Але в другій 45-хвилинці був зовсім інший футбол.
Франція зіграла прагматично і надійно в захисті. Причому моментів біля воріт Нойєра виникало більше, ніж біля володінь Льоріса. Так, Німеччина знову більше володіла м’ячем, але команда Дешама грала по рахунку, і це в неї добре виходило. Першого удару у площину воріт у другому таймі німці завдали на 74-й хвилині, коли після удару Кіміха м’яч влучив у хрестовину воріт Льоріса. А за дві хвилини до цього моменту Франція забила другий гол.
Погба у штрафному майданчику фінтами закрутив Хеведеса та Гектора і подав у напрямку воріт, де не найкраще зіграв Нойєр, котрий вибив м’яч прямо на ногу Грізманну, і той легко оформив дубль — 0:2. Після цього було зрозуміло, що Франція вже не втратить свого шансу на фінал. Німеччина не здавалася до останніх секунд. Був момент забити у Гьотце, який із кількох метрів не влучив у ворота. На завершальних 15 хвилинах Німеччина біля воріт Льоріса створила чимало моментів, яких вистачило на весь матч, але голів цього вечора Бундестім так і не забила. А Франція вийшла до фіналу, де на неї очікувала Португалія.
Збірна Португалії вдруге у своїй історії зіграла у фіналі чемпіонату Європи. У 2004-му «Селесао» у вирішальному матчі поступилася збірній Греції, яка запам’яталася, насамперед, захисним футболом. Чимось схожими на греків у цій першості були португальці. Господарі турніру також почали відбір на нервах. Груповий турнір «триколірні» пройшли нестабільно, демонструючи характер і вириваючи перемогу на останніх хвилинах матчів проти румунів і албанців.
Далі гра команди Дешама почала налагоджуватися. Особливо помітно це було у півфіналі з грізними чемпіонами світу — німцями. Португалія, у свою чергу, вибила одну з найголовніших сенсацій турніру — збірну Уельсу. Всього ж Франція та Португалія провели між собою 24 матчі, з яких господарі Євро-2016 вісімнадцять разів перемагали, один раз зіграли внічию, а п’ять разів сильнішими були португальці.
Останній матч відбувся у вересні 2015 року в Лісабоні, коли єдиний м’яч забив Матьє Вальбуена. Португальці не вигравали у французів уже понад сорок років. Востаннє вони перемагали «триколірних» у квітні 1975-го в товариському поєдинку на Парк де Пренс — 2:0.
З перших хвилин команди демонстрували обережний футбол, що є типовим для фінальних матчів будь-якого великого турніру. Незначною територіальною перевагою володіла збірна Франції. Утім, першу нагоду змарнували саме португальці. Відмінна передача з глибини поля знайшла Нані, і той фактично в один дотик пробив, але м’яч пролетів значно вище воріт Льоріса. Франція відповіла доволі швидко, але удари Сіссоко та Грізманна мети не досягли.
За кілька хвилин французи створили ще дві нагоди. Спочатку Пайє виконав чудову скидку на Грізманна, але той головою не зміг перекинути Патрісіу, який кінчиками пальців перевів м’яч на кутовий. На подачу з кута поля відгукнувся Жиру, але удар форварда пішов точно в руки Патрісіу. У середині першого тайму сталася справжня фінальна драма, коли Пайє грубо зрізав капітана португальців Кріштіану Роналду. Форвард зі сльозами на очах залишив межі поля, втім, дав вказівку лікарям зробити все можливе, щоб продовжити гру. Що могли зробити — зробили.
Роналду ще кілька хвилин зміг пограти, але врешті травма далася взнаки, і форвард попросив заміну — замість нього вийшов Куарежма. Португалія втратила лідера атак. Ніхто не очікував такого повороту подій. Утім, французи продовжували володіти ініціативою.
У складі команди Дідьє Дешама виділявся Сіссоко. Одного разу півзахисник навіть міг відкрити рахунок, коли після передачі від Пайє на швидкості переграв захисника суперників Сілву і пробив — Руй Патрісіу в черговий раз урятував свою команду. На останніх хвилинах тайму португальцям вдалося вирівняти гру, але нічого гострого біля воріт Льоріса вони створити не змогли.
Підопічні Сантуша і в перші хвилини другого тайму нічим не поступалися французам, але так само моментів біля воріт господарів турніру створити не змогли. У середині другої половини гри «триколірні» таки зуміли створити небезпечний момент. Коман знайшов у штрафному майданчику голову Грізманна, але м’яч після удару Антуана пролетів над поперечиною. Португалія великими силами захищалася. Все було начебто непогано, але свою нагоду знайшов Жиру. Проте удар нападника «триколірних» з гострого кута знову парирував Патрісіу.
Пройшло десять хвилин, і вже Португалія відповіла небезпечною позиційною атакою. Куарежма красиво пробив «ножицями» під поперечину, але Уго Льоріс впорався з цим ударом. Згодом свою майстерність знову продемонстрував Патрісіу, який впорався з потужним ударом здалеку від Сіссоко. А от Жиньяк, який змінив Жиру, міг стати справжнім героєм своєї країни, але вже у доданий арбітром час його удар на себе прийняла стійка воріт.
У підсумку Португалія дивом довела справу до додаткових тридцяти хвилин. За весь перший екстра-тайм найкращий момент мав португалець Пепе, але захисник пробив поруч зі стійкою і зробив це вже перебуваючи в офсайді. У ці хвилини Португалія виглядала краще фізично. Можливо, дався взнаки додатковий день відпочинку після півфіналу.
Наприкінці першого додаткового тайму португальці створили ще один небезпечний момент. Едер відгукнувся на подачу з кута поля і завдав удару головою, але і цього разу Льоріс зробив неймовірний сейв. Початок другої 15-хвилинки запам’ятався гострим ударом зі штрафного від Гереру, але цього разу вже за французів вступився каркас воріт! Однак у наступному моменті підопічні Сантуша таки створили диво. Здавалося, що обидві команди згодні на серію пенальті, проте іншої думки були португальці.
Свіжий Едер просто відтер Юмтіті, просунувся в центр і з правої ноги сильно пробив у кут воріт Льоріса, який цього разу не зумів врятувати своєї команди. Франція намагалася організувати останній штурм, але її футболістам не вистачило сил і часу для переведення матчу хоча б у серію пенальті. Збірна Португалії у підсумку змогла втримати мінімальну перевагу і вперше у своїй історії виграти чемпіонат Європи.

Михайло ГЕРАСИМЕНКО та Антон ШУЛЬГА