Соціальна політика
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 19, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Вересень 2014 03:00

Коли мрії збуваються...

Rate this item
(0 votes)

Про офі­цер­ські по­го­ни Вік­тор мрі­яв із ди­тин­ства. Тож по за­кін­чен­ні Дран­ків­ської се­ред­ньої шко­ли, що на Він­нич­чи­ні, зби­рав­ся всту­па­ти до вій­сь­ко­во­го учи­ли­ща. Од­нак не скла­ло­ся...

Та хлопець не покидав завітної мрії: після строкової служби залишився на контрактну, надіючись, що як військовослужбовець матиме певні пільги при вступі до військового інституту. Після напружених буднів хлопець студіював науки. Але знову не склалося: його 26-у артилерійську бригаду, яка дислокується на Житомирщині, відправили на Схід України. Так він став учасником антитерористичної операції.
— Ми виконували різні завдання командування, зокрема знищували техніку і живу силу терористів, — розповідає рядовий Віктор Бойко. — Під час бою за селище Попасне я був на передовому розвідувальному пункті, розміщеному на базі самохідної артилерійської установки, коригуючи вогонь артилерії.
Куля, випущена покидьком-терористом із протитанкової рушниці, пробила люк башти, за яким він знаходився, а осколки завдали важких поранень руки і голови.


Юрій Шепітко закінчив Інститут іноземних мов Чернівецького національного університету. Спеціальність — викладач англійської мови і літератури. Строкову володарю червоного диплома випало служити у 72-й механізованій бригаді, яка розташовується у Білій Церкві. Знявши солдатський однострій, Юрій працював у Чернівцях, правда, не за фахом. А наприкінці березня отримав повістку з військового комісаріату.
— Так я знову опинився в армії, — усміхається юнак. — Хоча через деякі обставини міг і не призиватись, але не став робити цього. Адже сьогодні Україна в небезпеці і хто, як не ми, молоді і здорові її громадяни, повинен її захищати?
Служити йому випало, як і Віктору, в батареї самохідних артилерійських установок. У боях під Амвросіївкою був поранений, переніс уже кілька оперативних втручань і чекає наступного.
Перебуваючи нині у Головному військово-медичному клінічному центрі МО України, Віктор Бойко і Юрій Шепітко отримали посвідчення слухача Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій.
— Протягом кількох тижнів у нашому Центрі тривала вступна кампанія, — розповідає заступник начальника цього медичного закладу по роботі з особовим складом полковник Геннадій Перов. — У ролі абітурієнтів були військовики — учасники антитерористичної операції, що триває на Донбасі. Ця кампанія проходила не лише у нас, а в усіх військових госпіталях, де лікуються наші солдати. Перед цим командування медзакладів провело опитування щодо їхнього бажання навчатись у військових вишах. Таких знайшлося понад 50 осіб. І в усіх них мрія здійснилася: з 1 вересня вони є слухачами і студентами. Іспити у них приймали викладачі університетів та інститутів прямо в госпітальних палатах...
Окрім Віктора Бойка та Юрія Шепітка, граніт науки незабаром почнуть гризти Микола Смирнов, Сергій Козак, Антон Конфеткін, Сергій Рощин, Ілля Дроздюк, Сергій Ільницький та багато інших їхніх бойових побратимів. Навчатимуться вони в Академії Сухопутних військ ім. гетьмана Сагайдачного, у Харківському університеті Повітряних сил ім. Івана Кожедуба та Житомирському військовому університеті ім. Сергія Корольова, а також у Військовому інституті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
До речі, спробувати стати їх слухачами могли не тільки військовослужбовці Збройних Сил, а й представники інших військових формувань — учасники антитерористичної операції. Зокрема, батальйону «Київська Русь». Сержант Сергій Воронін — один із них.
— Строкову службу проходив у підрозділі сил швидкого реагування, і ті навички, які там отримав, неабияк знадобилися зараз, — розповідає він. — Свого часу я закінчив Національний університет харчових технологій, а тепер ще й навчатимусь за спеціальністю «правознавство». Заочно. А ще — воюватиму за нашу Україну. Перебуваючи у госпіталі, дуже скучив за бойовими побратимами.
Усі хлопці, які відтепер здобуватимуть вищу освіту в кращих вишах нашої країни, неабияк раді.
— Мрії збуваються, — кажуть вони. — Тепер головне — відновити в країні мир.
Сер­гій ЗЯТЬ­ЄВ
Фото надано автором

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».