Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 19 Лютий 2015 21:37

«Салямі по-угорськи»

Rate this item
(0 votes)

Упро­довж остан­ніх трьох ро­ків угор­ський прем’­єр-мі­ністр Вік­тор Ор­бан, за­зви­чай, за­ймає від­мін­ну від реш­ти кра­їн — чле­нів Єв­ро­со­юзу по­зи­цію що­до клю­чо­вих проб­лем єв­ро­пей­ської ін­тег­ра­ції та спіль­ної зов­ніш­ньої по­лі­ти­ки Єв­ро­со­юзу.

У 2012 році Євросоюз різко критикував нову конституцію Угорщини, яка обмежила самостійність суддів, що стало предметом розгляду Європейського Суду. Ще більше занепокоєння в Брюсселі викликали симпатії офіційної угорської влади до ультранаціоналістичного об’єднання «Йоббік — Союз за кращу Угорщину». Однак на початку лютого, коли в Будапешті побувала бундесканцлер Німеччини Ангела Меркель, здавалося, що Угорщина має намір більше прислухатися до думки партнерів по Євросоюзу, зокрема щодо реверсних поставок газу до України. Під питанням навіть опинився раніше анонсований візит до Угорщини президента Росії.


Однак підписання 12 лютого 2015 року чергових мінських домовленостей дало підстави Будапешту констатувати «покращення» становища на Донбасі та відмовитися від скасування візиту господаря Кремля, який 17 лютого 2015 року відвідав Угорщину з робочим візитом. Мотиви Віктора Орбана, які спонукали його зробити такий дипломатичний вибір, стосуються насамперед економічних міркувань.
Ще після анексії Росією Криму Угорщина різко виступила проти поєднання політики та економіки, адже режим санкцій мав негативно позначитися на стані національної економіки. Передусім, це стосується перспектив реалізації так званих стратегічних проектів. Один із них — побудова газопроводу «Південний потік». Наразі офіційно змінено його географічні орієнтири на Туреччину, а, отже, Угорщина залишилася за бортом.
Натомість концерн «Россатом» планує кредитування процесу побудови в Угорщині атомної станції «Пакш». Це викликало обурення американського концерну «Вестінгауз», який розраховував самостійно реалізувати зазначений проект. Зрозуміло, що Володимир Путін не міг не скористатися з нагоди «взути» американців.
Насправді тема побудови атомної станції «Пакш» обіцяє стати гарячою в Євросоюзі — як з політичних, так й економічних міркувань. Однак розвиток власної енергетики угорське керівництво вважає страховим полісом від залежності національного суверенітету від «брюссельської бюрократії». Зважаючи на досить високу популярність такого «енергетичного суверенітету», проект «Пакш» не дуже активно критикує навіть угорська опозиція, яка з усіх інших питань послідовно заперечує «курс Орбана». Проте Віктор Орбан намагається розіграти «російську карту» у відносинах з Євросоюзом та тим самим підвищити значення своєї країни в рамках цього об’єднання.
У свою чергу, для Володимира Путіна, який в умовах санкцій з боку ЄС і США лише минулого тижня здійснив до Єгипту свій перший у 2015 році державний візит, на угорському прикладі намагається показати вигідність «штрейкбрехерської» позиції окремих країн Євросоюзу у їхніх відносинах з Росією. Кремль у відносинах з країнами Євросоюзу послідовно реалізує «стратегію салямі», яка полягає у відрізанні шматочка за шматочком окремих ласих шматків від цілого.
Неможливо заперечувати, що така стратегія дає певні результати. Зокрема, ліворадикальна коаліція «Сіріза», яка прийшла до влади в Греції, також використовує російський фактор у своїх торгах з Євросоюзом щодо списання більшої частини національного боргу. Аналогічну позицію останнім часом займає також Кіпр. Значення Угорщини для Кремля ще більше, адже Будапешт Москва намагається перетворити ще й на «дисидента» у «Вишеградській четвірці», де Варшава, Прага, Братислава займають проукраїнську позицію.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».