Здоров'я
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Травень 27, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 11 Вересень 2015 11:21

Екстракт лохини може захистити від запалення ясен

Rate this item
(0 votes)

Гінгівіт — запалення ясен — зустрічається досить часто. Він виникає в результаті діяльності бактерій, що формують зубний наліт і викликають запалення прилеглих тканин. При тяжкому ступені (періодонтиті) необхідне застосування антибіотиків. Учені виявили, що екстракт лохини здатний запобігати формуванню нальоту і зубного каменя. Це може стати новим способом терапії, що скоротить потребу в антибіотиках.


Група дослідників з Університету Лаваля у Квебеку вивчала ефективність природних антибактеріальних компонентів у лікуванні ясен. Екстракт лохини вузьколистої був протестований у лабораторії щодо його впливу на бактерії Fusobacterium nucleatum — один із головних штамів, що викликають розвиток періодонтиту. Багатий на поліфеноли екстракт лохини успішно стримав як зростання бактерій, так і їхню здатність формувати наліт. Лохина також блокувала молекулярний механізм запалення.
Тепер учені розробляють спосіб повільного вивільнення екстракту в порожнині рота.

 

УЧЕНІ ПРИДУМАЛИ СИСТЕМУ ШВИДКОГО
І НАДІЙНОГО СКЛАДАННЯ СЕРЦЕВОЇ ТКАНИНИ

Біоінженери з Університету Торонто розробили швидкий і простий спосіб складання тканини серцевого м’яза з вирощених у лабораторії клітин, який нагадує застібання липучки на взутті чи одязі.
«Одна з головних переваг — простота використання. Ми можемо будувати великі фрагменти тканини прямо в той момент, коли вони потрібні, і розбирати їх так само легко. Я не знаю іншої техніки, що дає таку можливість», — говорить керівник проекту професор Милиця Радисич.
Клітини серцево-м’язової тканини (кардіоміоцити) вирощують у лабораторних умовах уже давно. Однак проблема в тому, що вони часто й близько не нагадують клітин організму. Реальні клітини серця ростуть у середовищі, забезпеченому білковими каркасами-підкладками та клітинами-помічниками, що згруповують їх у довгі тонкі м’язи. Клітинні культури в лабораторії без такої підтримки схильні до аморфності й слабкості.
Радисич і її група сконцентрувалися на тому, щоб максимально точно відтворити середовище, в якому клітини ростуть в організмі. Зі спеціального полімеру РОМаС була створена сітка-каркас для клітин, що нагадує бджолині стільники неправильної форми. На поверхню отриманої серцевої тканини вводилися Т-подібні штирі, які діють, як гачки липучки: якщо з’єднати два шари вирощеної тканини, вони зачіпляються за стільники і скріплюють шари. Сполучені таким чином фрагменти тканини практично негайно починали функціонувати: під дією електричної стимуляції вони синхронно скорочувалися і розслаблялися. Вчені у своїх дослідах з’єднували до трьох шарів тканини.
Кінцева мета — створити штучну тканину, яку можна буде використовувати для операцій на серці, замінюючи пошкоджений серцевий м’яз на потрібних ділянках. Оскільки збірка така проста, можна адаптувати тканину за товщиною і розмірами для кожного пацієнта прямо перед операцією. Полімерна сітка, на якій вирощена тканина, біологічно розкладається і через кілька місяців поступово виводиться.
У дослідах, описаних у статті в Science Advances, учені вирощували не тільки кардіоміоцити, але й фібробласти, й ендотеліальні клітини.
Наступним кроком буде перевірка системи in vivo, група готує імплантаційні експерименти.


НАУКОВЦІ БЛИЗЬКІ
ДО СТВОРЕННЯ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ВАКЦИНИ ВІД ГРИПУ

У вірусу грипу — тисячі штамів, які мутують і розвиваються з плином часу. Тому створити вакцину, яка допомагала б у всіх випадках, — справа непроста. Наразі дві групи вчених незалежно одна від одної створили універсальні вакцини і перевірили їх на тваринах. Можливо, ці розробки стали першою сходинкою до отримання вакцини для людини.
До складу подібних вакцин зазвичай включають частинки вірусів, що стимулюють вироблення організмом антитіл. Однак через велику мінливість вірусу грипу забезпечити повний захист дуже важко.
Для вирішення цієї проблеми обидві наукові групи використовували гемаглютинін, що знаходиться на поверхні вірусу грипу H1N1. Одна з його частин мутує і варіює від штаму до штаму, а друга однакова для більшості з них. Учені намагалися виділити константну ділянку та використати її у своїх розробках, але вона була нестабільна, швидко руйнувалася і не дозволяла антитілам зв’язуватися з нею. Команди дослідників пізніше двома різними способами успішно стабілізували цю ділянку гемаглютиніну.
При перевірці на мишах обидві вакцини показали стовідсотковий захист проти H5N1 — смертельного штаму грипу, віддалено схожого на H1N1. В обох дослідженнях миші, які не отримали терапії, вмирали, а всі вакциновані вижили. Пізніше обидві вакцини випробували і на інших тваринах: одна забезпечила частковий захист тхорам, друга — мавпам.
Автори обох досліджень хочуть поширити захисні властивості вакцини й на інші штами грипу: H3 і H7.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».