Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Травень 18, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 18 Сiчень 2018 18:29

Мозаїка фінансових ризиків

Rate this item
(0 votes)

Ми­ну­лий рік був успіш­ним для бан­ків­ської сис­те­ми, за­пев­ня­ють фі­нан­со­ві ана­лі­ти­ки. Во­на ста­ла стій­кі­шою та кра­ще ка­пі­та­лі­зо­ва­ною. Бан­ки зно­ву по­ча­ли от­ри­му­ва­ти при­бут­ки, ма­ють ста­біль­не фон­ду­ван­ня.

Після трирічної паузи фінустанови взялися за кредитування населення та бізнесу. Рівень системних ризиків банківського сектора низький. Але повільні структурні зміни в економіці, низька ефективність держбанків і слабкість правової системи залишаються значними перешкодами для розвитку банківської системи.

Ці фактори знижують ефективність перерозподілу фінресурсів та заважають відновленню кредитування. Протягом 2017-го в макроекономічному середовищі значних змін не сталось. Економічне зростання було повільним, проте жваво відновлювався споживчий та інвестпопит. Це сприятиме зростанню ВВП до понад 3% у 2018-му, сподіваються експерти.
Волатильність обмінного курсу гривні торік була помірною, однак інфляція перевищила прогнози Нацбанку. Це ускладнює розвиток довгострокового кредитування, бо висока інфляція унеможливлює ефективне ціноутворення за довгостроковими активами та зобов’язаннями банків.

Експерти очікують, що протягом 2018-го інфляція уповільниться, але вбачають нові інфляційні ризики. Аби усунути їх та досягти цільових орієнтирів інфляції, наприкінці 2017-го НБУ двічі підвищував облікову ставку — загалом на 2% до 14,5%. Ці рішення не мають вплинути на довгострокові тенденції до скорочення відсоткових ставок, особливо за кредитами.
Ключовим макроекономічним ризиком для фінансової стабільності на найближчі роки експерти називають припинення співпраці з МВФ. Відсутність фінансової підтримки міжнародних інституцій ускладнить рефінансування понад 20 млрд дол. суверенного та гарантованого державою боргу з терміном погашення у 2018–2020 роках.
Тож Україні варто розпочати переговори про запуск нової програми співпраці з МВФ ще до завершення нинішньої у 2019-му. Нова програма дасть змогу не лише рефінансувати борги на сприятливих умовах, але й прискорити темп реформ.

 

Кре­ди­ту­ван­ня
Відновлюється платоспроможність реального сектора, запевняють експерти. Компанії збільшили операційну прибутковість та нормалізували завдяки цьому боргове навантаження. Підприємства отримують достатні прибутки, аби вчасно обслуговувати кредити. З’являється більше привабливих джерел для нового кредитування компаній.
Фінансова нестабільність компаній реального сектора вже не стоїть на заваді відновлення кредитування, водночас критерії оцінки платоспроможності позичальників стали жорсткішими. Тепер банки вимагають від них повністю розкривати структуру власності, надавати якісну фінзвітність та ліквідну заставу.
Відновлення банківського кредитування розпочалося з роздрібного сегмента: банки значно збільшують кредитування фізосіб, заохочені стрімким зростанням номінальних доходів населення після кризи.
Відношення кредитів до ВВП — усього 3,6%. Це дуже низький показник, навіть якщо враховувати нижчий рівень економічного розвитку країни. Нині жваво зростає обслуговування незабезпечених кредитів, невеликих за розміром, з ефективною ставкою подекуди більше 40%.
Водночас забезпечене довгострокове іпотечне кредитування ледве жевріє — менше 5% нових позик. За оцінками НБУ, нині внесок кредитування населення у приватному споживанні незначний. Тому банківські позики не створюють суттєвих ризиків для прискорення інфляції чи збільшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу.
Але в найближчі роки темпи зростання кредитування будуть дуже високими. Це може стати ризиком для банків та спричинити небажані макроекономічні ефекти, тому в наступні роки роздрібне кредитування буде в центрі уваги НБУ.
У разі потреби Нацбанк ужорсточить стандарти оцінки кредитних ризиків банками. Або застосує інструменти макропруденційної політики, щоб обмежити темпи їхнього зростання.
Відновлення іпотечного кредитування стримується високими ставками, проте у 2018-му нові іпотечні позики стануть доступнішими. Ключовою перешкодою для розвитку іпотечного кредитування експерти називають недосконалість процедур стягнення застави при невиконанні боржником кредитних зобов’язань. Без реформування механізму стягнення застави сподіватися на доступну іпотеку не варто.
Нині для банківського сектора залишаються два основних ризики: домінування держбанків та значна частка проблемних кредитів у портфелях фінустанов. Тож стратегію розвитку державного банківського сектора слід якнайшвидше доопрацювати. Зволікання з її втіленням призведе до додаткових втрат держбюджету на покриття збитків держбанків.
Стратегія має чітко визначати строки зменшення частки держави у банківському секторі. Водночас банки мають активніше розбиратися з проблемними кредитами, реструктуризуючи та списуючи борги. Нині Нацбанк працює над створенням законодавчої бази для впровадження вторинного ринку проблемних кредитів в Україні.

Но­ві стан­дар­ти
Ключовим короткостроковим викликом для банків стало запровадження нових Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ-9). Перехід на нові стандарти може мати помітний, але одноразовий вплив на власний капітал фінустанов, кажуть експерти. Вплив на регулятивний капітал буде меншим, бо його визначають з урахуванням пруденційних резервів (кредитних ризиків).
Лише проаналізувавши фінзвітність за перший квартал 2018-го, НБУ визначиться, чи потребує банк більше часу на виконання мінімальних вимог до регулятивного капіталу.
Під час кризи НБУ приділяв особливу увагу нормалізації роботи банківської системи, запевняють експерти. Тепер головна увага — впровадженню ефективніших вимог до банківського капіталу та ліквідності, аби убезпечити фінустанови від кризових явищ у майбутньому.
З нинішнього року НБУ почне інтенсивно гармонізувати вимоги до роботи фінустанов із Базельськими рекомендаціями та Євродирективами. Зокрема, будуть впроваджені нові норми ліквідності, що посилить стійкість банків до відпливу коштів.
Також НБУ ознайомить фінустанови з проектом положення, що визначатиме нову структуру регулятивного капіталу та критерії прийнятності його складових. Усі нововведення запроваджуватимуть з урахуванням детального аналізу їх впливу на банківську систему, запевняють у НБУ.
Важливим елементом нового підходу до забезпечення стійкості банків стане стрес-тестування. Незалежні аудитори аналізуватимуть якість активів усіх фінустанов, а Нацбанк своїми силами проводитиме стрес-тестування. Воно зачепить банки, чиї активи сукупно становлять 90% загальних активів банківського сектора.
Центробанк і надалі підвищуватиме стандарти розкриття банками фінансової та пруденційної звітності. Цьогоріч почнеться публікація банківських звітів про структуру регулятивного капіталу. Надалі вимоги до розкриття звітності ставатимуть жорсткішими, НБУ хоче забезпечити повну прозорість діяльності та фінансового стану банків.

Оцін­ка ри­зи­ків
У другому півріччі 2017-го оцінка більшості ризиків банківської системи не змінилася, кажуть експерти. Кредитний ризик помітно знизився. Цьому сприяло поліпшення фінансового стану позичальників — корпоративних клієнтів та фізосіб.
Рівень дефолтів та кредитних ризиків за новими позиками низький. Тож експерти очікують, що з відновленням кредитування частка непрацюючих кредитів скорочуватиметься, хоча й не дуже активно. Як відомо, кредитний ризик відображає перспективи зміни рівня непрацюючих кредитів у банківському портфелі та необхідність додаткового формування резервів під такі кредити.
Ризик достатності капіталу, який оцінює можливості банку забезпечувати достатній рівень капіталу, не змінився. Експерти очікують, що з початку 2018-го після запровадження стандарту МСФЗ-9 показники власного капіталу банківського сектора знизяться. Проте це суттєво не вплине на достатність регулятивного капіталу більшості фінустанов. Окремим же держбанкам треба буде додатково влити капітал.
Низький і ризик ліквідності, який показує здатність банку повною мірою та вчасно виконувати свої зобов’язання перед вкладниками та кредиторами. Банки мають на балансі достатню кількість високоякісних ліквідних активів. Причому фінустанови поступово переводять ліквідність на кредитування.
А ось юридичний ризик високий, він оцінює спроможність банку захищати власні інтереси за допомогою юридичних інструментів. Права кредиторів слабо захищені на рівні законодавства і практики його застосування. У Верховній Раді регулярно реєструються законопроекти, які можуть суттєво поліпшити умови діяльності банків та призвести до додаткових бюджетних витрат.
Помірним є валютний ризик, який засвідчує, наскільки тенденції валютного ринку можуть впливати на фінрезультати банку, запевняють експерти. Частка валютної складової у кредитних портфелях фінустанов поступово зменшується, банки більш зважено оцінюють ризики за валютними кредитами. Перехід на МСФЗ-9 призведе до зміни оцінки відкритої валютної позиції: банки зможуть її збалансувати протягом кількох місяців.
Не змінився ризик прибутковості, він стосується спроможності банку генерувати чистий прибуток Після зростання збитків банківська система вийшла на прибутки, але низька операційна ефективність держбанків залишається джерелом ризику.
Індекс фінансового стресу перебуває на такому ж рівні, що й півроку тому, та близький до мінімального значення за весь період, для якого розраховується цей показник. Волатильність індексу фінансового стресу протягом другого півріччя була помірною і визначалася нерівномірними темпами повернення депозитів населення та індексом корпоративних цінних паперів.
Поточні значення індексу свідчать про те, що немає суттєвих факторів стресу для фінсектора України. Індекс відображає поточний стан фінансового сектора та свідчить про наявність чи відсутність ризиків для фінсектора, які можуть матеріалізуватись у короткострокові чи довгострокові періоди.

Зов­ніш­ня си­ту­ація
Зовнішні умови та ризики для України в цілому знизилися, зазначають експерти. Зростання світової економіки та цін на фінансових та сировинних ринках сприяли зменшенню загроз, але прямі геополітичні ризики змінилися несуттєво. Водночас поступово зростають середньострокові ризики для фінансової стабільності.
Зростання світової економіки прискорюється, різко покращуючи зростання реального ВВП. Так, у першому кварталі 2017-го ВВП єврозони повагомішав на 2%, у третьому кварталі — на 2,5%, у Сполучених Штатах відповідно — з 2 до 2,3%.
Економіка розвивається у більшості країн світу, у тому числі й торговельні партнери України мають високі темпи зростання. Економічні прогнози для них покращуються. У жовтні МВФ підвищив очікувані темпи відновлення світової економіки у 2017-му і 2018 роках на 1%. Фонд прогнозує, що ВВП єврозони збільшиться на 2,1%.
А от геополітичні ризики дещо виросли, кажуть експерти. Та прямих загроз для нашої країни не становлять. За останні шість місяців окремі геополітичні ризики відійшли на другий план. Це стосується популізму в Європі та невизначеності зовнішньої та внутрішньої політики адміністрації президента США Дональда Трампа.
Але деякі загрози збереглися. Наприклад, поступ у переговорах про формат Brexit поки незначний. Тож зростає ймовірність неврегульованого виходу Сполученого Королівства з Євросоюзу. Це негативно вплине на економіку та може занепокоїти фінансові ринки у 2018 році.
Процес перегляду угоди НАФТА (Північноамериканської зони вільної торгівлі) також несе негатив. Аналітики вважають, що окремі пропозиції США свідчать про небажання країни досягти угоди в принципі та провокують партнерів на вихід із переговорів. Це свідчить про те, що загрози наростання протекціонізму для власної економіки у світі зберігаються.
Водночас з’явився новий суттєвий ризик — ескалація протистояння між США та Північною Кореєю, розслідувань втручання Росії у вибори президента США і в референдум про Brexit, референдуми про незалежність Каталонії та Курдистану.
Ці ризики безпосередньо не впливають на Україну, але значною мірою затіняють українську проблематику в міжнародному інформаційному полі. Президентські вибори 2018 року у Росії можуть стати додатковим фактором невизначеності для найближчого часу.
Ці фактори більше вплинули на ринок, аніж обмеження видобутку нафти країнами ОПЕК, незважаючи в тому числі на природні катаклізми та геополітичне напруження.
Ціни на сталь у Європі сягнули найвищого рівня з вересня 2014-го. Вартість залізної руди на початку 2017-го досягла високого рівня. Проте під кінець року поступово знизилася.
У 2018 році очікується зниження цін на сталь та залізну руду. Тож зменшення валютних надходжень імовірно компенсуватиметься за рахунок підвищення вартості продовольства, зумовленого низькими врожаями у світі.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».