Питання падіння обсягів ВВП і гальмування його росту — дві різні речі, зауважують аналітики. Падіння — скочування в кризу й рецесію, гальмування зростання — це невелике уповільнення збільшення обсягів. Це ще не криза, це ще не дуже погано. Приміром, планували підняти польську чи іншу економіку, яка межує з Україною чи Росією і має з ними значний товарообіг, на 5%, а вона зросла на 4%, то зменшення зростання на 1% для держави не буде надто відчутним.
Реальні негаразди відчують країни, які багато експортують товарів до Росії та України. Обсяг експорту в нашу країну вже впав, бо вона різко скоротила імпорт. Реально може постраждати економіка Польщі, Румунії, країн Прибалтики.
Європейський ринок (з урахуванням України, Білорусі, Прибалтики) має понад 700 млн споживачів. Росія (до Уралу) — 80–90 млн, а з рівнем купівельної спроможності, порівняно з європейською, — 10%. Реальний ринок збуту в Росії для європейських товарів — 1–2% від внутрішньоєвропейського. Тож падіння поставок до РФ може сягати 1–2%, максимум 3%.

Ті самі граблі
Найсуттєвіше постраждає Україна (-5%), бо надто була зав’язана на товарообіг з РФ. Головна причина спаду економіки — воєнна ситуація на Сході країни. Чергова фінансова криза в нашій державі виражена різким падінням валютного курсу. Ми зіткнулись із ситуацією, схожою на 2008 рік, коли наша економіка була орієнтована на імпорт. До 2008-го влада тримала стабільний курс, за що поплатилася його зростанням.
До кінця минулого року теж майже три роки тримали курс 8–8.05. За це теж поплатилися його зростанням на ті ж 55%, як у 2008-му. Влада двічі наступила на ті самі граблі. Втретє цього не дозволять зробити економічні закони. Можна тримати курс нацвалюти один–три роки, на четвертий відбувається його вирівнювання. Попередній уряд заклав до бюджету унікальні показники — надходження податків від внутрішнього виробництва, зокрема ПДВ, планували менше надходжень від імпорту.
Виходить, економіка країни була заточена на те, аби держава жила за рахунок того, що населення оплачувало імпорт. Так може тривати впродовж року–трьох. Якщо такий сценарій триватиме п’ять років, економіка впаде в колапс. Україна в колапс не впала, а загрузла у невеликій кризі, що трохи легша, ніж у 2008-му. Тоді фіксувалися надто великі обсяги кредитування, тож почала валитись фінансова система.
Зараз обсяги кредитування невеликі, суттєвого дефіциту грошей у фінсистемі поки немає. Але при цьому вирівнювання валютного курсу обвалило імпорт, майже на такий же обсяг, як у 2008-му. Та позитивні переваги отримали вітчизняні експортери.
У першому півріччі вітчизняний ВВП скоротився на 3% порівняно з торішнім періодом. Нинішнє падіння економіки пов’язане з бойовими діями на сході, проблемами з імпортом газу. На початку 2013-го прогнози з розвитку економіки були більш оптимістичними. Ніхто не очікував такої широкої ескалації конфлікту на Сході України. Військові дії стали більш руйнівними для інфраструктури й великих підприємств, розташованих у зоні АТО.
Є ризик ще більшого погіршення торговельних відносин з Росією. Український експорт поки йде в РФ, за винятком деяких товарних позицій, які й раніше не надто активно експортувалися через обмеження, встановлені РФ. Подальше погіршення експорту негативно вплине на економічну активність.
Якщо не вдасться розв’язати газове питання, не відновиться імпорт газу з Росії, доведеться обмежити постачання блакитного палива вітчизняним підприємствам і теплокомуненерго. Раніше експерти очікували зростання економіки у 2015 році на 2-3%, тепер говорять про 0,5%, у кращому разі — на 3,5% тільки у 2016-му.
Зараз, за невизначеної ситуації, прогнози переглядаються частіше, адже ніхто не знає, що може утнути Росія. Нині ситуація в економіці не така погана, як у 2008-му, гірше те, що більше невизначеності. За минулої кризи було різке падіння ВВП (-15%), відтак світова економіка швидко відновилась. І у 2010-му вітчизняна економіка зросла на 4%.

Сувора економія
Нині ситуація у світі досить стабільна, але в Україні діють власні негативні фактори. Стан нашої економіки залежить від того, як довго триватиме війна на сході, чи посилить Росія торговельні обмеження. Допомогти економіці може збільшення витрат на відновлення інфраструктури на Сході України. Для цього потрібні додаткові фінансові ресурси.
Наразі бюджет перебуває в режимі суворої економії. Можна залучити фінансові ресурси міжнародних кредиторів. Уряд над цим працює. Якщо це вдасться зробити, то наступного року економічні прогнози будуть більш оптимістичними. Нині Кабмін робить все, аби втримати ситуацію в економіці, загальмувати кризу.
Бюджет переглянули, витрати переорієнтували на війну. Це теж може трохи підтримати економіку. Підвищили податки, бо знизилися податкові надходження, в тому числі від підприємств сходу. Верховна Рада виділила 1,9 млрд грн на відновлення Донбасу (спочатку хотіли 3 млрд) та 9 млрд — на фінансування АТО, ще мільярд — на соціально-економічний розвиток регіонів. Не забули й про олігархів — їм підвищили рентні платежі за видобуток газу, нафти й руди. Ініціатива уряду була підтримана 31 липня на позачерговому засіданні ВР.
Ні олігархи, ні Європа не були готові до відставки глави уряду А. Яценюка. Він запропонував олігархам узяти участь у відновленні армії й країни, бо уряд не може вирішувати ці проблеми за рахунок громадян, скорочення соціальних програм. Але експерти Федерації металургів заявляють, що підвищення плати за видобуток залізної руди може призвести до зупинки вітчизняних гірничо-збагачувальних комбінатів.
І замість запланованого зростання податкових надходжень відбудеться їх зниження. До початку 2014-го виробництво залізорудної сировини було прибутковим. Зараз у всьому світі ціни на залізну руду різко впали, й поліпшення перспектив не передбачається, бо є велике перевиробництво руди. Нині рентабельними залишаються лише найбільші світові компанії, у яких собівартість виробництва — 20–30 дол. за тонну.
Більшість китайських компаній (у Китаї теж чимало руди) пішли з ринку, бо мали собівартість майже 80 дол. плюс транспортні витрати. Тож рентабельність була нульовою чи мінусовою. У вітчизняних видобувних компаній рентабельність залежить від способу видобутку, собівартість сягала від 30 до 50 дол. Якщо підвищиться плата за користування надрами, собівартість зросте на 15 дол.
Про негайну зупинку підприємств не йдеться, але різко знизиться їх рентабельність. Через півроку компанії підуть у мінус, працюватимуть у збиток. При експорті руди з Бразилії транспортні витрати становлять 30–50 дол. за тонну. З України до Китаю (він найбільше споживає нашої руди і визначає тенденції Світового ринку) — 50–60 дол. Тож експортуючи руду, наші підприємства матимуть нульову рентабельність, у кращому разі 5–10%.
На китайському ринку тонна руди коштує 90–95 дол., її видобуток нашим обходиться у 50 дол. плюс транспортні витрати, рентабельність нульова. При експорті у країни Центральної й Східної Європи транспортні витрати менші. Але підвищення собівартості на 15 дол. завдасть серйозного удару видобувному бізнесу. Ціни на сталь на зовнішніх ринках падають, її виробництво скорочується, зменшується споживання руди.
Внутрішній ринок не зможе спожити те, що пропонуватимуть видобувні компанії. Якщо вони скоротять обсяги виробництва, аби працювати лише на Україну, різко зросте собівартість продукції, адже діє закономірність економії на масштабах. Чим більші обсяги виробництва, тим дешевше обходиться одиниця продукції.

Без преференцій
Уряд скасував пільги з оподаткування прибутку від операцій з цінними паперами і в готельному бізнесі. Підвищив акцизи на цигарки й алкоголь — якщо людина має шкідливі звички, нехай за них більше платить. Відтепер мінімальна відпускна ціна пляшки горілки становитиме 27 грн, у магазині за неї правитимуть щонайменше 40 грн. У скандинавських країнах горілки дешевше, ніж за 100 євро, не знайти. Цей товар не має бути доступним. Та чим дорожча оковита, тим більша спокуса її сфальсифікувати. З цим боротися мають правоохоронні органи.
Запроваджено пенсійний збір у 0,5% при купівлі іноземної валюти у готівковій і безготівковій формі. Збір нараховується й утримується банками одночасно з проведенням операцій з купівлі валюти й переказується на рахунки Пенсійного фонду. Експерти вважають, що це черговий непрямий податок, який держава запроваджує, аби частково перекрити дірку в бюджеті ПФ. Грошей, з яких напряму має формуватися бюджет ПФ, тобто відрахувань із зарплат, не вистачає.
З допомогою відкритої статистики НБУ можна отримати інформацію про те, скільки було куплено й продано валюти через банківську систему. І вирахувати суму переказаного пенсійного внеску. Податок поширюється не на всіх, а лише на тих, хто може дозволити собі купити валюту. Це не єдиний додатковий податок до ПФ. До нього надходить 7% з кожного рахунку мобільного телефону. Цьогоріч загальні доходи ПФ мають становити 233 млрд грн, дефіцит затверджено на рівні 18 млрд 100 млн грн.
Уряд вирішив відлучити чиновників від годівниць і розв’язати проблему зі збитковими підприємствами. А. Яценюк заявив, що на Україну чекає найбільш масштабна приватизація за часів незалежності. Державні компанії, на його думку, є неефективними, прагнуть розкрадати гроші, отримані під держгарантії.
Експерти вважають, що вивівши на приватизацію держпідприємства, можна наповнити держбюджет і зменшити його витрати. Але перш ніж виставляти об’єкти на приватизацію, треба змінити систему продажу й провести велику рекламну кампанію за кордоном. У бюджеті заплановано отримати від приватизації 18 млрд грн. За останні десять років, після продажу «Криворіжсталі», жодного конкурсу з конкурентними покупцями не було.
Держпідприємства продавали наближеним до влади бізнесменам. Торік до держбюджету від приватизації надійшло 1,5 млрд грн. Цьогоріч вирішили продати Одеський припортовий завод і низку обленерго, зокрема Дніпроенерго, Західенерго, Донецькобленерго. Крім того, Фонд держмайна планує виставити на продаж 38 блокуючих пакетів акцій облгазів. Продати спробують «Укрспирт» та інші компанії, які, на думку А. Яценюка, сприяють корупції, а не розвитку України.
Деякі експерти кажуть, що виставлені на приватизацію об’єкти, ймовірніше, продадуть за копійки нашим олігархам. Інших кандидатур немає, адже в нинішній складній ситуації навряд чи хтось купить наші підприємства за більш-менш пристойною ціною, крім вітчизняних олігархів. За всю історію приватизації вони ніколи не переплачували, а вирішували питання завдяки своїм зв’язкам із владою. Щоб продати держоб’єкт на конкурсі й отримати за нього нормальні гроші, треба мінімум шість місяців підготовки.
За оцінками ФДМ, 164 приватизаційних об’єкти коштуватимуть 15 млрд грн. За злочинної влади В. Януковича один «Укртелеком» віддали за 10 млрд грн. Експерти підозрюють, що держоб’єкти роздаватимуть наближеним до влади олігархам за безцінь. Раніше повідомлялось, що номінальна вартість затверджених до приватизації об’єктів — близько 3 млрд грн за ринкової вартості 15 млрд грн.

Валютний курс
Нині українців дуже непокоїть ситуація на валютному ринку, круте падіння нацвалюти. У глави Нацбанку В. Гонтарєвої упадницьких настроїв немає. Вона твердить, що скоро гривня зміцнить свої позиції, але передусім людям і бізнесу треба заспокоїтись. Головна об’єктивна причина курсових стрибків — воєнні дії на Сході України. До того ж негативні очікування суб’єктів ринку підігріваються провокаційними заявами різних політичних партій щодо високої вірогідності початку повномасштабної війни з РФ.
Тож панічні настрої активно поширюються й додатково тиснуть на курс гривні. Плюс падіння ВВП, очікування жорстких санкцій з боку Росії, панічні настрої населення. Зараз українці доларів не здають, знімають гроші з банківських депозитів, намагаються скуповувати валюту. Проблеми є, але вони тимчасові. Всі, хто скуповує валюту в банках або на тіньовому ринку, скоро будуть жалкувати про це, бо НБУ стабілізує ситуацію з допомогою ринкових інструментів.
Якщо ті не спрацюють, регулятор застосовуватиме жорсткі адміністративні заходи, розроблені разом з МВФ. У квітні перед ухваленням програми стенд-бай з МВФ Україна погодилася дотримуватись гнучкого валютного курсу та перейти до режиму інфляційного таргетування. Але гнучкий валютний курс не означає вільного падіння нацвалюти. Тому НБУ у серпні почав виходити на ринок з доларовими інтервенціями, аби підтримати його стабільність.
Причому регулятор проводив інтервенції не за фіксованим курсом, а за ринковим і згладжував панічну поведінку його учасників. НБУ планує й надалі брати активну участь у торгах на валютному ринку.

Олена КОСЕНКО