Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Травень 18, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 29 Березень 2019 12:11

Молочні ріки і масляні береги

Rate this item
(0 votes)

ХІІ міжнародний молочний конгрес, який нещодавно пройшов у Києві, вразив своїми масштабами й змістовністю, він був технологічним, ефективним, професійним, інтернаціональним.

У конгресі взяли участь представники молочного бізнесу, ветеринари, технологи, менеджери, експерти тваринницької галузі, представники влади, посольств, міжнародних організацій, фінустанов, комерційних компаній.
Вітчизняні й іноземні експерти, виробники ділилися досвідом ведення успішного молочарства, обговорювали актуальні проблеми молочних господарств, підсумки роботи галузі й перспективи її розвитку у 2019 році.

Під час форуму проводилися засідання круглих столів для власників молочного бізнесу й управлінців молочно-товарних ферм, на яких виступали представники влади, громадських об’єднань, міжнародних організацій, народні депутати.
На технологічних секціях досвідчені практики представляли новітні розробки й механізми успішного ведення молочного бізнесу. Родзинкою заходу став «Ветеринарний форум», який об’єднав лікарів ветеринарної медицини з усієї України.
У рамках форуму діяла спеціалізована виставка, на якій можна було продегустувати натуральні молочні продукти й пересвідчитися в тому, що в нашій країні є чесні молочники, які випускають молоко, кефір, йогурти, сири без додавання не дуже корисної пальмової олії. Вони, до речі, швидше псуються за молочний фальсифікат, який може місяцями зберігатись у пластиковій упаковці.
Як підкреслив голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун, торік виробники молочної галузі перерахували до держбюджету 3,6 млрд грн податків, тоді як обсяг держпідтримки аграріїв становив 6 млрд грн.
До того ж у 2018-му вдалося експортувати молочної продукції на понад 263 млн дол. Україна наполегливо повертає свої молочні позиції у світі. Вже стала третьою за експортом казеїну, п’ятою — за поставками вершкового масла, восьмою — за продажами сухого збираного молока.
Кожного року на нашій планеті збільшується кількість людей, кожного року зростає попит на молоко в обсягах, рівних попиту німецьких споживачів. У світі вже не вистачає молока. В Америці не можна збільшити його виробництво, бо це перебільшить викиди СО2. У Новій Зеландії не вистачає пасовищ, майже всі сільгоспземлі засіяні агрокультурами.

Перспективи й реалії
В Україні, за висновками експертів Світового банку, можна суттєво збільшити обсяги виробництва молока. Торік на переробку надійшло 4,4 млн т молока, з нього було вироблено 838 тис. т сиру. Цей вітчизняний продукт уже експортується у 31 країну, зокрема у Казахстан, Молдову, Єгипет.
Наше вершкове масло (його приготували 1,6 млн т) смакують у 37 державах, у тому числі у Марокко, Туреччині, Нідерландах, Молдові. Сухого молока торік випустили 238,7 тис. т і зацікавили ним 40 країн, зокрема Бангладеш, Грузію, Казахстан, Вірменію, Туркменистан.
Сироватку вітчизняні виробники поки поставляють споживачам 18 країн, серед яких — Китай, Філіппіни, Південна Корея, її у 2018-му виробили 69,6 тис. т. Йогурт, маслянку, кефір, ряжанку вже знають у 25 країнах. Вона подобається молдованам, грузинам, казахам, полякам, тож нашим молочарям треба долати торішній рівень у 125 тис. т і випускати більше таких смачних молочних продуктів.
Нині у нашій країні налічується 1,9 млн корів, 467 тис. утримуються у сільгоспгосподарствах, торік вони дали 2,7 млн т молока, 1,499 млн корів тримає населення, минулоріч люди надоїли від своїх годувальниць 7,3 млн т молока.
За словами Андрія Дикуна, торік суттєво підвищилась якість молока, половину екстра-класу виробляють члени Асоціації виробників молока (АВМ). Торік в Умані запрацювала лабораторія, яка перевіряє якість молока. Незабаром почне діяти лабораторія з перевірки якості кормів.
З кожним роком обсяги виробництва молока у нас зростають. У середньому по Україні річні надої досягають 6054 кг на одну корову, у підприємств — членів Асоціації (їх 150) — 8600 кг. Є й такі, де надоюють понад 11 тис. кг.
 Дванадцять років тому у такі цифри ніхто б не повірив. Тоді надої у 4,5 тис. кг уважалися дуже хорошими, а за 5,5 тис. кг можна було отримати відзнаку передовика. Тепер члени АВМ планують досягти надоїв у 12–13 тис. кг на одну корову.
В Асоціації створено найбільший на теренах СНД і Європи консультаційний центр, в якому працюють 50 експертів-консультантів, які надають допомогу виробникам молока у вирішенні актуальних питань.
Цьогоріч фахівці консультаційного центру взяли під свій супровід три молочних господарства. І на одному з них корови за день уже почали давати по 34,5 л молока.
За ізраїльською моделлю у восьми зонах України АВМ створила центри ветеринарного обслуговування. Планується облаштувати їх у Луганській і Донецькій областях.
 Започатковано й спеціальний проект управління стадом, усі ферми мають єдине програмне забезпечення, обмінюються важливими даними. Власники ферм навчаються один у одного, почали активніше займатися селекцією великої рогатої худоби, аби досягати високих надоїв.
Нещодавно експерти АВМ провели опитування 300 фермерів, половина з яких є членами Асоціації. Воно засвідчило, що найближчим часом планують вийти з бізнесу 6% респондентів, 50% вирішили залишитися в ньому й працювати над підвищенням ефективності, майже 40% готові цьогоріч збільшити поголів’я корів, розвивати й реконструювати ферми.

Важливі проекти
Основною проблемою молочної галузі, констатує Андрій Дикун, є кадровий голод. Аби розв’язати її, члени АВМ вирішили відкрити на базі молочного підприємства «Кищенці» навчальний центр, де з допомогою фахівців світового рівня підвищуватимуть кваліфікацію спеціалісти молочних підприємств і навчатимуться їхні управлінці.
Вже облаштовано навчальні класи й лабораторії. Науковці вишів Білої Церкви і Сум, Естонського університету природничих наук із Тарту розробили магістерську програму, яка розрахована на тих, хто має диплом бакалавра, і на фахівців молочних підприємств.
Після навчання випускники навчального центру будуть працевлаштовані на кращих вітчизняних підприємствах. Вони зможуть застосовувати у своїй роботі й зарубіжний досвід, адже навчальний цикл передбачає практику на естонських молочарнях.
Андрій Дикун нагадав, що вже третій рік триває спільний проект «Від поля — до столу» з компанією «Молокія» Тернопільської області й двома фермами Черкаської області. З молока екстра-ґатунку, яке надходить від цих ферм, «Молокія» виробляє йогурти й кефіри. Цьогоріч до проекту долучаться ще дві ферми — з Тернопільської області й Поділля.
З переробниками молока реалізується пілотний проект для ферм, які виробляють до 10 т молока. Для втілення другого проекту АВМ викупила колишній сирзавод у Полтавській області площею 14 тис. кв. м, від якого залишилися тільки стіни. До нього після реконструкції з радіуса 500 км підтягуватиметься молоко для переробки.
На жаль, у Харківській області компанія «Вімм-Білль-Данн» із першого травня планує закрити молокозавод, а «Данон» і «Лакталіс» зменшують обсяги переробки молока на Півдні України.
Тож у АВМ вирішили будувати власний переробний завод і запустити його восени 2021-го. У будівничому проекті вже зголосилися взяти участь 15 ферм. На першому етапі планується переробляти 500 т молока екстра-ґатунку.

Не надоями єдиними
Аби заробити додаткові кошти для розвитку, на фермах АВМ не лише дбають про високі надої молока, а й про вирощування для експорту бичків. Торік удалося сформувати їх експортну партію й відправити два кораблі до Алжиру, а також переконатися, що ПДВ при такому експорті повертається.
Початок виявився вдалим, ціна 1 кг живої ваги бичків молочної породи, яких вигодували до 600 кг, сягала на наші гроші 85 грн. Це непогано. На думку Андрія Дикуна, на першому етапі в країні варто створити кілька відгодівників для биків, аби вирощувати їх однакової якості й формувати експортні партії.
А на другому етапі треба облаштовувати сучасні бійні й продавати напівохолоджене м’ясо в африканські й арабські країни.
Для виробників молока надважливим є прийняття законів «Про кооперацію» й «Про молоко і молоковмісні продукти». Кооперація — не українське, а світове ноу-хау. У її системі виробники сировини володіють активами переробних підприємств. При цьому податки платить кінцевий виробник.
Нині кооперативи оподатковуються двічі — податок платить агробізнес і підприємство-кооператив, хоча юридично воно вважається товариством з обмеженою відповідальністю.
Законопроект «Про молоко і молоковмісні продукти», за словами Андрія Дикуна, надто складно ухвалити у Верховній Раді, адже він невигідний фальсифікаторам молока й молочних продуктів. Вони не хочуть, аби продукція з молока називалася молочною, а продукція, виготовлена з рослинних жирів, не мала права так називатися.
Дуже прикро, що в Україні є чимало недобросовісних виробників харчової, зокрема молочної, продукції. Їхні лобісти створюють усілякі бар’єри на шляху ухвалення у парламенті важливого закону, який би відродив довіру людей до української молочної продукції й захищав здоров’я нації.
Молочній галузі необхідна державна підтримка. Спецрежим оподаткування ПДВ уже не повернути, але можна, як у багатьох європейських країнах, зменшити його ставку не на сире молоко, а на кінцеву продукцію з нього до 7–10%.
Це стимулювало б споживання молока й молочних продуктів на внутрішньому ринку, бо ціни на них могли б зменшитися.
Нині держава дає компенсацію на будівництво тваринницьких приміщень і зернових сховищ. У АВМ уважають, що варто фінансово підтримувати й молочарів, які вирішили будувати заводи з переробки молока.
Члени АВМ цьогоріч планують підвищувати продуктивність праці, збільшувати виробництво молока екстра-ґатунку, будувати кооперативний переробний завод, облаштовувати кооперативну бійню, створювати кооперативні ферми, продавати бичків за хороші ціни за кордон, продовжувати розвиток племінного тваринництва, освоювати ринки африканських і азійських країн, зокрема Казахстану й Узбекистану.
Сьогодні наші нетелі у Середній Азії коштують як європейські, а то й дорожче. Це додає наснаги до їх вирощування.

Державна політика
Виконувачка обов’язків міністра аграрної політики й продовольства Ольга Трофімцева наголосила на важливості співпраці бізнесу й держави, їх спільному баченні важливих цілей у розвитку молочної галузі. Вона закликала молочарів чітко оцінювати тенденції світового ринку, окремих регіонів і виклики, аби стати серйозними гравцями.
А також нагадала, що цьогоріч для підтримки тваринницької галузі держава виділила 3,5 млрд грн, із них 1,4 млрд — на розвиток скотарства, по 700 млн, як і торік, на утримання поголів’я великої рогатої худоби і на утримання фізособами молодняка.
Триватиме й програма часткової компенсації придбання нетелів для селекції генетичного матеріалу, в якій зосереджено 250 млн грн. Міністерство наполягало на продовженні держпрограми з часткової компенсації будівництва й реконструкції тваринницьких об’єктів. Адже такі інвестиції є довгими й вимагають сталої кількарічної підтримки.
Тож держава спромоглася виділити 1 млрд 850 млн грн, із них 850 млн зможуть отримати сільгосппідприємства, якщо будуватимуть чи реконструюватимуть тваринницькі комплекси за рахунок власних коштів. Ще 850 млн передбачено на програму будівництва й реконструкції за рахунок кредитів.
Ольга Трофімцева визнала, що в регіонах виробники часто скаржаться на нестачу інформації з процедурного долучення до програм держпідтримки. Гроші ніби є, та вони не доходять до тих, хто їх потребує. Але не тому, що Мінагро затримує процес їх перерахування до Держказначейства, а через брак необхідної інформації.
Люди вважають, що програмами держпідтримки складно скористатись, і не долучаються до них. Тож у регіонах інформаційна кампанія має бути більш широкою й доступною. Її треба активно розповсюджувати, зокрема через Фонд підтримки фермерства, в якому зосереджено 1 млрд грн для розвитку молочного скотарства.
Важливою вважає в. о. міністра й підтримку кооперації. Якби виробники сировини та її переробники об’єднувались у кооперативи, їх би охочіше підтримували кредитами фінустанови. А конкуренція на внутрішньому ринку набирала б активних обертів, ланцюги збуту набували цивілізованих форм і виходити на експорт з продукцією було б простіше.
Україна наближає своє законодавство до європейського, в тому числі у молочній галузі, змінюються вимоги до сирого молока. Аби поліпшити його якість, Держпродспоживслужба разом зі Швейцарією запустила у чотирьох областях України пілотний проект із використанням ІТ-системи, сучасних лабораторій.
Відтак на шляху від ферми до переробного заводу якість і безпечність молока прискіпливо аналізуватиметься. Такий процес має відновити довіру українців до українського молока, для іноземних споживачів засвідчити його високу якість і безпечність.
На жаль, на нашому ринку ще продається багато фальсифікованого молока і молочних продуктів. Зокрема, створюються виробничі потужності, про які нічого не знає Держреєстр. На них, приміром, виготовляється псевдомасло без молочного жиру й продається по 15 грн за пачку. Малозабезпечені люди купують цей продукт і руйнують своє здоров’я.
У Мінагро створено робочу групу, яка розбиратиметься з фальсифікаторською проблемою. Ольга Трофімцева вважає, що треба застосовувати жорсткі заходи у боротьбі з недобросовісними виробниками харчової продукції.
Під час планових і позапланових перевірок фахівці Держпродспоживслужби виявили чимало недобросовісних виробників харчової, в тому числі молочної, продукції й незареєстрованих виробничих потужностей.
Закон «Про надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів» і підзаконні акти до нього мають допомогти у боротьбі з фальсифікаторами, запевняє Ольга Трофімцева. Адже передбачаються жорсткіші за європейські стандарти маркування продукції.
Українці зможуть дізнатися, з чого виготовлені харчові продукти, які продаються у супермаркетах, продовольчих магазинах, кіосках, ресторанах, кав’ярнях, через Інтернет.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».