Щодо решти, то це 1,7 млн безробітних і майже 8 млн тих, хто незрозуміло чим займається (заробляють у тіньовому секторі на батьківщині чи працюють за кордоном).
За такої ситуації рішення розірвати замкнене коло шляхом зниження єдиного соціального внеску (в 2016 році планку опустили з 36 до 22%) лише загострило проблему. Дефіцит Пенсійного фонду з 80 млрд грн зріс на 65 млрд грн і сягнув 145 млрд грн. Їх треба покривати з бюджету, в якому зайвих коштів немає.
Міністр вважає, що різке зниження ЄСВ було хибним кроком. На його переконання, вихід із глухого кута слід шукати в економічному зростанні, а також у розширенні кількості платників єдиного соціального внеску вкупі з підвищенням та детінізацією зарплат.
З очільником Мінсоцполітики солідарний колишній міністр фінансів, а нині народний депутат Віктор Пинзеник, який констатував, що надходження до Пенсійного фонду за лютийчервень зменшилися на 36%. Розрахунки на те, що в разі зниження податкового навантаження бізнес добровільно почне платити податки, не виправдалися.
Та воно й не дивно, адже за офіційними даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, рівень тіньової економіки торік сягав 36% (підрахунки за різними методами коливаються в межах 26–40%).
Щоправда, є й альтернативна точка зору. Приміром, попередній прем’єрміністр Арсеній Яценюк у січні 2016 року заявляв, що надходження ЄСВ становили 86% від січня 2015 року. І це, на його переконання, свідчить про правильність рішення щодо зниження внеску. Бо, мовляв, перехід від безлічі ставок ЄСВ із середнім рівнем близько 41% від фонду оплати праці до єдиної ставки в 22% повинен був привести до падіння надходжень майже удвічі, але цього не сталося.
Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров також переконаний, що новація працює. В одному з інтерв’ю він заявив, що заходи, які вживає влада щодо детінізації економіки, приносять результат. За його словами, завдяки детінізації із середини минулого року надходження ПДВ виросли з 8 млрд грн у першій половині 2015 року до майже 12 млрд у першій половині цього року.
Що ж до надходжень єдиного соціального внеску, то Р. Насіров не пов’язує його з детінізацією, оскільки розрізняє питання фіскальної політики і питання адміністрування податків. За його розрахунками, в середньому наприкінці минулого року фіскали збирали по 15 млрд грн ЄСВ. При зниженні його вдвічі мали б збирати 7,5 млрд грн, натомість отримують 10,5–11 млрд грн. Тож очікуваного падіння не відбулося. Проте в абсолютних цифрах через зниження ставки щомісяця все ж недоотримується десь 4 млрд грн, однак головний податківець пов’язує це не з детінізацією, а із системою оплати праці.
Наскільки потужним є тіньовий сектор, можна судити зі слів Прем’єрміністра Володимира Гройсмана. На одній із нарад він заявив, що тільки на митниці в тіньових потоках перебуває не менше 20% усіх платежів, у результаті чого щорічно державний бюджет країни недоотримує майже 50 млрд грн.
«Тінь» накриває всі сектори економіки. Можливо, лише в окремих сферах, приміром в IT, де зарплати прив’язані до долара, зрушень у гірший бік не відбулося. Хоча і тут не без нюансів: компанії, що займаються програмуванням, оформляють персонал із високими зарплатами приватними підприємцями. Із зарплатами в гривні немає сенсу маніпулювати, тим паче що статус підприємця дає змогу отримувати долари за послуги прямо зза кордону.
У торговельних мережах також без змін: зарплати не зросли, бо робочої сили у цій сфері не бракує. Схожа ситуація в аграріїв: податкову пільгу тут повністю перекриває інфляція. Стрімко падає легальний ринок алкогольних напоїв. Через дуже різке зростання ставок акцизу прогнозують падіння легального ринку алкоголю (тіньове виробництво горілки сягне 50%).
Не ліпша ситуація не валютному ринку, де «тінь» досягла 50%. Це створює додатковий девальваційний тиск на гривню і ускладнює механізм функціонування офіційного валютного ринку в країні — такий висновок робить асоціація «Український КредитноБанківський Союз». У її пресрелізі сказано, що ринок уже давно сигналізує про зростання тіньового сегмента, відток валютних коштів населення з банківської системи і посилення девальваційних очікувань.
Загалом фахівці стверджують, що бізнес не поспішає «вибілювати» зарплату, не отримавши додаткових гарантій від влади. Мовляв, ніхто не убезпечений від того, що, «засвітивши» справжні доходи, бізнес не накличе збільшення податкового навантаження.
Про те, що ідея стрімкого зниження ЄСВ була сумнівною, попереджав навіть Міжнародний валютний фонд, висловлюючи побоювання, що ефект детінізації від зниження ЄСВ буде невисоким. Тому пропонував обмежитися зменшенням ставки цього збору до 28%.
Лариса ДАЦЮК