонній політиці.
Петро ПЕТРІВ