Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Травень 07, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 18 Сiчень 2019 14:09

Стояли до останнього...

Rate this item
(0 votes)

20 СІЧ­НЯ — ДЕНЬ ПАМ’­ЯТІ ЗА­ХИС­НИ­КІВ ДО­НЕЦЬ­КО­ГО АЕРО­ПОР­ТУ

20 січ­ня гро­ма­дя­ни Украї­ни вша­но­ву­ють — учет­вер­те по­спіль — пам’ять за­хис­ни­ків До­нець­ко­го між­на­род­но­го аеро­пор­ту ім. Сер­гія Про­коф’­єва.
Він, на дум­ку за­кор­дон­них екс­пер­тів, був од­ним із най­кра­щих в Єв­ро­пі. Хто міг по­ду­ма­ти, що він ста­не аре­ною най­за­пек­лі­ших бо­їв і пе­ре­тво­рить­ся на су­ціль­ні ру­їни?

По­чи­на­лось усе так...
17 квітня 2014 року. Російські найманці заходять в аеропорт і вішають там прапор так званої «Донецької Народної Республіки». Але головні повітряні ворота Донбасу продовжують працювати у звичному режимі, приймаючи і відправляючи авіарейси, у тому числі за кордон.
Проте наприкінці травня бандити вирішили захопити його вже «по-серйозному»: у цій акції брали участь більше сотні «донецьких патріотично налаштованих громадян», як повідомляло російське телебачення, і «добровольці» з Криму, Ростовської області та Чечні.
Але взяти під контроль вони змогли лише новий термінал, а старий продовжували контролювати українські вояки.
У ніч із 25-го на 26 травня на територію аеропорту прибули близько сотні до зубів озброєних бойовиків. Залишити об’єкт — такий був їхній ультиматум до наших військовослужбовців, які його охороняли. Незабаром терористи отримали підмогу — чеченців.
Сьогодні можна почути багато думок щодо того, як повинні були діяти наші солдати й офіцери, мовляв, треба було всіх їх викосити автоматними чергами.
Учасники тих подій кажуть, що зробити цього не можна було з декількох причин, у тому числі через те, що навкруги перебували багато цивільних людей, які могли теж постраждати. Тому і відступили у старий термінал, відразу розпочавши приготування до бою.
Утім, сьогодні існують багато точок зору на події майже дворічної давнини. Але день учорашній, як кажуть, не повернеш, потрібно думати про завтрашній.
Ми знаємо, що терористи у небі над Донбасом збили кілька літаків і вертольотів, та їх могло бути більше. Адже 26 травня, коли протистояння тільки-но розпочиналося, вони намагалися знищити наш літак.
Ось що написав із цього приводу у соцмережах відомий журналіст Юрій Бутусов: «Приблизно об 11:00 один із чеченських терористів на даху нового терміналу підняв трубу зенітно-ракетного комплексу «Ігла», навівши її на «МіГ-29», що пролітав на малій висоті.
Це помітив снайпер 3-го полку спецпризначення. Доповівши про це командуванню, отримав дозвіл на ураження ворога. З точного пострілу снайпера розпочався п’ятимісячний бій за аеропорт».
Січень 2015-го став місяцем найкривавіших сутичок із бандитами. 13 січня, не витримавши обстрілів, обвалилася диспетчерська вежа аеропорту, яка встигла стати символом нескореності кіборгів. 15 січня терористи підійшли впритул до наших позицій.
Це дали привід лідеру «ДНР» Захарченку стверджувати — на телекамери російських журналістів — що «протягом тридцяти хвилин Донецький аеропорт буде повністю під контролем ополченців» і що там перебуває «якийсь десяток українських фанатиків».
Усі наступні дні в аеропорту тривали жорстокі бої, при цьому бойовики не давали змоги нашим бійцям вивезти у безпечний район своїх поранених.
20–21 січня стали останніми днями оборони Донецького аеропорту: бійці 90-го окремого аеромобільного батальйону, зважаючи на ситуацію, що склалася, почали покидати свої позиції. Для того щоб відволікти увагу ворога, вони викликали на себе вогонь.

У пам’­ять про Ге­ро­їв ДА­Пу
Кіборги — звичайні українські вояки — обороняли Донецький аеропорт 242 дні. Це більше, ніж їхні діди і прадіди захищали в роки Другої світової війни Сталінград.
Тоді на берегах Волги їм і у страшних снах не могло наснитися, що мине 70 років і їхні онуки прийдуть в Україну, щоб убивати онуків колишніх однолчан.
Сталінград став символом мужності і незламності радянських солдатів, серед яких було і чимало українців. Для нас, сьогоднішнього покоління українців, таким символом є аеропорт.
На їх честь з’явилися документальні фільми і книги. Одна з них — «Аеропорт», а написав її журналіст американської газети «Лос-Анджелес Таймс» Сергій Лойко, росіянин за походженням.
Він виявився єдиним із зарубіжних журналістів, хто ризикнув поїхати у це пекло і, пробувши там 4 дні, розповісти на весь світ правду про те, що там відбувається. Книга вийшла тиражем понад 20 тисяч примірників, які розійшлися миттєво.
Режисери Леонід Кантер та Іван Ясній зняли стрічку «Добровольці Божої чоти», а на телебаченні демонструвався фільм «Аеропорт», головними героями якого є його захисники. Нещодавно на кіноекрани вийшов художній фільм «Кіборги», який розповідає про мужніх захисників Донецького аеропорту.

Сергій ЗЯТЬЄВ

НАША ДОВІДКА
Площа Донецького аеропорту — 40 га. Довжина злітнопосадкової смуги — 4 км. Висота диспетчерської вежі — 45 м. 26 травня підрозділи армійського спецназу за підтримки бойової авіації завдали удару по терористах.
Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні і ночі. І в спеку, і в лютий мороз наші солдати й офіцери під шаленими обстрілами «Градів» відстоювали цей невеличкий клаптик української землі.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».