Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 16 Серпень 2018 16:17

Відновлювальна енергетика

Rate this item
(0 votes)

Україна тримає чіткий курс до енергонезалежності. Дороговказом служить світовий тренд — широкомасштабний розвиток чистої енергетики заради вирішення питань енергозабезпечення громад, скорочення та заміщення споживання традиційних енергоресурсів, зменшення шкідливих викидів та збереження довкілля.

На шляху до мети уряд, парламент, профільні міністерства, Держенергоефективності активно працюють над законодавством і створенням сприятливих умов для залучення зелених інвестицій та роботи бізнесу у цій сфері.

У результаті країна має вражаючу статистику. Торік бюджетні установи, теплокомуненерго (ТКЕ) та населення спожили газу на 6 млрд кубів, або на 24%, менше, ніж у 2014 році.
Це означає, що 1,2 млрд євро не було витрачено з валютних резервів на закупівлю імпортного газу у 2017 році. Натомість кошти бюджету й українського бізнесу були інвестовані у проекти енергозбереження та виробництва тепла з альтернативних видів палива у всіх регіонах країни.
Як наслідок — створено тисячі робочих місць і збільшено надходження до бюджетів усіх рівнів. Найкраща динаміка у бюджетній сфері, яка скоротила використання газу на 25% — з 0,66 млрд кубів до 0,50 млрд.
Населення зменшило споживання блакитного палива на 24% (з 15 млрд кубів до 11,2 млрд), ТКЕ — на 22% (з 8,4 млрд кубів до 6,6 млрд). Таких результатів удалося досягти завдяки адміністративним і стимулюючим заходам. У тому числі завдяки удосконаленню законодавства, популярній державній програмі теплих кредитів та збільшенню використання відновлювальних джерел енергії й альтернативних видів палива.
Водночас за три роки з’явилося близько 2 ГВт нових потужностей, які генерують тепло з відновлювальних джерел енергії. У ці об’єкти залучено більше 460 млн євро інвестицій.
Інтерес інвесторів до проектів із заміщення газу пояснюється запровадженням у березні минулого року стимулюючого тарифу на тепло з відновлювальних джерел енергії.
Минулий рік став проривним і у сфері виробництва електроенергії з відновлювальних джерел. Торік в Україні введено в експлуатацію 257 МВт потужностей, які генерують чисту електроенергію за зеленим тарифом. Це вдвічі більше, ніж у 2016-му.
Така динаміка розвитку зеленої енергетики свідчить про ефективність реформ, які проводяться Держенергоефективності спільно з урядом, парламентом, профільними міністерствами та гравцями ринку, кажуть експерти.
Позитивно вплинула на розвиток зеленої енергетики прив’язка до курсу євро до 2030 року зеленого тарифу, ліквідація вимоги щодо «місцевої» складової. А також запровадження надбавки за використання вітчизняного обладнання та укладання довгострокових угод на закупівлю чистої електроенергії за зеленим тарифом.
Загалом із початку 2015-го потужність об’єктів відновлювальної електроенергетики (без урахування окупованого Криму), яким установлено зелений тариф, збільшилася з 967 МВт до 1375 МВт.
Із 2015 року у секторі відновлювальної електроенергетики введено 408 МВт нових потужностей, із них у 2015-му — 30 МВт, позаторік — 121 МВт, торік — 257 МВт.
За три роки у ці об’єкти відновлювальної електроенергетики інвестовано понад 400 млн євро. За прогнозами Держенергоефективності, цьогоріч очікується збільшення інвестицій на 20% порівняно з попереднім роком, це близько 300 млн євро.

Енергія сонця і теплі кредити
Важливо, що проектами чистої енергетики займається не тільки бізнес, а й населення. За останні три роки в Україні більше 3 тис. приватних домогосподарств установили сонячні панелі загальною потужністю 51 МВт й інвестували в це майже 52 млн євро. На початку 2015-го таких родин було сорок.
Найбільший попит на сонячні електроустановки був торік, коли близько двох тисяч родин перейшли на електроенергію з енергії сонця. Загальна потужність сонячних панелей, обладнаних торік, становила 34,3 МВт.
Якщо сонячні установки потужністю до 30 кВт установлено у 2017 році, то чисту електроенергію можна реалізовувати за тарифом 18,09 євроцентів за кіловат до 2030 року.
Переходити на сонячну електроенергію допомагає влада на місцях. Зокрема, на Львівщині з обласного бюджету домогосподарству повертають 10% суми кредиту на сонячні панелі. А на Житомирщині — 20% суми кредиту, у Хмельницькому та Бродах (Львівської області) з міського бюджету відшкодовують 10% вартості робіт із встановлення сонячних електростанцій.
Активність місцевої влади у відновлювальній енергетиці й готовність стимулювати населення до переходу на чисту енергію заслуговує на повагу.
Завдяки успішній реалізації фінансової децентралізації місцеві бюджети постійно збільшуються. Тому кошти можна спрямовувати на корисні для громад проекти. Влада кожного міста, району, області має долучатися до використання відновлювальних джерел енергії.
За цими проектами — не лише вирішення проблем енергозабезпечення. Йдеться про розвиток бізнесу, нові робочі місця, додаткові надходження до бюджетів, економічне зміцнення та зростання добробуту громад.
Наступне завдання — скоротити річне споживання газу населенням, бюджетною сферою та ТКЕ на 5 млрд кубів до 2022 року. Цьому має сприяти й програма теплих кредитів на придбання енергоефективних матеріалів та ефективного енергообладнання з частковим відшкодуванням залучених кредитних коштів.
Цьогоріч на неї передбачено у держбюджеті 1 млрд грн. З початку року наші співгромадяни взяли в п’ять разів більше позик на утеплення будинків і труб, заміну котлів, вікон, установлення лічильників, ніж торік. Такі заходи дозволяють зекономити 15–20% тепла й енергоресурсів, які використовуються на його генерацію.
Надають теплі кредити в середньому під 18% річних на п’ять років. Щоправда, мешканці багатоповерхівок можуть узяти їх, якщо створять ОСББ. Поквартирно на заміну вікон чи утеплення стін фінустанови за держпрограмою енергоефективності більше не позичають.
А от власникам приватних будинків теплі кредити дають. При заміні газових котлів на ті, що працюють на альтернативному паливі, держава відшкодовує до 30% їхньої вартості, при утепленні стін — до 35%.
Єдина проблема — попит перевищує пропозицію. Для теплих кредитів у держскарбниці залишилося тільки 30 млн грн. Із трьох держбанків ліміт є лише у «Ощадбанку», тож до нього варто звертатися за теплими позиками. Пакет документів досить простий, вимоги нескладні.
У Держенергоефективності кажуть, що доцільно стимулювати комплексну термомодернізацію будівель. Бо коли замінюються лише вікна і не встановлюються будинкові лічильники тепла чи індивідуальні теплові пункти, люди не відчувають позитивних змін у комунальних платіжках.
Наступного року Держенергоефективності планує просити на теплі кредити 2 млрд грн.

Фонд енергоефективності
До п’ятирічної програми підтримки енергоефективності в Україні приєднався і Євросоюз. Він братиме участь у співфінансуванні Фонду енергоефективності. Перший внесок європейських партнерів — 50 млн євро. Це безповоротна допомога міжнародних партнерів і хороша сума для старту.
Відповідна угода між нашим урядом і делегацією Єврокомісії була підписана у квітні. Влада сподівається на збільшення подальших партнерських сум. Фонд енергоефективності є реальним інструментом втілення проектів енергозбереження та енергоефективності.
В уряді сподіваються на економічне зростання і на суттєве зменшення використання енергоресурсів і витрат на купівлю палива завдяки модернізації будівель. Експерти ж зауважують, що торік на субсидії було виділено 70 млрд грн і всього 1 млрд — на енергоефективні заходи (цьогоріч — стільки ж).
Головна мета діяльності Фонду енергоефективності — підтримати проекти місцевого самоврядування, спрямовані на енергоефективність. Поки велика проблема в тому, що у містах небагато проектів і програм енергозбереження. Якщо з’являться гроші, їх побільшає.
У багатьох вітчизняних будинках не встановлені лічильники тепла, тож не можна обрахувати реальні втрати й енергодосягнення. Лише у столиці цю проблему майже вирішено за гроші міського бюджету. До того ж нестача фінансів не дає можливості провести комплексну енергомодернізацію будівель.
В основному тепло втрачається під час його доставки до будинків старими трубами. На їхню заміну потрібні десятки мільярдів доларів. Ситуацію, на жаль, не врятує п’ятирічна програма енергоефективної співпраці з ЄС.
Експерти пропонують запускати пілотні проекти енергоефективності спільно з міжнародними партнерами. Після досягнення позитивних результатів тиражувати їх досвід по всій країні.

Енергосервіс
З минулого року місцеві органи влади з власних бюджетів, а не з державного мусять оплачувати комунпослуги, які надаються бюджетним закладам, зокрема школам, дитсадкам, лікарням.
Таку норму держава зобов’язалася запровадити у рамках співпраці з МВФ. Тож місцева влада звернула увагу на програму енергомодернізації бюджетних установ за механізмом енергосервісу.
Йдеться про те, що для зменшення споживання енергоресурсів у школах, дитсадках, лікарнях місцеві громади можуть залучати інвестиції у комерційних компаній. Ті, у свою чергу, отримали змогу повертати вкладені гроші протягом десяти років.
Як відомо, фінансуються освітні та медзаклади у різних країнах по-різному. У Євросоюзі є держави, які мають централізовані системи фінансування громад надходженнями з держбюджету. Є децентралізовані системи, коли кошти на освітні й медичні програми йдуть із місцевих бюджетів.
Моделі фінансування і ступені самостійності у прийнятті рішень щодо утримання будівель, ремонту, сплати комунпослуг майже скрізь визначають місцеві громади.
Очевидно, цим досвідом керувався МВФ, указуючи Україні такий шлях збалансування держбюджету. Уряд вирішив прислухатися до рекомендацій міжнародних партнерів і таки переклав обов’язки зі сплати комунпослуг освітніх і медзакладів на місцеві бюджети.
Очільник уряду В. Гройсман наголошував, що власниками будівель шкіл і лікарень є муніципалітети. Коли уряд давав субвенції місцевій владі на оплату комунпослуг бюджетних установ, то у неї не було стимулів для проведення енергомодернізації.
Коли прийняли рішення про фінансування комунпослуг із місцевих бюджетів, на місцях активно заговорили про енергомодернізацію, в тому числі й з використанням коштів Фонду енергоефективності й залучення енергосервісу.
Звичайно, це додаткове навантаження на районні бюджети, місцеві керівники не радіють перерозподілу коштів, особливо за нинішніх високих тарифів на комуналку. До того ж значна кількість шкіл і лікарень розміщені у будівлях, зведених ще за радянських часів, коли будівельні технології були гіршими, а газ, тепло, вода — дешевими.
Нині майже 100 тис. будівель потребують енергомодернізації. Для цього треба 8,5 млрд дол. Для держави, особливо у стані війни, і тим паче для місцевих бюджетів ця сума непідйомна. Тож без грошей приватних інвесторів не обійтися.
Проте донедавна місцевій владі знайти приватного інвестора для зменшення енерговитрат бюджетних установ було майже неможливо. Підприємець, інвестуючи гроші, розраховує, як мінімум, колись їх повернути. Вкладати кошти в утеплення фасадів шкіл було невигідно. Про корупційні оборудки з державними грішми, на щастя, вже не йдеться. Бізнес не працює собі у збиток.
Коли інвестор провів енергозберігаючі заходи за свої гроші — плата за газ, тепло, електроенергію зменшилася за рахунок збереження енергоресурсів, він повертає свої інвестиції. Якщо економії не відбулося, додаткових грошей, аби розрахуватися з інвестором, не буде. І він має це усвідомлювати.
Одна з найсуттєвіших змін у законодавстві про енергосервіс — продовження строку повернення інвестицій. Дотепер механізм був таким — у бюджеті на сплату комунальних рахунків школи встановлювалася певна сума.
Якщо у школі проводилися заходи з енергозбереження і витрати на комуналку зменшилися, то витрати бюджетного фінансування через рік зменшуються відповідно до фактичних витрат. Й інвестор мав змогу отримати відшкодування лише наступного року.
За такий короткий термін вкладені мільйони гривень повернути було неможливо. Тож, розуміючи це, бізнес до такої справи не долучався. Зараз держава гарантує фінансування бюджетних установ протягом наступних десяти років і відшкодування інвестицій, вкладених в енергомодернізацію.
Повертати інвестовані гроші відповідно до закону місцеві громади почнуть тільки після того, як економія енергоресурсів досягне вказаного у договорі розміру. Закон ухвалено недавно, а інвестори вже позитивно на нього відреагували.
Потенціал ринку енергосервісу в Україні величезний, старі будівлі потребують модернізації. Перший договір на модернізацію шкіл підписали у Савранському районі Одеської області. Пройти весь шлях від ідеї до підписання договору було складно. Але тільки тому, що савранці були першими.
Результат перевершив найсміливіші очікування. Був визначений базовий рівень споживання енергоресурсів, підготовлено технічну документацію, узгоджено умови з місцевим фінорганом, складено процедуру підрахунку балів, за якими визначають переваги.
Найскладнішим був тендерний процес, а найважче було переконати місцевих депутатів та районне керівництво у необхідності залучення енергосервісу. Та ще у тому, що у цій справі немає корупційних ризиків.
Проте, напевне, нульова можливість нажитися на енергомодернізації робила її не надто цікавою для деяких депутатів та можновладців. Окрім Савранського району, новою можливістю вирішили скористатись і в інших регіонах. Оголошено тендери на енергомодернізацію у Київській, Вінницькій, Полтавській областях.
Кожна утеплена школа, лікарня, дитсадок — це цеглинка національної безпеки. Уряд заявляє про амбітні плани — до 2020 року відмовитися від імпортного газу. Є проблеми з антрацитним вугіллям, його видобувають на окупованих територіях Донеччини й Луганщини.
У світі таке вугілля видобувається лише у Південно-Африканській Республіці, коштує дорожче за наше через витрати на транспортування. У Міненерго планують відмовитися від теплоелектростанцій, особливо тих, які працюють на антрацитному вугіллі.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».