Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Травень 18, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 03 Квiтень 2015 13:13

Узбецькі вибори

Rate this item
(0 votes)

29 бе­рез­ня 2015 ро­ку від­бу­ли­ся ви­бо­ри пре­зи­ден­та Узбе­кис­та­ну. Фак­тич­но без­аль­тер­на­тив­ним кан­ди­да­том був не­змін­ний з 1990 ро­ку пре­зи­дент кра­їни Іс­лам Ка­рі­мов.

Це не дивно, адже внутрішньополітична арена Узбекистану була «зачищена» ще на початку 1990-х років. Потенційна світська опозиція Карімову опинилась у кращому випадку в еміграції. Радикально налаштовані ісламісти з «Партії ісламського відродження Узбекистану» також емігрували та відігравали помітну роль у громадянській війні в сусідньому Афганістані на боці руху Талібан.
За такої політичної розстановки сил Іслам Карімов створив фактично персональний режим влади. Заради цього йому довелося досить талановито балансувати між головними геополітичними силами у Центральній Азії.
Ситуація для Узбекистану особливо ускладнилась із початком восени 2001 року американської військової операції у сусідньому Афганістані. Узбекистан фактично був вимушений перетворитися на тилову базу сил НАТО в регіоні. Аби збалансувати американський вплив, Карімову довелося зблизитись із Росією та Китаєм, вступивши до Шанхайської організації співробітництва.
Таке геополітичне балансування допомогло Карімову зберегти владу навесні 2005 року, коли під впливом революційних заворушень у сусідньому Киргизстані та усунення від влади Аскара Акаєва сталися масові заворушення в Андіжані.

Росія і Китай підтримали їхнє криваве придушення. Після цього Карімову вдалося консолідувати свою владу та з найменшими втратами за рахунок корисних копалин пережити початкову фазу світової економічної кризи 2008–2014 років.
Однак загострення міжнародного становища 2014–2015 років стимулювало появу ще більш складних викликів та ризиків для стабільності в Узбекистані. Непевною залишається ситуація у ще бідніших за Узбекистан Таджикистані та Киргизстані. З обома цими країнами Узбекистан має територіальні суперечки, які час від часу іскрять, особливо у Ферганській долині, яку узбеки і киргизи традиційно ділять за допомоги етнічних чисток.
Непевними залишаються відносини Узбекистану з Росією та Казахстаном, особливо після того, як ці країни створили Євразійський союз. Свої претензії до Узбекистану має Китай, який дедалі частіше звинувачує Ташкент у потуранні діяльності уйгурських угруповань, які ведуть терористичну боротьбу за відділення від Китаю провінції Сінцзян.
Утім, попри чимало протиріч, які у великих геополітичних гравців накопичились у відносинах з Узбекистаном, поки що вони не побачили альтернативи Ісламу Карімову. Тож результат виборів зі стовідсотковою ймовірністю можна було прогнозувати ще до їхнього проведення. Правда, збереження статус-кво в Узбекистані не можна вважати надійним навіть у середньостроковій перспективі. Непевності додають негативні тенденції в економіці Узбекистану, які підсилюються його торговельною ізоляцією, яка не може бути компенсована Шанхайською організацією співробітництва.
Не менш вагомим фактором розвитку внутрішньополітичної ситуації в Узбекистані є поважний вік 78-річного Іслама Карімова. Так само як і президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який молодший за нього лише на три роки, Карімов не має надійного політичного спадкоємця. Цікаво, що обох цих президентів «підвели» доньки, у яких не склалось особисте життя, тому династії фактично перервані.
Зважаючи на ці фактори, нинішні президентські вибори в Узбекистані лише відкладають на деякий час вирішення головного питання: хто в майбутньому стане фаворитом у неминучій боротьбі за владу. Причому становище Узбекистану є найбільш небезпечним. Значна частина узбецьких ісламістів пройшла кривавий вишкіл у загонах «Ісламської держави Іраку та Леванту». Поки що спецслужбам Карімова вдавалось забезпечувати внутрішню безпеку, але що станеться, коли рука президента послабне, відомо одному Аллаху.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».