Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Травень 18, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 24 Жовтень 2019 21:31

Декларація про наміри чи реальна програма дій?

Rate this item
(0 votes)

Верховна Рада затвердила програму дій уряду на наступні п’ять років. У ній перераховано реформи у різних сферах і показники, яких Кабмін має досягти.
За ухвалення документа проголосували 236 народних депутатів. При цьому впродовж одного року уряд матиме імунітет — парламент не зможе висловити йому недовіру.

Плани Кабміну є надамбітними. Уряд обіцяє наростити економіку на 40%, залучити 50 млрд дол. прямих іноземних інвестицій. На меті — створення 1 млн нових робочих місць, побудова 5 глибоководних портів та 15 аеропортів, приведення до хорошого стану всіх основних українських доріг загальною протяжністю 24 тис. км, установлення прожиткового мінімуму на рівні 4200 грн.

Представляючи Програму дій у Верховній Раді, глава уряду Олексій Гончарук зазначив, що цей документ є фундаментом для майбутньої діяльності Кабміну і основою для того, аби через рік було за чим оцінювати роботу уряду.
Програма передбачає 78 цілей, розбитих на три розділи. Перший присвячений розвитку людського капіталу і має кілька складових — освіта, охорона здоров’я, соціальна політика, захист ветеранів, культура, розвиток спорту.
В освітній сфері триватиме розвиток нової української школи. Це — хороший приклад того, коли можна розвивати й удосконалювати ідеї, які втілювалися попередниками.
Важливою є й лібералізація діяльності приватних закладів — шкіл, дитсадків. Тож уряд має намір створити умови, за яких бізнес зможе надавати у них послуги. Університети й наука також мають бути реформовані. Держава більше не витрачатиме грошей на фінансування приміщень, а запроваджуватиме адресний підхід.
За рахунок стимулюючих стипендій і додаткових виплат, грантів надаватимуть можливості талановитим людям, які хочуть здобути освіту й займатися наукою, розвиватися. Уряд створюватиме правильні стимули, а не дотуватиме неефективність.
В охороні здоров’я принцип «гроші ходять за пацієнтом» буде збережений, обіцяє глава уряду. «Ні» — фінансуванню приміщень і ліжок, «так» — фінансуванню послуг, які надають пацієнтам. Буде продовжена й програма «Доступні ліки», яка непогано працювала, тож її розвиватимуть і розширюватимуть.
Лікарям урядовці планують дати більше свободи й підвищити персональну відповідальність за їхню діяльність, для цього уряд пропонує впровадити індивідуальне ліцензування лікарів. У майбутньому його можуть адмініструвати самоврядні організації лікарів.

Подолання бідності
Головним завданням соціальної політики на наступні п’ять років є подолання бідності. Нині в Україні більше 10 млн людей живуть за межами бідності, їхні доходи менше прожиткового мінімуму. Уряд планує цей мінімум переглянути, адже сьогодні гарантований державою прожитковий мінімум не дозволяє українцям нормально жити.
На це потрібні грошові ресурси. Розрахунки свідчать, аби зараз забезпечити всім українцям гідний рівень доходів, необхідно 150 млрд грн. Таких грошей у держбюджеті не можна знайти відразу.
Важливою є й точність надання соціальної підтримки: зараз у держреєстрах дуже багато фейкової інформації. Тож цьогоріч планується провести електронний перепис населення, об’єднати всі бази даних, аби оцінити, скільки людей живуть у країні, яку державну допомогу вони отримують.
Українські родини з невисокими доходами мають витрачати не більше 15% сукупного доходу на оплату комунальних послуг. Поки рівень їхніх доходів не підвищиться, держава підтримуватиме їх із допомогою програми субсидій.
Зі сфери культури і спорту уряд налаштований прибрати корупцію, знищити інструменти, за допомогою яких збираються хабарі. А також вважає за необхідне розвивати масовий спорт.
Особливу увагу уряд надаватиме створенню гідних умов для ветеранів, які, ризикуючи життям, захищали Україну. Наше суспільство має поважати й шанувати таких людей, переконані урядовці.

У чому фішки?
Аби виконати намічені завдання, необхідно дати поштовх економічному розвитку: уряд ставить за мету за наступні п’ять років домогтися 40% економічного зростання. Це — реалістична мета, вважають у Кабміні. Для цього у 2020 році треба зростати на 5% і кожного наступного року — на 7%.
Такі періоди в історії нашої країни й інших держав уже були. Для такого ривка треба підвищувати рівень економічної свободи, вільні люди працюють продуктивніше. Чим більше обмежень, тим більше людей не можуть себе реалізувати.
У той же час державна політика повинна бути прогнозованою, адже бізнес може розвиватися й планувати свою діяльність лише у прогнозованому середовищі. Тож із 2020 року вводиться трирічне бюджетне планування, бюджет ухвалюватиметься не на рік, а на три роки. Це стане основою більшої прогнозованості.
До того ж уряд планує менше позичати. Для цього треба зменшити дефіцит держбюджету, тож кожного наступного року він скорочуватиметься.
Є намір здешевити обслуговування держборгу — у стратегії управління держборгом цей процес детально обґрунтовано. Зокрема, більш дорогі й короткі позики планується замінити дешевшими й довшими і цим зменшити навантаження на держбюджет.
Нині система оподаткування є не дуже справедливою, зазначає глава уряду, і не створює правильних стимулів для роботи бізнесу. Держава покликана забезпечити рівні правила гри для всіх учасників ринку, за яких великі підприємства не використовуватимуть схем мінімізації податків, не отримуватимуть суттєвих різноманітних пільг за рахунок інших.
У той же час податкове адміністрування слід максимально здешевити, аби час, який витрачає вітчизняний бізнес на цей процес, суттєво скоротився. Для цього необхідна його цифровізація.
Податки для тих, хто своєю діяльністю забруднює довкілля, планується збільшувати, а для тих, хто вкладає у розвиток підприємств і чисте навколишнє середовище, зменшувати. За допомогою продуманої податкової системи Кабмін удосконалюватиме систему стимулів.
Ця програма, підкреслює глава уряду, є робочим документом, за яким вимірюватиметься спільна ефективність парламенту й уряду, за кожною ціллю формуватиметься спільна політика, яка буде зрозумілою для суспільства.
Серед здобутків уряду його глава називає створення нової митниці й податкової служби. Вже починають створювати нові територіальні підрозділи митної служби, які наповнюватимуть новими людьми, котрі якісно, професійно, без корупції надаватимуть послуги бізнесу.
Важливим спільним результатом вважає очільник уряду й ухвалення Верховною Радою рішення про зняття обмежень на приватизацію й створення механізму концесії. В Одесі вже відбулася зустріч із 30 потенційними інвесторами з 10 іноземних держав, які готові вкладати гроші в українські порти.
Допоможе розвитку країни й ухвалення народними депутатами Закону «Про порядок прийняття і звільнення державних службовців». Він уже допоміг перезавантажити перші 13 органів виконавчої влади.
Голова парламентського Комітету з питань економічної політики Оксана Підлужна переконана: аби збільшити видатки на соцсферу, треба збільшити надходження до держбюджету за рахунок стимулювання економічного зростання.
Основним стримуючим чинником для цього є слабка конкуренція на ринках, тож треба демонополізувати економіку. Україна посідає 83-є місце у світі в рейтингу розвитку конкуренції. Однією з основних причин цього є слабкий і заполітизований Антимонопольний комітет України.
Але велика помилка вважати, що лише перезавантаження АМКУ вирішить усі проблеми розвитку конкуренції. Не меншою проблемою є й засилля держпідприємств, які користуються державними пільгами. Тож важливо навести лад в управлінні держвласністю.
Ще однією перепоною на шляху розвитку конкуренції є зарегульованість економіки, процедур отримання ліцензій і дозволів, реєстрації бізнесу й адміністрування податків. Парламентарі вже ухвалили закони, які сприятимуть підвищенню позицій Україні у рейтингу свободи ведення бізнесу та спрощенню діяльності вітчизняних підприємств.

Ставка на безточковий розвиток
Уряд розуміє важливість підвищення продуктивності праці як основи зростання економіки і те, що ніякі «точки зростання» не врятують нашої економіки, тож робить ставку на розвиток усіх галузей.
Підвищити економічну активність в аграрній сфері допоможе скасування мораторію на обіг сільгоспземель. Тоді ефективність і продуктивність використання земель щороку суттєво зростатиме за рахунок підвищення конкуренції й розвитку галузей, які стримувалися мораторієм.
Важливим є й установлення запобіжників проти земельного рейдерства, запровадження сучасних інфраструктурних просторових даних, розвиток системи контролю якості харчової продукції й системи добровільної сертифікації тваринницької продукції, надання фермерам дешевих кредитів.
У бюджетному комітеті підтримують наміри уряду зміцнити систему державних фінансів, зменшити рівень держборгу до 40% ВВП та бюджетного дефіциту до 1,5% ВВП до кінця 2024-го, а також суттєво скоротити вартість обслуговування держборгу.
Зараз значні обсяги держборгу й витрат на його обслуговування не дають можливості спрямовувати необхідні бюджетні ресурси на соцзахист населення, освіту, медицину.
Важливо, що уряд планує досягти мінімального відхилення показників бюджету від запланованих. Цього досі не планував жоден Кабмін. Упоратися з таким завданням допоможе якісне планування бюджетних показників, постійний моніторинг і вчасне реагування на можливі ризики під час виконання бюджету, посилення контролю за надходженнями і витратами бюджетних коштів.
В енергетичному комітеті нагадують, що за п’ять років уряд планує зменшити втрати тепла, гарячої води й покращити енергоефективність будівель на 20%. Це дозволить українській родині економити в рік 8–10 тис. грн на оплаті комунпослуг.
Нині в трьох західноукраїнських областях (Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській) одна компанія контролює 95% генерації електроенергії. Як наслідок — у цих областях вартість електрики на 20% вища, ніж в інших регіонах. Позитив у тому, що серед урядових пріоритетів — підвищення конкуренції.

Конкретні цілі
Експерти нагадують, що з програмними цілями й завданнями уряду та кожного міністерства можна ознайомитися на сайті Кабміну. Показово, що вони розписані простою мовою, якби там не було новомодних термінів, які подекуди вживаються не до місця, взагалі було б чудово.
Зокрема, МОЗ поставило перед собою три цілі: люди менше хворіють; люди, які захворіли, швидко одужують; люди довше живуть.
Клікнувши на кожне із завдань, можна отримати інформацію про проблеми й шляхи досягнення їхнього подолання.
Міністерство культури, молоді та спорту працюватиме задля того, аби українці рідше стикалися з маніпулятивними й фейковими новинами у медіа. Могли користуватися доступними культурними послугами, відчували свою приналежність до єдиного українського культурного простору.
Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб ставить собі за мету повернути всіх до повноцінного мирного життя. Мешканцям окупованих територій обіцяє спростити різні процедури, зокрема вступу до вишів. А переселенцям сприятиме в отриманні житла та у працевлаштуванні.
Але жодного слова про те, що після деокупації Донбасу й Криму вони повертатимуться в рідні регіони, у Програмі уряду немає. Як, зрештою, і про саму деокупацію Донбасу й Криму.
Міністр фінансів Оксана Маркарова обіцяє знизити податкове навантаження й зменшити час на адміністрування податків, надавати дешеві кредити підприємцям.
Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов працюватиме задля того, аби українці були захищені від зловживань монополістів, купували якісні товари й отримували якісні послуги. А також мали сприятливі умови для експорту товарів за кордон.
А міністр інфраструктури Владислав Криклій обіцяє українцям доступний авіа- та водний транспорт, а також якісну залізницю.
Крім того, передбачається, що через п’ять років Україна відповідатиме критеріям членства в ЄС та НАТО. Критеріям членства у НАТО мають відповідати й Збройні Сили нашої держави.
Що стосується внутрішньої безпеки, то міністр Арсеній Аваков обіцяє надійно захищені кордони, а також забезпечення безпеки для громадян.
Програма уряду дійсно амбітна, кажуть експерти, та подекуди нагадує декларацію про наміри. Закрадається думка, що в уряді й міністерствах немає чіткого розуміння, як втілювати задекларовані плани.
Експерти сподіваються, що коли міністерства відшліфують плани своєї роботи, суспільство зможе побачити, як вони планують досягти проголошених цілей.
Поки цілям суперечать реалії: так, голова парламентського Комітету соцполітики й захисту ветеранів запропонувала позбавити пільг контрактників. І запевняє, що захищати треба тих, хто щось утратив на цій війні. Тож Президенту довелося пояснювати, що ніхто нічого не буде відбирати у ветеранів.
Хоча деякі експерти зазначають, що «антипільгова» ідея має право на існування. Держава має захищати воїнів, яких скалічила війна, і сім’ї загиблих. Серед військових є й ті, що не перебували на лінії фронту, служили в тилу.
Це теж поважна служба, але такі військовослужбовці не потребують захисту від держави. У держбюджеті банально не вистачає грошей, аби забезпечити всіх ветеранів квартирами, оздоровленням, земельними ділянками, всім тим, що передбачається існуючою моделлю.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».