Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Травень 18, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 12 Сiчень 2018 14:03

Від енергоефективності до енергонезалежності

Rate this item
(0 votes)

Роз­бу­до­ва сфе­ри енер­го­ефек­тив­но­сті та від­нов­лю­валь­ної енер­ге­ти­ки не ли­ше на­бли­жає Ук­раї­ну до енер­го­не­за­леж­но­сті, а й сприяє еко­но­міч­но­му зміц­нен­ню. Про­ек­ти чис­тої енер­ге­ти­ки ак­ти­ві­зу­ють ма­лий та се­ред­ній біз­нес, ство­рен­ня ро­бо­чих місць, по­пов­нен­ня міс­це­вих бю­дже­тів.

Стимулювання таких проектів та залучення інвестицій для їх реалізації стало пріоритетом роботи Держенергоефективності, зазначив голова цього Агентства Сергій Савчук на підсумковій конференції у Будинку уряду.
На початку 2015-го Президент України підписав Указ «Про стратегію сталого розвитку України до 2020 року». Вона стала орієнтиром для формування та реалізації політики у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики. Документ передбачає десять першочергових реформ.
Головне їх завдання — забезпечення енергетичної безпеки держави і перехід до енергоефективного та енергозаощаджувального використання енергоресурсів через впровадження інноваційних технологій. Індикатором має стати зменшення енергоємності ВВП на 20% до 2020 року.
Стратегія передбачає стовідсотковий комерційний облік енергоресурсів; запровадження механізму енергосервісу; реалізацію проектів із використання альтернативних джерел енергетики. Відповідно до президентського указу уряд прийняв два Національних плани дій. Перший стосується розвитку відновлювальних джерел енергетики до 2020 року.
За ним, як вимагає Європейська Директива, Україна у 2020-му має отримувати 11% енергії з відновлювальних джерел. У другому плані записано, що країна має зменшити енергоспоживання на 9%. Як повідомив С. Савчук, цей показник уже перевершено.
Україна стала двадцятою державою, яка ратифікувала Паризьку кліматичну угоду. А у 2017-му прийняла Енергетичну стратегію до 2035 року, націлену на те, щоб у 2035-му виробляти 25% чистої енергії.
Завдяки адміністративним і стимулюючим заходам, а також програмі з утеплення будівель, встановлення котелень, які виробляють тепло з інших видів палива, а не з газу, за два опалювальних сезони бюджетним установам, теплокомуненерго, населенню вдалося зменшити споживання імпортного газу на 7,2 млрд кубів. На встановлення новітніх котелень на 2 тис. МВт залучено 440 млн євро інвестицій.

 

Діє­вий ме­ха­нізм
Програма теплих кредитів стала не лише дієвим механізмом допомоги родинам при утепленні житла та заміні газових котлів, а й інструментом залучення інвестицій в економіку країни, підкреслив С. Савчук. З початку дії програми домогосподарства разом з урядом та за підтримки місцевих громад вклали в економіку понад 6 млрд грн. Майже 400 тисяч родин використали кошти на енергообладнання та матеріали для утеплення будинків, а не на оплату за газ.
Програма енергоефективності дозволила активізувати виробництво різноманітних матеріалів та обладнання. Зокрема, твердопаливних котлів, приладів обліку, теплоізоляційних матеріалів, вікон тощо. Відповідаючи на запит населення, почав розвиватися малий та середній бізнес, створювати нові робочі місця.
За понад три роки дії програми теплих кредитів її учасникам відшкодовано з держбюджету майже 2 млрд грн. До співфінансування енергоефективних заходів долучилася місцева влада. У 2017 році діяло 156 місцевих програм зі здешевлення теплих кредитів.
Особливу увагу Держенергоефективності, за словами С. Савчука, надає співпраці з ОСББ. Вже є відчутні результати. Якщо у 2016-му щомісяця на утеплення будинків ОСББ брали в банках 10–13–14 млн грн, то у 2017-му їх апетити зросли до 18–29–32 млн. Всього ж 1242 співвласники багатоповерхівок стали учасниками програми теплих кредитів і провели комплексну термомодернізацію своїх помешкань. До речі, звертаючись за банківськими кредитами не один раз.
На жаль, у 2017-му державних коштів на теплі кредити для задоволення потреб усіх охочих не вистачило. Проте багато органів місцевого самоврядування затвердили свої програми (обласні, районні, муніципальні), які були спільно розроблені з Держенергоефективності, і профінансували їх. Якщо у 2015-му діяло 74 регіональні теплі програми, то через рік їх було 109, через два — 156.
Обсяг теплих кредитних відшкодувань для населення зріс у чотири рази. Нещодавно районне містечко Жовква прийняло свою теплу програму. А у Закарпатській області вирішили профінансувати таку програму у 2018 році. Харківське ОСББ «Злагода» у 2016-му взяло кредит на 300 тис. грн для облаштування сучасного теплопункту, який регулює й обліковує споживання енергоресурсів.
Держенергоефективності компенсувало злагодівцям 40% позики, харківський муніципалітет розщедрився на 50 тис. компенсації, облрада — на таку ж суму. Після державних і місцевих теплих відшкодувань «Злагода» мала заплатити банку за позику всього 50 тис. грн, вони окупились упродовж двох місяців.
За теплими кредитами люди можуть звертатися до державних банків — «Укргазбанку», «Ощадбанку», «Приватбанку», «Укрексімбанку». У 2018 році Держенергоефективності планує внести до Кабміну Порядок використання теплих кредитів. В Агентстві сподіваються, що уряд затвердить його у лютому, і в березні ОСББ зможуть отримувати в фінустановах теплі кредити. На їх компенсацію держава запланувала виділити 200 млн грн і долучити до видачі таких позик не тільки державні, а й комерційні банки.
Як зазначив С. Савчук, при підготовці програми теплих кредитів Держенергоефективності вивчало іноземний досвід, зокрема польський. Виявилося, що у Польщі за кредитами на термомодернізацію будівель не було жодного дефолту. Це стало вагомим аргументом для переконання Мінфіну у доцільності запровадження нашої програми теплих кредитів.
До речі, Фонд енергоефективності, який також опікуватиметься термомодернізацією будівель і з яким співпрацюватимуть державні банки, планується запустити, за інформацією Мінрегіонбуду, у другій половині 2018 року.
Агентство прагне залучати до тепломодернізації будівель не тільки державні гроші, а й кошти міжнародних донорів, зокрема Європейського банку реконструкції і розвитку, Міжнародної фінансової корпорації. На компенсацію тепломодернізації індивідуального житла донори виділили 340 млн грн. До 2020 року загальна компенсаційна сума має сягнути 15 млн євро. Для чергового відшкодування вже точно підтверджено 1,3 млн євро.
У Держенергоефективності мають надію, що донори відшкодовуватимуть кошти не тільки власникам індивідуальних будинків, а й людям, які мешкають у багатоповерхівках. Адже ОСББ уже довели, що є надійними споживачами банківських кредитів.

Ефек­тив­ний спо­сіб
У 2017 році, за словами С. Савчука, Держенергоефективності продовжувало працювати над підвищенням енергоефективності у бюджетній сфері. Ефективним способом утеплення бюджетних закладів за приватні інвестиції став ЕСКО-механізм. Із його допомогою бізнес може вкладати гроші у модернізацію будівель і повертати інвестиції після зменшення споживання енергоресурсів.
Ситуація на ринку термомодернізації пожвавилася завдяки новому законодавству, розробленому Держенергоефективності за підтримки уряду та Мінрегіонбуду. Закон «Про енергоефективність будівель» уже підтримала Верховна Рада. В 2017 році народні депутати проголосували за законопроект «Про комерційний облік теплоенергії». Якщо теплокалорії чітко рахуватимуться, люди платитимуть менше за комунальні послуги.
Ухвалено й Закон «Про удосконалення енергосервісних контрактів», які мають закуповуватися на ЕСКО-тендерах через систему публічних електронних закупівель ProZorro. Законодавство запрацювало, і бізнес почав активно долучатися до ЕСКО-механізму у бюджетній сфері. Вже відбулося 45 електронних торгів, ще 25 очікують проведення аукціону, а на 110 оголошень триває подача заявок від ЕСКО.
З моменту запуску електронних ЕСКО-закупівель минуло небагато часу, і вже є 180 ініціатив у 19 містах щодо запровадження ЕСКО-проектів для термомодернізації бюджетних установ. Цікаво, що чимало компаній, які вклали гроші у модернізацію будівель у 2016-му, зуміли повернути інвестиції. І у 2017-му знову вирішили долучитися до тепломодернізації бюджетних установ через ЕСКО-механізм.
Важливо, аби органи місцевого самоврядування активізувались у цьому напрямі, тоді у 2018 році, за прогнозами Держенергоефективності, буде укладено 250 ЕСКО-договорів у бюджетній сфері.
Сфера діяльності для ЕСКО в Україні вражає масштабами. Адже модернізації чекають 100 тисяч бюджетних установ, у які треба вкласти 8,5 млрд євро. Інвестиції вже почали заходити, ЕСКО-контракти активно укладаються у Києві, Миргороді, Каневі. Бізнес не з державними, а з власними грошима приходить у школи, дитсадки, лікарні, гуртожитки та інші бюджетні установи, встановлює лічильники, які чітко рахують витрати енергоресурсів і води, заміняє вікна, утеплює стіни.
Завдяки модернізації зменшується використання енергоресурсів, і бізнес може окупити свої вкладення. Все прозоро, жодної копійки бюджетних коштів при ЕСКО не витрачається. Держенергоефективності сформувало й постійно оновлює базу даних про потенційні об’єкти для ЕСКО-сервісу. Тож інвестори можуть ознайомитися з показниками споживання енергоресурсів, прорахувати фінансові можливості й прийняти виважене рішення.

Но­ві іні­ці­ати­ви
Новою ініціативою Держенергоефективності у 2017 році стало масштабне запровадження системи енергоменеджменту у бюджетній сфері. Для цього розроблено та затверджено урядом відповідний План заходів і започатковано співпрацю з місцевою владою.
Енергоменеджмент не передбачає вкладення інвестицій. Це — управління енергопотоками шкіл, лікарень, дитсадків тощо. І це першочерговий крок для подальшого ефективного впровадження заходів енергоефекивності у бюджетних установах. Лише завдяки енергоменеджменту, без суттєвих капіталовкладень, можна зменшити енергоспоживання на 20% та заощадити значні суми бюджетних коштів на оплаті комунпослуг, нагадав С. Савчук.
Вже 93 міста та дев’ять областей запровадили щоденний енергомоніторинг. Як показує досвід міста Житомира, за рік дії енергомоніторингу у бюджетних закладах заощаджено 4,4 млн грн, а у Коростені — 3 млн грн. Держенергоефективності підписало 42 меморандуми з органами місцевого самоврядування, які зобов’язалися запровадити енергоменеджмент.
Для місцевої влади Агентство розробило методичні рекомендації, які допоможуть проводити енергомоніторинг, фінансово стимулювати енергоменеджерів, адже саме від них залежить спроможність бюджетних установ економити енергокошти. У перспективі планується запровадити загальнонаціональну базу даних енергохарактеристик будівель.
У 2017 році Агентство затвердило чотири технічних регламенти з енергомаркування. Адже українці мають знати, скільки енергії споживає енергообладнання і до якого енергокласу належить пральна машина, телевізор, холодильник тощо. Також Держенергоефективності розробило вісім проектів технічних регламентів-вимог до екодизайну енергоспоживчої продукції (теплових насосів, ламп, холодильників і т. д.).
Як відомо, вітчизняна промисловість споживає багато енергоресурсів, забруднює атмосферу шкідливими викидами і має найнижчий у світі вуглецевий податок. Держенергоефективності пропонує підвищити його і зараховувати на спеціальний рахунок у держбюжеті. З нього можна буде співфінансувати заходи щодо впровадження енергоменеджменту та інших енергозберігаючих механізмів у промисловості, на заводах і фабриках. Навіть компанії, які займаються перевезенням людей, матимуть змогу змінити свої авто на енергоефективні.

Від­нов­лю­валь­ний ефект
Енергоресурси можна зберігати не лише при їх використанні, а й при виробленні з відновлювальної сировини. Практика підтверджує, що позитивний вплив відновлювальної енергетики на економіку країни є досить відчутним. У 2017 році, нагадав С. Савчук, запроваджено кілька ключових рішень, які сприяють залученню інвестицій у зелені проекти.
Законом України «Про ринок електроенергії» передбачено можливість підписання договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом на весь строк дії зеленого тарифу, тобто до 2030 року, а не на рік, як практикувалося раніше.
Цієї норми Закону давно чекали інвестори й бізнесмени. Адже продовження терміну дії договору покращило умови для надання кредитів під будівництво об’єктів відновлювальної енергетики нашими й міжнародними банками.
Також завдяки зусиллям Держенергоефективності успішно запрацював для інвесторів передбачений законодавством стимулюючий тариф на теплову енергію «не з газу». А зелені тарифи на виробництво чистої електроенергії прив’язано до курсу євро.
Як наслідок — за останні три роки введено 1 790 МВт нових теплових потужностей, які використовують альтернативні джерела енергії. У такі проекти із заміщення газу залучено близько 440 млн євро.
І ще завдяки вдосконаленню системи зеленого тарифу та його прив’язці до курсу євро з початку 2015-го стрімко зростає обсяг нововведених потужностей відновлювальної електроенергетики. Так, якщо у 2015-му було введено лише 30 МВт установок, які виробляють чисту електроенергію, то у 2016-му — учетверо більше — 121 МВт.
А 2017 рік перевершив усі очікування — лише за десять місяців уведено 210 МВт потужностей, що майже вдвічі більше, ніж за попередній рік. Це інвестиції на 360 млн євро. Більшість нових потужностей — об’єкти сонячної енергетики. Сонячні батареї активно встановлюють в індивідуальних житлових будинках, до 30 квт. На це вже залучено 35 млн євро інвестицій.
Кількість сонячних панелей щокварталу збільшується на 50–60%. Адже законом, який Держенергоефективності підготувало у 2015 році, передбачено, що люди можуть продавати невикористану електроенергію від сонячних батарей в електромережу за тарифом, прив’язаним до євро. Всього ж в Україні 6,5 млн індивідуальних житлових будинків, які можуть долучитися до виробництва енергії з відновлювальних ресурсів.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».