Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Жовтень 20, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 23 Лютий 2018 12:31

Реалії реального сектора

Rate this item
(0 votes)

При­бут­ко­вість ре­аль­но­го сек­то­ра віт­чиз­ня­ної еко­но­мі­ки зрос­тає тре­тій рік по­спіль, вва­жа­ють екс­пер­ти: се­ред­ня рен­та­бель­ність під­при­ємств то­рік пе­ре­ви­щу­ва­ла 10%.

Нині операційних прибутків майже всіх корпорацій вистачає, аби повністю сплачувати відсотки за кредитами. Ризики реального сектора помірні, криза може вразити лише окремі галузі чи компанії, а не весь сектор.
Транспортні, фармацевтичні, машинобудівні підприємства і ті, що займаються видобутком корисних копалин, тваринництвом, уже зараз привабливі для відновлення середньострокового кредитування. Також банки можуть зацікавитися трейдерами фармацевтики та сільського господарства.

Фінансовий стан компаній уже не є перешкодою для кредитування, зараз його відновлення стримує правова незахищеність кредиторів та високий рівень відсотків за кредитами.
Відновлення прибутковості реального сектора триває з другого кварталу 2015 року. Лише у першому півріччі 2017-го сукупний операційний прибуток вітчизняних компаній збільшився на 52% до 178 млрд грн, а чистий прибуток — у 5,7 разу до 137 млрд грн.
Рента сягає 11%, що на 2% більше, ніж позаторік. Торік частка операційного прибутку компаній сягнула 67%, збільшившись на 3% відносно 2016 року, тож нині підприємства майже всіх галузей спроможні обслуговувати кредити.
Зростання прибутків підвищує платоспроможність підприємств — позичальників фінустанов. Коефіцієнт покриття відсоткових витрат операційних прибутків для реального сектора підвищився з позаторішніх 2,3 до торішніх 4,3 (у прибуткових підприємств він сягає 6,8).
Сплата відсотків за раніше отриманими кредитами вже не є проблемою для підприємств більшості галузей економіки, адже їм на це має вистачати грошових потоків від операційної діяльності. Це — позитивний сигнал для банків, які можуть активніше працювати з проблемними позичальниками, що припинили обслуговувати кредити під час кризи.
Серед винятків — металургія та будівництво. У першому півріччі 2017-го металургійна галузь отримала операційний збиток через збитковість компаній, виробничі потужності яких перебувають на не контрольованій Україною території Донбасу.

 

Ню­ан­си
Натомість на забудовників тисне зростання собівартості, а в багатьох випадках — накопичені до кризи борги, які збільшують фінансові витрати компаній. Найнижчі ризики — в енергетичній галузі, харчовій і легкій промисловості.
Позаторік рентабельність зросла до 31% в усіх найбільших галузях економіки, окрім сільського господарства (мінус 9%). Але агровиробництво все одно залишається найбільш прибутковим сектором економіки, а сільгоспкомпанії майже не мають проблем з обслуговуванням боргів та залученням нового фінансування.
Прибутки в енергосекторі зростають завдяки підвищенню тарифів для теплоелектростанцій, торік операційний прибуток сягнув 15 млрд грн (збільшився у 4,3 разу). Ризики для галузі цьогоріч незначні, вважають експерти.
Для розподільчих компаній планується запровадження нової стимулюючої методики розрахунку тарифів. Це має збільшити прибуток сектора, адже в нинішній концепції додаткові витрати лягають на споживача.
Ризики для харчопрому та легпрому — мінімальні, констатують експерти. Зокрема, експорт продукції харчової галузі торік зріс на 26,3% — до 5,4 млрд дол. (переважно завдяки олії). Прогнози світових цін на соняшникову олію позитивні завдяки очікуваному зменшенню виробництва у цьому році.
Експорт легпрому збільшився на 10,8%. Зростання внутрішнього попиту надалі збільшуватиме прибутки харчопрому та легпрому, зазначають експерти.
Прибутки підприємств видобувної промисловості також зростають, адже вдвічі знизилися ставки на видобуток газу з початку 2017-го. Рентабельність лідера галузі — державної компанії «Укргазвидобування» торік сягнула 62% (плюс 20%) зі збільшенням виробництва на 3,9%.
Видобуток газу приватними компаніями зріс на 1,5%, причому є потенціал подальшого збільшення обсягів видобування вже найближчим часом. Упродовж 2016–2017 років компанії активно інвестували в геологорозвідувальні роботи, буріння нових свердловин, оновлення бурової та розвідувальної техніки, тож обсяги видобування блакитного палива зростатимуть.
Ризики металургійної галузі реалізувалися на початку минулого року. Стримував отримання прибутків єдиний фактор — блокада непідконтрольних територій. Після її запровадження компанії поступово переходили на нові джерела поставок сировини, тож зменшили операційний збиток уже у першому півріччі 2017-го.
Негативний вплив блокади на гірничо-металургійні компанії з часом зменшуватиметься. Остаточний перехід на нових постачальників (не російських) сприятиме відновленню виробництва у галузі.
Ситуація на зовнішніх ринках сприятлива для металургів. Експерти очікують, що динаміка цін на сталь випереджатиме цінову динаміку на основну сировину — залізну руду та коксівне вугілля.
Покращується ситуація в машинобудівній галузі переважно завдяки підвищенню попиту на сільгосптехніку та обладнання для гірничо-металургійних комбінатів. Додатковий поштовх галузі може надати «Укрзалізниця», яка планує цьогоріч витратити на капітальні інвестиції 36 млрд грн.

 

Ри­зи­ки й пер­спек­ти­ви
Головний ризик машинобудування — відсутність розвитку виробництва сучасної та конкурентоспроможної техніки. Тому імпорт обладнання та устаткування позаторік збільшився на 34,8%, а торік — на 31,3%.
Найбільші перспективи має будівництво нежитлових та інженерних споруд, насамперед оновлення виробничих потужностей підприємств — торік інвестиції в основні фонди зросли на 27%. Найсуттєвішими вони були у сільському господарстві та промисловості. Ця тенденція триватиме, сподіваються експерти. Водночас зауважують, що потенціал житлового будівництва незначний, а ризики чималі.
У зоні ризику лишається хімічна промисловість, окрім фармацевтики, у якій зростає прибутковість.
Усі виробники добрив працюють нестабільно, їхня діяльність пов’язана з украй високими ризиками. Ціни на газ для промисловості високі та волатильні, обладнання застаріле, а фінансова стабільність слабка. Тож складно залучати вдосталь обігових коштів на купівлю газу.
Фінансові аналітики зазначають, що стабілізувалася ситуація з непрацюючими корпоративними кредитами. Останнім часом найменше проблемних кредитів зафіксовано у легпромі, енергетиці, транспортній галузі, агропромі. Найбільше їх у будівельній, видобувній та хімічній промисловості.
Значна частка непрацюючих кредитів — у металургійному секторі через заборгованість одного з виробників труб та окремих компаній, які розташовані на непідконтрольній території. Водночас більшість метпідприємств не має проблем з обслуговуванням банківських кредитів.
Тваринники, транспортники, видобувні компанії, складське господарство та окремі машинобудівні підприємства готові залучати середньострокові кредити. Найбільш привабливі для банківського кредитування — компанії з вищою за середню прибутковістю та помірним борговим навантаженням.
Фінансові та боргові метрики свідчать, що потенціал до залучення кредитів мають кілька галузей, у яких рентабельність сягає 10–30%, а відношення боргу до прибутковості у відносно безпечному діапазоні.

По­тен­ці­ал
Перспективним для банківського кредитування є тваринництво: впродовж минулого року експорт українського м’яса збільшувався. Зовнішні ціни були сприятливими. Це триватиме й надалі завдяки розширенню ринків збуту, сподіваються експерти.
Україна отримала дозвіл на продаж замороженої яловичини до Китаю, тривають переговори з Малайзією. Скорочення поголів’я свиней через захворювання на африканську чуму створює можливості для зростання прибутків в інших підгалузях, насамперед у виробництві яловичини.
Птахівництво нині прибуткове та платоспроможне і не має проблем із залученням коштів. Тваринницька галузь має привабливі боргові й фінансові метрики, тому може обслуговувати кредити за рахунок операційної діяльності.
Підвищення світових цін на молочну продукцію сприяло збільшенню їх експорту з України. Основні споживачі — пострадянські країни. Євроринок також уже доступний для наших молочників, але поки вони не повністю вичерпують навіть безмитні квоти, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС.
Основна причина — нетарифні обмеження. Необхідність привести виробництво у відповідність із нормами ЄС створює потенційний попит молочних підприємств на банківські кредити.
Зростання товарообігу збільшило прибутки підприємств, які обслуговують транспорт, особливо — портів та компаній, які супроводжують морські вантажні перевезення. Підприємства цієї галузі в цілому прибуткові та мають низьке боргове навантаження, зазначають експерти.
Нарощують виробництво продукції фармацевтичні компанії. Конкуренція з іноземними виробниками створює попит на інвестиції, відтак — і на інвестиційні кредити.
Однією з найбільш привабливих для банківського кредитування є легка промисловість. Підприємства цієї галузі мають невелику частку непрацюючих кредитів (17%) та невеликий рівень заборгованості перед фінустановами. Легпром має великий потенціал, аби замістити імпорт білоруської, польської, турецької продукції.
Зростання прибутковості у сільському господарстві та харчопромі дало поштовх розвитку складського (в тому числі елеваторного) господарства. Рентабельність найсуттєвіше зростає у хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, які зберігають зернові та олійні культури. Збільшення врожайності стимулюватиме будівництво додаткових зерносховищ та елеваторів, зазначають експерти.
Привабливим для банківського кредитування може стати машинобудування, якщо рівень непрацюючих кредитів знизиться. Найбільш перспективним є виробництво устаткування та обладнання для окремих галузей сільського господарства, металургії, видобувної галузі, будівництва.
Попит на банківські кредити може збільшитись у приватних компаній, які видобувають газ: їм потрібні кошти на придбання розвідувального та бурового обладнання. В інших добувних компаніях теж є «апетит» до кредитів (крім залізорудних підприємств, які залучили дешевше зовнішнє фінансування).
Потреби у фінансах виробників зернових наразі майже задоволені. Вони радше потребують додаткових обігових коштів під час посівної та збирання врожаю, ніж середньострокових кредитів. Перспективним напрямом може стати видача позик аграріям на оновлення сільгосптехніки.
Цікавою для банківського кредитування є торгівля харчами та ліками. Банки може зацікавити кредитування потреб у робочому капіталі торговельних компаній, які мають помірну рентабельність та значний коефіцієнт ліквідності (в діапазоні 20–50%).
Тож платоспроможний попит на короткі кредити може з’явитись у торговців харчами, транспортом та сільгоспустаткуванням, фармпродукцією, добривами та агропродукцією.
Експерти нагадують, що показник швидкості ліквідності визначає здатність підприємства погашати короткострокові зобов’язання (в тому числі кредити за рахунок ліквідних активів та грошових коштів). Розраховується як відношення дебіторської заборгованості та грошових коштів до поточних зобов’язань підприємства.
Прибутковішою стає оптова торгівля промисловими хімікатами та добривами — світові ціни на цю продукцію продовжують зростати через подорожчання газу. Розвиток сільського господарства підштовхує зростання попиту на міндобрива, тож короткострокові кредити на придбання імпортних добрив може зацікавити трейдерів.
Торгівля зерном, тютюном, насінням та кормами розвивається завдяки збільшенню внутрішнього виробництва та сприятливих світових цін. Трейдери-експортери можуть збільшити товарообіг та прибутки, отримуючи від банків короткі кредити на закупівлю зерна у виробників.
Прибутки також зростають у торговців харчами завдяки пожвавленню внутрішнього попиту: великі роздрібні мережі збільшують кількість магазинів. Цьому сприяє зростання пропозицій нової торговельної нерухомості.
Великим міжнародним та національним рітейлерам потрібне додаткове кредитування. Банки можуть розглядати доцільність кредитування і невеликих регіональних мереж, які торгують товарами з нееластичним попитом.

Ри­нок не­ру­хо­мо­сті
Пропозиції на ринку житла стрімко зростають, насамперед у столиці, але попит залишається обмеженим, тож на ринку накопичується надлишок житла. Якщо так триватиме і далі, то виникатиме ризик для окремих забудовників.
Зростає іпотечне кредитування, але через низку перешкод для розвитку його обсяги незначні й суттєво не впливають на попит. Для стимулювання попиту за допомогою іпотеки експерти радять зняти юридичні перешкоди. Зокрема, полегшити стягнення заставного майна.
Пропозиція нового житла зростає високими темпами: торік введено в експлуатацію 4 млн кв. м житла — на 35% більше, ніж позаторік. Кількість дозволів на будівництво багатоквартирних будинків виросла на 34%. Експерти передбачають, що високі темпи житлового будівництва, ймовірно, збережуться і цьогоріч.
Тенденції галузі особливо чітко проявляються у столиці: торік кількість новозбудованих квартир у Києві зросла в чотири рази. Частково це зумовлено тим, що з 10 червня 2017-го почали діяти жорсткіші законодавчі вимоги до здачі в експлуатацію багатоквартирних будинків. Тож багато забудовників намагались оформити свої об’єкти до цієї дати, аби здати їх за старими звичними правилами.

Оле­на КО­СЕН­КО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».