Здоров'я
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Сiчень 15, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 03 Квiтень 2015 16:26

Сколіоз: як із ним боротися?

Rate this item
(0 votes)

Хто не чув про ско­лі­оз? На­їв­ним здає­ть­ся за­пи­тан­ня. Але не по­спі­шай­те ствер­джу­ва­ти, що вам не по­тріб­ні жод­ні роз’­яс­нен­ня. Не все так прос­то і лег­ко, то­му ми звер­не­мо­ся за по­ра­дою до фа­хів­ця-ор­то­пе­да — до­цен­та, кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук Ан­дрія Яц­ке­ви­ча.

— Отже, що таке сколіоз із наукової точки зору?
— Усе просто: бічне викривлення хребта називається сколіозом. У чистому вигляді воно може спостерігатися у початковому періоді розвитку деформації. Зазвичай же воно поєднується з обертанням хребта навколо вертикальної осі (торсією), розвитком кіфозу і утворенням деформації грудної клітки (реберний горб). Тому захворювання називається кіфосколіозом з утворенням реберного горба або без нього.
— А які причини розвитку сколіозу?


— Ними можуть бути вроджені дефекти розвитку, рахіт, захворювання центральної і периферійної нервової систем, статичні порушення і тому подібні патології. Сколіоз виникає також на тлі вроджених додаткових клиновидних хребців, вродженого зрощення хребців або ребер, асиметричного перехідного попереково-крижового хребця. Захворювання на рахіт супроводжується порушенням фізіологічної оссіфікації (тобто утворення кісткової тканини).
Якщо до закінчення рахітичного процесу хребет дитини піддається навантаженню, особливо у неправильному положенні (носіння на одній руці, раннє сидіння у зігнутому стані), то під впливом навантаження хребет деформується: на увігнутій стороні хребта сила стиснення виявляється більшою, ніж на опуклій стороні, тому на увігнутій стороні ріст хребта буде уповільненим.
У деяких хворих причини розвитку сколіозу встановити не вдається (ідіопатичний сколіоз). Характерними особливостями цієї групи недуги є виникнення викривлення (частіше у дівчаток) у період до початку статевого дозрівання і відсутність будь-яких кісткових змін у ділянці деформації.
Укорочення однієї нижньої кінцівки або неправильне положення (приведення, відведення, згинання) обумовлює косе положення таза, внаслідок чого розвивається статичний сколіоз. Звичний сколіоз виникає частіше у дітей шкільного віку в результаті тривалого неправильного навантаження на хребет (низькі парти, неправильна поза та інші причини).
— Як здійснюється діагностика сколіозу?
— У хворих, що страждають на сколіоз, важливо періодично вимірювати зріст як у положенні стоячи, так і сидячи. Уповільнення темпу зростання свідчить про прогресування деформації. Вимірюють окружність грудної клітки, визначають життєву ємність легенів.
При наявності торсії (обертання) хребта, крім його сколіотичного викривлення, відзначають асиметрію грудної клітки, а у важких випадках — реберний горб, який особливо добре помітний при нахилі хворого вперед. Досліджують рухливість хребта у передньо-задньому і бічному напрямках, а також навколо поздовжної осі хребта. Якщо сколіоз супроводжується кістковими змінами, рухливість зазвичай буває обмеженою.
У випадках нефіксованого сколіозу при розвантаженні хребта і в положенні лежачи викривлення зникає або зменшується. При фіксованих формах деформації, зважаючи на стійкі зміни у зв’язковому апараті та кістково-м’язовій системі, при розвантаженні і витягненні хребта сколіотичне викривлення не зменшується. Для виявлення паралітичного сколіозу велике значення має дослідження функції м’язів спини.
Рентгенологічним дослідженням установлюють ступінь сколіозу, а також наявність кісткових змін. Проведені рентгенографії у положенні стоячи, лежачи, а також із витяжкою дозволяють визначити, фіксований або нефіксований сколіоз.
На підставі клінічних та рентгенологічних даних умовно розрізняють 4 ступені сколіозу. При сколіозі І ступеня викривлення, яке помітне в положенні стоячи, зникає у положенні лежачи і не визначається рентгенологічно. ІІ ступінь характеризується наявністю нефіксованого сколіозу з кутом викривлення до 25°. При ІІІ ступені — сколіоз фіксований і значно виражений, є реберний горб і кут викривлення від 25 до 40°. ІV ступінь — це важкий фіксований сколіоз із кутом викривлення 40–90° і більше, що супроводжується вираженим ребровим горбом.
— Як клінічно проявляється сколіоз?
— При огляді визначають сколіотичне викривлення хребта, а також розташування плечових суглобів і лопаток не на одному рівні. У початковій стадії розвитку сколіозу викривлення може бути виявлене тільки при нанесенні олівцем крапок над остистими відростками на шкірі або при рентгенологічному дослідженні. Спостерігається також асиметрія грудної клітки, а у важких випадках — реберний горб.
Рентгенологічним дослідженням установлюють не тільки ступінь сколіозу, але й нерідко і його причину. При вродженому сколіозі такими причинами можуть бути зрощення ребер, додаткові напівхребці, клиновидні хребці і перехідний попереково-крижовий хребець.
— Чи можлива ефективна профілактика сколіозу?
— Профілактика сколіотичної хвороби складається з комплексу заходів. Це насамперед своєчасна діагностика захворювання на самому початку — при появі перших симптомів. Добре себе зарекомендувала система періодичних оглядів дітей у дитячих садках і яслах. Існують спеціальні санаторії та школи-інтернати, де поряд із лікуванням створюється суворий режим. Значну частину часу, у тому числі під час навчальних занять, діти проводять у положенні лежачи.
Профілактику мають проводити батьки з моменту народження дитини (мати повинна носити дитину по черзі — то на одній, то на іншій руці). У шкільному віці здійснюють контроль за позою дитини як у школі, так і вдома. Низькі парти, що не відповідають зросту, сприяють розвитку сутулої спини, а високі провокують розвиток косого положення хребта.
— Як проводиться власне лікування сколіозу?
— Важливо пам’ятати: чим раніше розпочате лікування, тим повніше може бути одужання. Початкові форми сколіозу лікуються консервативним шляхом. Велике значення надається способу життя, активним заняттям лікувальною фізкультурою, правильному положенню тіла під час роботи та навчання, чергуванню статичних та динамічних навантажень. Лікувальні програми при сколіозі передбачають поєднання рефлексотерапії з масажем, електростимуляцією, вакуумною терапією і загальнозміцнюючим лікуванням. При швидкому прогресуванні сколіозу, а також при виражених деформаціях показано оперативне лікування.
Серед оперативних втручань розрізняють операції, спрямовані на зменшення викривлення і фіксацію хребта, операції тільки на фіксацію хребта, а також операції на ребрах, що переслідують мету зменшити реберний горб. До операції на ребрах часом вдаються у поєднанні з фіксацією хребта. Але все ж, ясна річ, кращий вибір — профілактика та рання діагностика сколіозу, щоб не довелося вдаватися до хірургічних втручань.
Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».