— Ро­ма­не Кар­ло­ви­чу, роз­ка­жіть, будь лас­ка, про при­чи­ни роз­вит­ку за­хво­рю­ван­ня.
— Причини ларингіту можуть бути абсолютно різними. Як правило, вони пов’язані з місцевим або загальним переохолодженням організму, падінням загального імунітету у супроводі вірусної атаки. Може бути і механічна причина захворювання — наприклад, опік або травма.
Гострий ларингіт здебільшого розвивається не як самостійне захворювання, а паралельно із запаленням інших відділів дихальних шляхів: носа, горла, трахеї, бронхів і легенів — причиною цьому є гострі респіраторні вірусні інфекції (грип, парагрип, аденовірусна інфекція). Гортань включається до патологічного процесу також при кору, дифтерії і кашлюку, може бути ускладненням туберкульозу і деяких інших захворювань.
Іноді гострий ларингіт може викликати бактерійна інфекція, зокрема стрепто- і стафілококи, зазвичай це відбувається внаслідок вторинного інфікування слизової глотки при ослабленні імунної системи організму на тлі ГРВІ або хронічних інфекцій.
Окрім інфекційних агентів, причиною гострого ларингіту можуть стати зовнішні алергени (рослинні, харчові, хімічні); термічна дія на слизову оболонку гортані (гарячий цех, гаряча або холодна їжа і пиття); підвищене навантаження на голосовий апарат (педагоги, співаки, диктори); часте куріння і ціла низка професійних шкідливих чинників.
— А як про­яв­ляє­ть­ся ла­рин­гіт?
— Гострий ларингіт може протікати досить складно: спостерігається підвищення температури, головний біль, у підскладчастому просторі відбувається ще і звуження (стеноз) гортані. В основному захворювання триває близько тижня, але при постійному порушенні голосового режиму і неправильному лікуванні може перейти в хронічну форму. Вона розвивається найчастіше після гострих захворювань, що часто повторюються, або недолікованих, хронічних осередків запалення дихальних шляхів, алергічних процесів, а також профзахворювань.
— Чи мож­на ви­лі­ку­ва­ти ла­рин­гіт у до­маш­ніх умо­вах?
— Насамперед для повного спокою гортані протягом п’яти днів хворому не рекомендується розмовляти, а у разі потреби говорити лише пошепки. Це дуже важливо, бо при перенапруженні голосових зв’язок ларингіт може стати хронічним. Необхідно на якийсь час виключити з їжі гострі і солоні страви, приправи, прянощі, алкоголь, забороняється протягом тижня куріння. Хворим треба дихати свіжим, зволоженим повітрям. Рекомендується часте тепле питво (молоко з медом і вершковим маслом, боржомі, трав’яні чаї), інгаляції, зігрівальні компреси на шию.
Лікар може призначити і медикаментозне лікування (протизапальні препарати, антибактеріальні засоби, препарати, які усувають набряк тканин, у тому числі антигістамінні засоби).
При хронічному перебігу хвороби потрібні лужні і масляні інгаляції: по 15–20 хвилин 4–5 разів на день. При цьому горло можна змащувати розчином Люголя.
Що стосується важких форм хвороби, то тут можливе припікання уражень п’ятивідсотковим розчином нітрату срібла і навіть хірургічне втручання, аж до вирізування уражених ділянок шкіри.
— Роз­ка­жіть про осо­бли­во­сті ла­рин­гі­ту у ді­тей.
— Дитячий ларингіт — дуже складний. Хвороба розвивається частіше, ніж у дорослих, причому частіше, ніж свідчить офіційна статистика, що пов’язано з проблемою обстеження гортані у маленьких дітей і недостатньою увагою до якості голосу в дитячому віці, відповідно, виявлення і лікування ларингіту в дітей є актуальним питанням.
Гострий ларингіт у 90% випадків є наслідком респіраторних вірусних інфекцій, рідше — алергії або перенапруження голосових зв’язок. Він може також мати гостру або хронічну форму, протікати з ускладненням дихання або без нього. Ларингіт у дітей може протікати досить активно.
У результаті бурхливого перебігу хвороби може розвиватися такий небезпечний стан, як несправжній круп (справжній розвивається при дифтерії), який може призвести до летального кінця. Набряклість гортані і голосових зв’язок перешкоджає надходженню повітря в легені. Дитина починає дихати з хрипом, як правило, відразу плаче. Все це призводить до нестачі кисню, що потім може викликати навіть кому.
— Як ді­яти в цій си­ту­ації?
— У разі виникнення несправжнього крупу треба негайно викликати швидку допомогу, оскільки щонайменше зволікання може закінчитися плачевно. До приїзду лікарів часто давайте дитині тепле лужне пиття, треба зробити ванну для ніг і зволожити повітря.
Якщо хвороба протікає без набряку гортані, то ларингіт у дітей лікують удома. При легкій, катаральній формі у дитини спостерігається нежить, запалення аденоїдів. При гіпертрофічній формі симптоми більш виражені: сильна охриплість, кашель, подразнення в горлі. Іноді на голосових зв’язках утворюються крихітні горбки. Саме вони роблять голос хриплим. В основному подібна хрипота проходить у дітей із віком, у протилежному випадку потрібне хірургічне втручання.
У дітей, які займаються співом, іноді виникає специфічний вид ларингіту — професійний. При цьому немає запалення в гортані, але без правильного лікування через вузлики співака можна залишитися на все життя з хриплим голосом.
Хронічний ларингіт у дітей може розвинутися на тлі тривалого сильного кашлю, наприклад при кашлюку.
— Як­що ви­па­док не гос­трий, як ви­лі­ку­ва­ти ла­рин­гіт ди­ти­ні в до­маш­ніх умо­вах?
— Лікування ларингіту у дітей починається з режиму. Дорослі повинні пояснити дитині, що необхідно дотримуватися голосового режиму: по можливості менше говорити, не кричати. Треба попіклуватися про чисте повітря для хворого в кімнаті. Дитина не повинна отримувати подразливу їжу: солоне, гаряче, газовані напої. У дієті краще зробити акцент на теплих супах-пюре, кашах із вершковим маслом. Корисно багато пити — теплий чай, молоко з вершковим маслом, підігріті лужні води. Окрім місцевої дії на горло, велика кількість рідини допоможе боротися з інтоксикацією при застуді.
З процедур, що проводяться вдома, в лікуванні ларингіту в дітей найбільш ефективні інгаляції з відварами трав і ефірними оліями, а також актуальна фізіотерапія — електрофорез (5%-вий розчин хлориду кальцію), діадинамометрія, УВЧ, електрофонофорез.
При лікуванні ларингіту в дітей ефективний комбінований рослинний препарат — тонзипрет. Він має протизапальну, імуностимулюючу, антисептичну, противірусну дії і усуває неприємні відчуття в горлі. Він посилює місцевий імунітет, сприяє лікуванню хронічного ларингіту і не дає гострому ларингіту перейти в хронічну форму.
Для профілактики розвитку бактерійної інфекції антисептичні засоби можуть призначатися місцево, насамперед у вигляді аерозолів. За показаннями призначають протизапальні і антигістамінні препарати. Для розрідження слизу використовують муколітики і відхаркувальні засоби, як при лікуванні кашлю.
— А які ре­цеп­ти про­по­нує на­род­на ме­ди­ци­на?
— Відомо багато рецептів. Є збори для полоскання і грудні збори, які вживають внутрішньо. Кожен може підібрати в аптеці, як то кажуть, на свій смак: корінь алтеї, солодки, оману, змійовика; лист підбілу, шавлії, подорожника, евкаліпта, зніту, м’яти, кропиви; квітки ромашки, нагідок, конюшини; трава звіробою, полину, чебрецю; насіння льону, бруньки берези і сосни.
Перед тим як визначитися зі складом збору (5–7 і більше найменувань), слід порадитися з лікарем. Збори трав можуть також застосовувати і в поєднанні з іншими ліками.
— Що не­об­хід­но пам’­ята­ти про про­фі­лак­ти­ку ла­рин­гі­ту? На­пев­но, іс­ну­ють якісь кон­крет­ні за­хо­ди?
— Це — обов’язкова умова. Профілактика ларингіту нескладна. Це насамперед профілактика простудних захворювань. Мийте руки з милом, користуйтеся одноразовими серветками, не чіпайте ніс і рот немитими руками, уникайте контакту з хворими на ГРВІ. Захистивши себе від застуди і вірусних захворювань, людина запобігає і розвитку ларингіту. Загартовуйтеся за допомогою контрастного душу, обтирання, обливання холодною водою, зміцнюйте імунітет.
Корисно регулярно вживати цитрусові, молоко і мед і обмежити гостру, жирну і солону їжу. Не зловживайте алкоголем, відмовтеся від куріння. Необхідно висипатися, проводити час на свіжому повітрі не лише влітку, а й восени, і взимку. У холодну пору року уникайте переохолодження організму, намагайтеся тримати голосові зв’язки в теплі (не розмовляйте довго під дощем або на морозі, особливо по телефону і дуже емоційно), носіть теплий шарф і шапку.
Тетяна ДЕЛІМАРСЬКА, Укрінформ