Соціальна політика
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 08 Травень 2015 12:16

Ліки від хронічного безробіття

Rate this item
(0 votes)

При­кро кон­ста­ту­ва­ти, але без­ро­біт­тя все глиб­ше за­смок­тує кра­їну, руй­ну­ючи на­дії ти­сяч укра­їн­ців на прис­той­не жит­тя. За офі­цій­ни­ми да­ни­ми Дер­жав­ної служ­би за­йня­то­сті, ста­ном на 1 квіт­ня 2015 ро­ку кіль­кість за­ре­єс­тро­ва­них без­ро­біт­них ста­но­ви­ла 506,8 тис. осіб. Про­те, ви­зна­ють у ДСЗ, цей по­каз­ник не дає пов­но­го уяв­лен­ня про за­галь­ну си­ту­ацію з без­ро­біт­тям в Ук­раї­ні.

Тому для визначення реальних масштабів зайнятості і безробіття використовують світову практику. Зокрема, методологію Міжнародної організації праці (МОП), за якою рівень безробіття визначається у відсотках. За останніми оприлюдненими даними Державної служби статистики України, рівень безробіття населення віком 15–70 років, визначений за методологією МОП, в Україні в середньому зріс із 7,3% (2013 р.) до 9,3% (2014 р.) економічно активного населення.


У свою чергу, прогноз щодо тенденції безробіття зробили і експерти МВФ. У своїх аналітичних матеріалах вони зазначають, що рівень безробіття в Україні до кінця 2015 року зросте до 11,5%. Як вони зауважують, зростання безробіття значною мірою відображає втрату виробничих потужностей через воєнний конфлікт на Донбасі...


Громадські роботи: з миру по нитці...
Невесела статистика не обійшла стороною й Полтавщину. У регіоні, як і скрізь по Україні, безробіття невпинно зростає. Причому в умовах, коли промислове виробництво ледь животіє, кожне втрачене робоче місце помітно псує статистику. Приміром, як сталося на початку 2015 року, коли в промисловому Кременчуку зі сталеливарного заводу звільнили одразу майже дві з половиною тисячі (!) працівників. У Полтавському обласному центрі зайнятості підтверджують переможну ходу безробіття регіоном.
Так, якщо за перші три місяці 2014 року через всі центри зайнятості області пройшло 36,8 тисячі полтавців, то за такий саме період цього року — вже 43,5 тисячі (на 18% більше) тих, хто шукав роботу. За офіційними даними, рівень безробіття в 2015 році в регіоні збільшився вже на 23%. У черзі за роботою на Полтавщині нині стоять 31,4 тисячі краян.
Факторів невпинного зростання кількості безробітних в області називають кілька. Найголовніших — три. Перший, як уже згадувалося, скорочення працюючих у Кременчуку, що пов’язано з неоголошеною економічною війною проти України її північною сусідкою. Через брак замовлень із Росії на продукцію кременчужан виробничі потужності багатьох промислових підприємств там простоюють або значно скорочено виробництво продукції. Як той же самий сталеливарний завод, де одразу скоротили понад 80% працівників.
Другий — переселенці з Донбасу. Їх на Полтавщину прибуло майже 30 тисяч осіб. Вісім тисяч із них — люди працездатного віку, котрі стали на облік у центрах зайнятості. Третій фактор, який позначився на рівні безробіття, — сезонний характер сільськогосподарських робіт. Чимало працівників після закінчення збору врожаю звільняють із різного роду підприємств. Вони теж одразу прямують до біржі праці.
Отже, заперечувати, що ситуація з безробіттям помітно погіршилася, безглуздо. Навпаки, варто очікувати подальшого зростання кількості тих, хто шукатиме роботу. А отже, і засоби до існування. Як у такій невтішній ситуації запобігти неминучому соціальному вибуху в регіоні?
Директор Полтавського обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва вважає, що мінімізувати пагубні наслідки зростання безробіття можна. Принаймні, допомогти тим, хто стоїть на обліку в центрах зайнятості, вижити та отримувати бодай мінімальні виплати. Вихід вона бачить у масштабних громадських роботах, якими в центрі хочуть охопити якомога більше безробітних.
До речі, термін «безробітний» там вживають дуже неохоче — щоб не принижувати своїх клієнтів втратою певного соціального статусу. Розширення масштабів громадських робіт, що допоможе безробітним пережити нелегкі часи, стало можливим після того, як наприкінці березня 2015 року Верховною Радою були ухвалені зміни до законодавства щодо їхнього фінансування.
Тепер Полтавщина може розраховувати на отримання з державного бюджету на організацію громадських робіт 28 млн гривень. Ще сім мільйонів гривень у цю святу справу вкладуть із місцевих бюджетів. Отже, сума виходить пристойна.
Варто зазначити, що за громадські роботи, приміром, некваліфіковані шукачі вакансій отримуватимуть зарплату в розмірі мінімальної — 1218 грн. Плюс за ними зберігаються щомісячні виплати по безробіттю — 544–978 грн. Час громадських робіт зараховують до трудового стажу, виплачують усі види соціального страхування, в тому числі і до Пенсійного фонду.


Катерина Клавдієва сповнена оптимізму щодо організації громадських робіт на ПолтавщиніЗахід нам знову допоможе...
Але чи можна охопити громадськими роботами всіх охочих?
«Ми розуміємо важливість громадських робіт для тих, хто стоїть на обліку в центрах зайнятості, — наголошує К. Клавдієва. — Тому ми шукаємо всі можливості для того, щоб охопити ними якомога більше людей. І для цього використовуємо всі можливості. Тим більше що фінансування громадських робіт збільшилося...»
Справді, в центрі намагаються скористатися всіма можливостями для цього. Приміром, беручи участь у міжнародних проектах. Так, обласний центр зайнятості долучився до проекту міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу «Впровадження стратегії співпраці органів місцевої влади та громадських організацій у Полтавській області з ефективного реагування на співробітництво в кризових ситуаціях» у рамках програми «Підтримка громад, що опинилися під впливом конфлікту в Україні». Головна мета проекту — створення умов для перебування та інтеграції щонайменше 4 тисяч вимушених переселенців на території Полтавщини. Успішна реалізація цього проекту дозволить обласній владі отримати кошти в еквіваленті майже 11 млн грн для організації громадських робіт. Правда, якщо працівникам служби зайнятості вдасться працевлаштувати на громадські роботи зазначену кількість осіб.
У цьому сенсі в обласному центрі зайнятості цим питанням не переймаються. Завдяки продуманій системі громадських робіт на Полтавщині, запевняє К. Клавдієва, забезпечити ними вдасться всіх, хто побажає. За рахунок чого?
Напрямків із залучення тих, хто шукає роботу, до громадських робіт чимало. Причому в центрі відійшли від існуючого стереотипу щодо того, що громадські роботи — це, як правило, малокваліфікована праця. Переважно прибирання вулиць, цвинтарів, скверів тощо. Відтепер на Полтавщині до організації громадських робіт підходитимуть диференційовано. З урахуванням не лише бажання, але й освіти та рівня кваліфікації тих, кому пропонуватимуть тимчасову роботу. Для цього ретельно вивчили всі можливості для розширення переліку громадських робіт.
«Наприклад, безробітних ми залучатимемо до громадських робіт з оформлення субсидій, — каже К. Клавдієва. — Ми розуміємо, що ресурсів Департаменту праці і соціального захисту населення Полтавської ОДА, органів місцевого самоврядування для проведення такої роботи, вочевидь, недостатньо. Адже кількість сімей, які отримуватимуть субсидії після зростання тарифів на комунальні послуги, зросте в рази — з 65 тисяч сімей нині до понад 300 тисяч...»
Працівники центрів зайнятості активно ініціюють на Полтавщині проведення громадських робіт з інформування населення щодо порядку отримання субсидій, технічної підготовки документів та запитів із залученням безробітних. Правда, на ці громадські роботи залучатимуть лише тих, то має відповідну освіту та рівень кваліфікації, потрібні для того, щоб працювати з документами, необхідними для оформлення субсидій, та їхньою доставкою до відповідних служб. Завдяки цьому нововведенню хай і тимчасову, але оплачувану роботу соціального працівника отримують до півтори тисячі полтавців строком на півроку.
Для кваліфікованих шукачів вакансій організують громадські роботи з ремонту так званих соціально значущих об’єктів — шкіл, дитячих садків, облаштування ландшафту місцевих дендропарків тощо. Залучатимуть безробітних і для підготовки районних свят, ремонту житла для переселенців. В останньому випадку переселенці з Донбасу, яким нададуть тимчасове житло з комунального фонду, можуть влаштуватися на громадські роботи і відремонтувати своє житло. Звісно, матеріали для ремонту надасть місцева влада.
Причому, наголошує К. Клавдієва, залучення безробітних до подібного роду робіт дозволить підняти їхній соціальний статус. Адже по закінченні робіт їм вручатимуть грамоти, подяки тощо від місцевих органів влади за участь у ремонті значущих для територіальних громад об’єктів соціальної сфери. Це, безперечно, викличе законну гордість за свою причетність до корисної людям справи, переконані в обласному центрі зайнятості.
На громадські роботи запрошуватимуть і тих, хто готовий допомагати інвалідам. Зокрема, по зору. Разом з обласним товариством сліпих у центрі зайнятості розробили програму підготовки поводирів. Попит на них чималий. Особливо в містах, де жвавий рух, не обладнані для сліпих пішохідні переходи тощо. У великому місті небезпека чатує на незрячих людей ледь не на кожному кроці.
Безробітні, котрі погодяться на громадські роботи поводирями, а таких планують підготувати 40–50 людей, за викликом сліпих надаватимуть їм допомогу по пересуванню містом, у тому числі і в громадському транспорті. Звичайно, що для цього набиратимуть людей, які готові не лише працювати, але й мають почуття милосердя...
У продовження цієї теми на Полтавщині створять ще кілька місць для громадських робіт в обласній психіатричній лікарні та обласному психоневрологічному диспансері. Ті з безробітних, котрі зголосяться там працювати, допомагатимуть персоналу доглядати за хворими, поратимуться по господарству тощо. Ці громадські роботи, вважають в обласному центрі зайнятості, перш за все підійдуть для людей з обмеженими фізичними можливостями. Таких на обліку в центрах чимало.
Громадські роботи запропонують і тим полтавцям, котрі не відмовляться допомагати людям похилого віку на дому: ветеранам, хворим, прикутим до ліжка, тощо. Крім того, в обласному центрі розраховують, що знайдуться і охочі на громадські роботи, пов’язані з доглядом дітей у родинах, супроводу їх до школи та після занять додому тощо. Принаймні, попит на таких «няньок» на Полтавщині вже є. Тому буде і пропозиція, каже К. Клавдієва.
Новим напрямком в організації громадських робіт у регіоні стане залучення до них безробітних із числа учасників АТО. Поки їм не підшукають постійної роботи, вони можуть попрацювати добровільними помічниками дільничних інспекторів міліції, в складі загонів з охорони громадського порядку в містах та селах. Досвід роботи місцевих військкоматів, каже директор обласного центру зайнятості, довів, що військовим комісаріатам на час призову та мобілізації дуже потрібні помічники.
«Ми створимо за погодженням із військкоматами тимчасові робочі місця, які займуть ті, хто захоче працювати на громадських роботах та виявиться здатним для роботи в таких специфічних установах, як військкомати, — розповідає К. Клавдієва.— Ці люди допомагатимуть штатним працівникам обробляти документацію, обслуговувати техніку, яка є у військкоматах, розноситимуть за адресами повістки призовникам тощо...»
* * *
У Полтавському обласному центрі зайнятості добре розуміють, що громадські роботи — тимчасова зайнятість для людей, котрі чекають серйозних пропозицій. Але вони дозволять безробітним пережити нелегкі часи та заробити бодай мінімальну зарплату.
Однак найголовніше, вважають у центрі, участь у громадських роботах, перелік яких, як бачимо, значно розширився, дозволить тим, хто втратив роботу, не знижувати самооцінки та не впасти в депресію. Збереження соціального статусу, до якого звикла певна категорія клієнтів служб зайнятості, дуже дорого коштує. Громадські роботи допоможуть його зберегти, бо у безробітних полтавців відтепер з’явиться можливість вибору.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».