Особистість
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 11 Грудень 2015 17:06

Гідний нащадок козацького роду

Rate this item
(0 votes)

19 ГРУДНЯ — 185 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ДАНИЛА ЛУКИЧА МОРДОВЦЯ (1830–1905), 
УКРАЇНСЬКОГО І РОСІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, ІСТОРИКА

Цей ви­дат­ний пись­мен­ник, гід­ний на­ща­док ук­ра­їн­сько­го ко­заць­ко­го ро­ду, за­слу­жив, щоб наш на­род зга­ду­вав йо­го вдяч­ним і доб­рим сло­вом. Йо­го пе­ру на­ле­жать чи­ма­ло ро­ма­нів і по­віс­тей на те­ми з ук­ра­їн­ської іс­то­рії та ук­ра­їн­сько­го жит­тя ХІХ сто­літ­тя.

Він був першим перекладачем творів Гоголя українською мовою, одним із небагатьох, хто наважився писати про постать гетьмана Івана Мазепи (роман «Цар і гетьман»), він залишив гарні спогади про Тараса Шевченка, був оборонцем українського слова та українського театру...

Данило Лукич Мордовець (Мордовцев) народився 19 грудня 1830 року в слободі Данилівка, тепер селище міського типу Волгоградської області.
Данило Мордовець — нащадок давнього козацького роду, а після закінчення Петербурзького університету у 1854 році працював службовцем, редактором «Саратовских губернских ведомостей», активно співробітничав із періодичними виданнями.
Літературною творчістю Данило Мордовець почав займатися ще у студентські роки, переповівши віршем українською мовою «Краледворський рукопис». Першим його друкованим твором була романтична оповідь про історичне минуле України «Козаки і море» (1854).
І хоча в його творах немає, за словами Івана Франка, «сильних і енергійних акордів», а персонажі зазвичай миряться зі своєю долею, однак письменник вказує на суспільні суперечності як у житті минулих поколінь, так і в побуті сучасних йому людей.
По закінченні університету 1854 року Мордовець призначається на службу в Саратов, де стає помічником секретаря Саратовського статистичного комітету. Тут він подружився з Миколою Костомаровим, відомим істориком, поетом, прозаїком, який відбував десятирічне заслання у справі Кирило-Мефодіївського товариства.
Разом вони підготували збірник літературно-етнографічного характеру, куди увійшли поема Данила Мордовцева «Козаки i море», чотири українські казки, записані в рідній Данилівці, його переклад українською мовою «Вечори напередодні Івана Купала» та передмови до «Вечорів на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя, а також чотири українських вірші М. Костомарова і 202 пісні, записані ним на Волині.
Однією з головних причин заборони друкувати цей збірник була та обставина, що, за словами цензора, «зобразивши козацтво й Україну колишнього часу як країну незалежну і самостійну, автор є всюди малоросійським місцевим патріотом». Дозвіл на видання збірника було отримано лише через п’ять років (1859), коли «Малоросійський літературний збірник» і побачив світ.
Він мало не вперше перекладає українські повісті Миколи Гоголя, пише реалістичні оповідання з життя покріпаченого українського села Донщини й Жовтого Клину — «Старці», «Дзвонар», «Солдатка». Почувши про відродження українського літературного життя в Петербурзі, їде до столиці, де знайомиться з Тарасом Шевченком, друкується в журналі «Основа».
Данило Мордовець створив низку дослідницьких праць: розгорнуту рецензію на «Кобзар», статтю «Роковини Шевченка в Петербурзі», передмову до «Иллюстрированного «Кобзаря» Т. Г. Шевченко», спогади про зустрічі з поетом «З минулого та пережитого». Він високо оцінював творчість Тараса Шевченка, обстоював думку, що Кобзар заклав основи справжньої народності в українській літературі.
Для того щоб краще ознайомитися з життям українців на корінній Україні, у 80-х роках XIX століття Данило Мордовець двічі подорожує Україною, надовго зупиняючись у Києві та Харкові. Під враженнями від поїздки пише нариси «Під небом України» та «За що ж?», а 1885 року видає в Петербурзі книжку «Оповідання».
Живе Мордовець у цей час то в Саратові, то в Петербурзі, а з 1885-го остаточно перебирається до рідної Донщини, у Ростов-на-Дону, час від часу вибираючись в українських справах до російської столиці. Крім творів художньої літератури, пише полемічні й біографічні праці з актуальних питань українського сьогодення, а в умовах російського самодержавства це була єдина можливість взяти участь у національному та громадському житті.
Данило Мордовець був одним з організаторів Шевченківських вечорів 1880–1904 років у Петербурзі, Товариства імені Т. Г. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що навчаються у вищих навчальних закладах Петербурга, а також Благодійного товариства для видання загальнокорисних і дешевих книг (перший його голова).
Водночас Данило Мордовець активно сприяв виданню творів українських письменників у Петербурзі, публікував статті на захист українського театру від нападок російської шовіністичної преси, рецензій на вистави труп Марка Кропивницького і Панаса Саксаганського, не раз виступав проти гонінь і цензурних заборон української мови, за дозвіл викладати в школах рідною мовою.
Проживши довге й активне життя, Данило Мордовець на схилі літ пише автобіографічні твори про свої зустрічі з провідними діячами української культури: «З минулого та пережитого» (про Тараса Шевченка) і «Про незабутнє» (Микола Костомаров і Михайло Драгоманов). Пишучи й російською мовою, свій духовний заповіт Данило Мордовець залишає українською — це свідчення того, що український народ, українська культура були для нього головними чинниками всього його свідомого життя.
У травні 1905 року, будучи вже в похилому віці та захворівши на запалення легенів, Данило Мордовець виїжджає на Північний Кавказ для лікування в Кисловодську. Але кавказький клімат йому не допоміг. Життя Данила Мордовця обірвалося 10 червня 1905 року, у тих самих місцях, де через 30 літ згасне навіки інший великий українець — Михайло Грушевський. Найбільшому українському письменникові Донщини було тоді 74 роки. Поховали його на батьківщині, у Ростові, на Новоселівському цвинтарі.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».