Загалом олімпійці розіграють 98 комплектів нагород, що на 12 більше, ніж на попередніх Іграх у Ванкувері. 2011-го виконком Міжнародного олімпійського комітету включив до олімпійської програми нові змагання. Уперше олімпійські медалі розіграють жінки у стрибках на лижах з трампліна.
Також у Сочі дебютують командні змагання у фігурному катанні, естафета в санному спорті, змішана естафета в біатлоні, хафпайп та слоупстайл у фристайлі (чоловіки і жінки), слоупстайл та командний паралельний слалом у сноуборді (чоловіки і жінки). Вага кожної медалі коливатиметься від 460 г до 531 г (паралімпійська нагорода буде важчою — 585–686 г). Усього виготовлено близько 1300 нагород — це рекорд для зимових Олімпійських ігор.
Щоб побудувати в субтропіках сніговий рай, Росія витратила понад 50 млрд доларів (для прикладу: попередні зимові Олімпійські ігри у Ванкувері обійшлися у 6 млрд). Ця сума рекордна не лише за абсолютним показником за всю історію Олімпіад, а й за відносним — за ступенем перевищення початкового кошторису. Видатки на субтропічну Олімпіаду перевищують вказані в офіційній заявці 12 млрд доларів США більш ніж у чотири рази (300%), тоді як у середньому для Олімпійських ігор таке перевищення становить близько 180%.
Спортивні об’єкти росіяни побудували з притаманним їм розмахом. Усі балки і перекриття хромовані — усередині льодові палаци сяють, наче Версаль. Члени МОК та інші іноземні учасники форуму довго не могли прийти до тями. Зарубіжні колеги коментували, що вони не бачать сенсу у будівництві таких масштабних споруд. У світі існує інша практика: зимові палаци і стадіони передусім повинні бути дешевими.
До Олімпіади у Сочі все будували з нуля: розчистили ділянку і звели спортивне містечко, в якому розташовано понад 200 об’єктів. На будівництві працювало 640 тисяч осіб. Складно було повірити, що у Сочі не було каналізаційних стоків, що в будинках часто вимикали світло, а коли електрика «пробивалася» до осель, напруга зазвичай не перевищувала 200 вольт. Завдяки Олімпійським іграм у Сочі з’явилася нова потужна електростанція та очисні споруди. У самому місті і в Красній Поляні (там проходитимуть змагання з лижного, санного спорту, біатлону, бобслею) збудували нові муніципальні лікарні.
А що ж буде з тими гігантськими спорудами після Ігор? У Росії існує «Державна програма розвитку Сочі до Олімпійських ігор і в постолімпійський період». Частина об’єктів (прес-центр і один із зимових палаців) виконуватимуть функцію закладів торгівлі. Інші споруди залишаться спортивними. Представники оргкомітету заявили, що багато росіян прагнуть займатися зимовими видами спорту. Але навряд чи всі спраглі зимової розваги зможуть заповнити ці гігантські споруди. Як показує світовий досвід, доля таких велетнів — стати «білими слонами», щороку вимагаючи державного фінансування на своє утримання.
Ось у Ріо-де-Жанейро, де відбудеться Олімпіада-2016, будують об’єкти так, щоб вони від самого початку були багатофункціональними. У манежі для гандболу після Олімпіади відсвяткують новосілля чотири середні школи. Прес-центр можна буде легко розібрати і в разі необхідності перевезти в інше місце. У Лондоні будували олімпійські об’єкти за тим же принципом, і все «зайве» демонтували.
Водночас президент Міжнародної федерації лижного спорту Жан-Франко Каспер в інтерв’ю засобам масової інформації заявив, що «третину коштів, виділених на організацію Ігор у Сочі, вкрали». Тобто близько 17 млрд доларів осіли в кишенях чиновників! Каспер також непокоїться, що Біла Олімпіада-2014 може стати «військовою», оскільки за безпекою учасників і глядачів стежитимуть 50 тисяч солдатів та правоохоронців. На багатьох змаганнях силовиків буде більше, ніж глядачів.
Найважливіше в олімпійському русі — не нашкодити природі.
У підсумку Міжнародний олімпійський комітет запевнив, що сочинська Олімпіада відповідає «зеленим» стандартам: коефіцієнт нових насаджень становить 3,5 (замість кожних двох зрубаних дерев посадили сім нових). Та це не переконало «Грінпіс Росії», який заявляв про неприпустимість забудови спортивними об’єктами буферної зони Кавказького біосферного заповідника, який є під опікою ЮНЕСКО, а також Сочинського національного парку. Будівництво олімпійських об’єктів, на думку російських екологів, — це непоганий привід зміни меж національного парку, щоб у подальшому на найцінніших природних ділянках проводити приватні забудови.
На спортивні змагання у Сочі деякі країни делегують атлетів, наче в екстремальні зони. Так, Центр з контролю і запобігання захворюванням США для своїх спортсменів видав перелік рекомендацій, де поряд із необхідністю зробити щеплення від гепатиту А, часто мити руки з милом, кашляти у рукав, а не в руку, є прохання запастися великою кількістю теплих речей. А також бути обачними, переходячи вулицю, оскільки російські водії не мають звички давати дорогу пішоходам.
Крім того, перші особи багатьох країн заявили, що відмовляються їхати до Сочі. У такий спосіб проти порушення прав людини у Росії виступає федеральний президент Німеччини Йоахим Гаук. Не поїде на Олімпіаду й канцлер ФРН Ангела Меркель. Через переслідування меншин вдома залишиться Європейський комісар з питань юстиції, фундаментальних прав та громадянства Ван Редінг.
Сочинська Олімпіада стане першою з 1988 року, на якій у складі делегації США не будуть присутніми ні президент, ні віце-президент та члени їхніх сімей. Залишаться вдома і президент Франції Франсуа Олланд, президент Польщі Броніслав Коморовський, президент Латвії Даля Грібаускайте та прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон.
А яке враження залишиться у росіян від домашньої Олімпіади, залежатиме від виступу російських олімпійців, вважають міжнародні експерти. Якщо олімпійське «золото» сипатиметься у скарбничку, люди будуть готові пробачити російській владі всі попередні гріхи.