Це переконливо можна спостерігати на прикладі щорічних призовів до армії. Так, за даними військової прокуратури, Збройні Сили України закінчили 2018 рік із великим «мінусом», маючи 9,5 тисяч вояків, котрі дезертирували з армії. До такої безпрецедентної кількості дезертирів, яка дорівнює майже справжній армійській дивізії, слід додати й тисячі так званих «ухилистів» — призовників, які роками ухиляються від служби в армії.
Отже, молоді потрібно активно прищеплювати патріотичні почуття, повагу до військової служби, любов до Батьківщини тощо. І робити це необхідно якщо не змалечку у родинах та дитсадках, то, принаймні, зі шкільних років, коли активно формується світогляд молодих українців.
Про стан національно-патріотичного виховання на Полтавщині днями говорили і на засіданні координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання при Полтавській облдержадміністрації.
Учасники ради проаналізували стан реалізації програми з національно-патріотичного виховання молодих полтавців та проблемні питання допризовної підготовки молоді.
Торік на це з обласного бюджету на реалізацію програми виділили майже півтора мільйона гривень. Чи конвертувалися ці гроші у патріотичні настрої молоді та готовність юні захищати країну?
«Чимало тут залежить від керівництва навчальних закладів. Потрібно заохотити дітей, зацікавити, адже національно-патріотичне виховання — це системна робота, — переконаний голова Громадської ради при Полтавській ОДА Володимир Голуб. — Це не тільки вивчення автомата Калашникова чи стрільба в тирі, а й мова, і духовний розвиток, і фізичний гарт...»
Більше за інших учасників обговорення ситуації знає заступник військового комісара по роботі з особовим складом та громадськістю Полтавського обласного військового комісаріату підполковник Едуард Бородай.
За його словами, стан національно-патріотичного виховання молоді, зокрема школярів, необхідно оцінювати не тільки розміром фінансування відповідних програм, але й конкретними кроками, спрямованими на підвищення свідомості призовників.
Позитивним зрушенням у допризовній підготовці, на його думку, став обласний конкурс на кращу матеріальну базу військово-патріотичного та фізичного виховання. Завдяки його проведенню покращився стан оснащення освітніх закладів матеріальною базою, яка дозволяє ефективно проводити допризовну підготовку.
Правда, зазначив офіцер, між переможцями й аутсайдерами різниця суттєва. Тому на порядку денному залишається питання повноцінного повернення предметів із допризовної підготовки учнів.
«Це і класи, і навчальні тири, і плац, і смуга перешкод. Шкода, але так і не вдалося передбачити в бюджетах закупівлю військової форми, — констатував Е. Бородай. — Адже під час викладання предмета «Захист Вітчизни» у військовій формі мають бути і вчитель, і учні.
Не вдалося в освітніх закладах області ввести посаду заступника керівника з національно-патріотичного чи військово-патріотичного виховання...»
Офіцер звернув увагу учасників наради й на оснащення навчальною зброєю освітніх закладів Полтавщини. Після поголовного «роззброєння» шкіл на Полтавщині нині намітилися позитивні тенденції, коли навчальну зброю почали повертати до навчальних закладів. Приміром, торік одній школі у Полтавському районі, де обладнали кімнату для зберігання зброї, видали десять навчальних автоматів Калашникова.
На сьогодні в області 36 шкіл уже також обладнали приміщення для зберігання навчальної зброї. Протягом найближчих трьох місяців цим школам також передадуть навчальну зброю — по десять автоматів, а також пістолети. Їх використовуватимуть для проведення уроків із курсу «Захист Вітчизни».
«Водночас така кількість підготовлених шкіл із понад 300 навчальних закладів в області — це крапля в морі. Але ж ще потрібно створити на обласному й районних рівнях так звані центри військово-патріотичного виховання. Вони мають стати осередками для тематичних гуртків. Там можна було б проводити змагання й ігри», — зазначив підполковник Е. Бородай.
Кореспонденту «ДУ» заступник військового комісара Полтавщини розповів і ще про деякі невирішені проблеми, котрі заважають ефективному військово-патріотичному вихованню полтавської молоді.
Зокрема, про те, що в школах дуже мало спеціальної літератури з інформацією про сучасне українське військо. Пробіл могли б компенсувати армійські газети і журнали, в яких висвітлюється сьогодення української армії. Щоправда, власних друкованих органів у МО обмаль. До того ж, зазначив Е. Бородай, на сьогодні армійські ЗМІ фактично припинили існування...
«Приміром, газета «Крила України» не виходить із 2015 року, — констатував Е. Бородай. — А газета «Народна армія» та журнал «Військо України» перестали виходити друком з 1 січня 2019 року через роздержавлення ЗМІ...»
За словами офіцера, ці видання були добрими помічниками персоналу військкоматів при роботі з призовниками, військових керівників у школах області, які використовували їхні публікації на уроках предмета «Захист Вітчизни» тощо. Ситуацію ускладнило й те, що у військкоматах організували передплату цих видань на 2019 рік, але тепер з’ясувалося, що вони не надходитимуть до передплатників...
Як бачимо, військово-патріотичне виховання молоді дуже чутлива тема для країни, яка перебуває в стані війни і де кожен призов на військову службу строковиків із року в рік дається все важче і важче.
Очевидно, що в цій справі немає дрібниць, бо виховання патріотів України — процес не лише довготривалий, але й комплексний. Тож у Полтавській ОДА налаштовані й надалі приділяти патріотичному та військовому вихованню юних земляків серйозне значення.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
