Нагадаємо, що для тютюнової продукції застосовується адвалорна ставка податку (платіж на основі фіксованої процентної ставки з вартості товару) і специфічна (встановлюється у грошовому виразі на одиницю товару, представлену у фізичних одиницях виміру).
У сценарії № 1 пропонувалося наростити специфічну й адвалорну ставки на 12%, тоді б акциз дорівнював 482,6 грн, ціна сигарет додала б дві гривні, доходи до бюджету повагомішали на 2,1 млрд грн, обсяг споживання сигарет зменшився б на 4,3%.
Третій сценарій називають радикальним: специфічна ставка — плюс 50%, адвалорна — плюс 30%, акциз піднімається до 825,8 грн, ціна пачки сигарет — на 13,7 грн, доходи до держскарбниці зростуть на 15,3 млрд грн, а тютюновий ринок скоротиться на 20,2%.
Як відомо, особливості оподаткування тютюнових виробів визначаються Податковим кодексом. У ньому фіксується акцизний збір, ПДВ і митний збір при імпорті продукції. Ключовим податком, яким оподатковуються тютюнові вироби, є акциз. Він традиційно знімається з високорентабельних та монопольних товарів. При цьому об’єктом оподаткування акцизним податком є реалізація підакцизних товарів.

Іс­то­рія
Тривалий час в Україні була викривлена податкова політика, вважають аналітики, надто великим було навантаження на фонд заробітної плати. Цьогоріч його полегшили, зменшивши єдиний соцвнесок до 22%. У результаті в бюджеті Пенсійного фонду діра зросла на 60 млрд грн. Аби пенсіонери вчасно отримували виплати, довелось її латати держбюджетними коштами.
Наразі необхідно шукати фінансові компенсатори для держбюджету, одним із найбільш ефективних вважається акцизний податок. Акцизне оподаткування тютюнових виробів забезпечує значні надходження до бюджету, оскільки податкове навантаження на них є одним із найбільших серед споживчих товарів. Нинішній акциз на тютюн у нас значно нижчий, ніж у країнах ЄС, Росії, Білорусі, тож є великий потенціал, аби вирівняти цю різницю.
Зараз більшість держав, аби стимулювати зростання економіки, зменшують прямі податки, зокрема на зарплату найманих працівників та прибуток підприємств, і збільшують непрямі — на додану вартість, майно, акцизи.
Акциз на тютюнові вироби був запроваджений в Україні у грудні 1991-го, стягується з січня 1992 року. У 1992–1995 роки розмір акцизного збору встановлювався у відсотках від відпускної ціни товару, у 1996–1999 роках — у валютній одиниці Європейської валютної системи (екю). З грудня 1999-го специфічна ставка акцизу встановлюється у гривнях і починаючи з 2008-го вона постійно зростає. Якщо на початку 2008-го становила 14 грн на тисячу сигарет із фільтром, то на початок 2010-го — 173,2 грн, тобто повагомішала у 12,3 разу.
У 2008–2015 роках середня ставка акцизу зросла у чотирнадцять разів. Завдяки цьому надходження до держбюджету зросли з 3,5 млрд грн у 2008-му до торішніх 22,2 млрд при скороченні обсягу продажів зі 125 млрд до 73 млрд сигарет.
Політика оподаткування тютюнових виробів підтвердила свою ефективність: завдяки цьогорічному підвищенню акцизів на 40% за сім місяців до бюджету надійшли рекордні 18,8 млрд грн (це на 6,8 млрд більше, ніж за аналогічний торішній період).
Експерти нагадують, що завдяки 6 млрд грн можна покрити медичні витрати для трьох мільйонів пацієнтів, 4,1 млрд вистачить, аби купити ліки для всіх хворих на ВІЛ, туберкульоз, гемофілію, гепатит, 6,5 млрд буде достатньо, аби забезпечити видатки на екологію та природні ресурси.
Акцизний податок із тютюну приносить найбільше надходжень порівняно з іншими акцизами. Головна причина переваги в тому, що в ціні сигарет акциз становить 40–50%, тоді як частка акцизу в ціні інших підакцизних товарів набагато менша. Якщо щороку підвищувати тютюнові акцизи на 30%, то у 2023 році матимемо на 60 млрд грн більше надходжень до бюджету, а реалізація сигарет зменшиться наполовину.
Експерти Мінфіну сподіваються, що в разі подорожчання сигарет тютюновий ринок може впасти на 10%. Нині в Україні реалізується майже 73 млрд сигарет, після введення нового акцизу курці куплять 65 млрд.

Ди­на­мі­ка
Оцінити реальне споживання тютюну жителями України важко, бо статистика продажу тютюнових виробів представляє лише частину їх легального ринку. Деякі експерти впевнені, що заплановане підвищення акцизів на тютюн не скоротить суттєво його ринку. Незначне падіння відбулося торік, але воно пов’язане зі скороченням загального товарообігу в Україні.
Реальні зарплати торік значно зменшились, інфляція перевищила 40%, і це негативно вплинуло на наповнення споживчого кошика українців. За таких умов люди починають економити, насамперед, на шкідливих продуктах — алкоголі й сигаретах. Тож зменшення споживання тютюну пов’язане із загальним падінням реальних доходів українців у 2015 році.
Експерти зауважують, що з урахуванням інфляції 2016–2017 років підвищення акцизів, запропоноване Мінфіном, є адекватним: ринок тютюну зменшиться, але не катастрофічно. Не захлинеться він і від контрабанди, бо контрафакт іде не в Україну, а з нашої країни до Європи.
Зараз акцизна ставка в Україні 426 грн, у країнах Східної Європи, Росії, Молдові — у кілька разів вища. У нас найдешевші сигарети коштують 14 грн, у Росії — 28 грн, за наші середньовартісні правлять 20–22 грн, у Росії — більше 40 грн, у Молдові, Грузії, Білорусі — більше 30 грн. У країнах Східної Європи середня ціна сигарет 3 євро, в Україні — 1 євро. Тож на продажі сигарет, випущених в Україні, можна непогано заробити в інших державах.
За даними експертів, позаторік більше 4% українських курців вживали нелегальну тютюнову продукцію. Тож для представників тютюнової індустрії рівень контрабанди є одним із найвагоміших аргументів проти підвищення акцизних ставок на сигарети.
Обсяг контрабанди з України перевищує обсяги контрабанди в Україну, за оцінками експертів, у 2014-му незаконно вивезли 20 млрд сигарет. За даними Всесвітньої митної організації (ВМО), наша країна посідала друге місце за кількістю конфіскованих великих партій сигарет.
Експерти нагадують, що впродовж 2008–2013 років мінімальна ставка акцизу на сигарети з фільтром в Україні зросла з 18 до 218 грн на тисячу сигарет. Це призвело до скорочення легального обігу сигарет зі 124 млрд шт. у 2008-му до 75 млрд шт. у 2013-му.
Контрабанда сигарет із України до інших країн є відносно високою, хоча з 2008-го до 2014-го вона скоротилася приблизно з 40 млрд до 16 млрд завдяки зменшенню різниці ставок акцизу в Україні та сусідніх країнах.

Ці­на ку­рін­ня
За даними ВООЗ, від вживання тютюну щороку у світі гине понад 5 млн людей. Очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 млн. Експерти ВООЗ констатують, що 58% смертей від хронічного бронхіту, астми, емфіземи, туберкульозу, інсульту, хвороб кровообігу зумовлені тютюнокурінням.
Проблема куріння є дуже актуальною для України, адже його поширеність у нас одна із найвищих у світі. Крім того, непрямі щорічні економічні втрати від тютюнокуріння, за деякими оцінками, сягають в Україні 3 млрд дол.
Дослідження GATS (Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну) показало, що курять 28,8% (близько 11,5 млн) дорослих до 15 років і старші. Майже половина чоловіків має цю погану звичку (9,1 млн) та 11,2% (2,6 млн) жінок. Щодня курять 45,5% чоловіків та 8,9% жінок.
У нашій країні високий рівень захворюваності пов’язаний із курінням. Його зменшення вигідне для бюджетних видатків — люди менше куритимуть, тож менше хворітимуть, із бюджету менше витрачатиметься коштів на лікування.
Міністерство охорони здоров’я та ВООЗ підтримують політику підвищення акцизів на тютюнові вироби в нашій державі. Рамкова конвенція ВООЗ щодо боротьби з тютюнокурінням передбачає щорічне підвищення ставок акцизів вище рівня інфляції.
У ст. 352 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС теж ідеться про наближення акцизних ставок на тютюнові вироби до рівня ЄС — 90 євро на тисячу сигарет. Але податкова політика є ефективною, якщо приводить до зменшення куріння. На жаль, цьогоріч навіть за 40% зростання акцизів набагато менше курити українці не стали. Тож необхідно підвищувати акцизи, особливо на дешеві сигарети, констатують експерти.
Фахівці Світового банку зазначають, що куріння є значною перешкодою для розвитку всіх країн світу. Хвороби, пов’язані з цією шкідливою звичкою, створюють важкий економічний тягар для бюджету, адже лікування заповзятих хворих курців коштує мільярди доларів.
Уряд планує підвищити акцизи й на горілку. Експерти кажуть, що пляшка якісної оковитої має коштувати 70 грн, а не 39 чи 20 грн, як пропонується в мережі Інтернет. Але й застерігають, що підвищення алкогольних акцизів може сприяти «тіньовому» виробництву. Саме на продажах нелегального алкоголю держава щороку втрачає більше 13 млрд грн (стільки наступного року хотіли витратити на національну поліцію).
В Україні «тіньовий» ринок алкоголю вибудовувався роками. За даними експертів, торік горілчані підприємства виробляли 30% спирту в «тіні» і продавали його через «наливайки», які у нас виростають мало не на кожному кроці. «Тіньовики» поставляють до них оковиту малими партіями і заробляють мільярди гривень. Для держбюджету це колосальні втрати.

Ще од­не фі­нан­со­ве дже­ре­ло
Поповнити бюджет могли б і кошти від приватизації, але з цим у нашій країні поки не складається. У бюджеті-2016 планували отримати від продажу держмайна 17 млрд грн, вдалося виручити трохи більше... 0,5 млрд грн. Останній раз більш-менш суттєві надходження від приватизації були у 2013 році — 1,3 млрд грн, із них 900 млн — від продажу «Донбасенерго». Це був контрольований, непрозорий продаж енергооб’єкта наближеним до влади людям.
У 2014–2015 роках реалізували державного майна (в основному невеликі підприємства) на 20–50 млн грн. На нинішній рік урядовці планували велику приватизацію, зокрема Одеського припортового заводу. Ніби й покупці вже були, але перша спроба продажу ОПЗ у липні виявилася невдалою.
Процес ускладнювався газовими боргами перед компанією Дмитра Фірташа та судовою тяганиною з компанією «Нортіма», яку пов’язують з Ігорем Коломойським, котра брала участь у приватизаційному конкурсі 2009 року і нібито його виграла. Не заохочувала інвесторів до купівлі ОПЗ і незадовільна кон’юнктура на ринку азотних добрив.
Якщо ОПЗ не виставити на продаж цієї осені, він стане банкрутом, запевняють у Фонді держмайна, адже за нинішньої ціни на азотні добрива, через газові борги завод може генерувати збитки. Наразі Одеський апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу ОПЗ і скасував рішення про арешт грошових коштів підприємства.
Рахунки ОПЗ були арештовані як забезпечувальний захід за позовом компанії «Укргаз», яка вимагала стягнути із заводу понад 100 млн грн (3,85 млн дол.) за поставлений газ. Четвертого жовтня на ОПЗ відновилися поставки газу, того ж дня завод почав працювати.
Експерти вважають, що мета продажу ОПЗ швидше політична, ніж економічна. Хоч якою б привабливою була стартова ціна підприємства, у нього багато зобов’язань, аби знівелювати економічну доцільність продажу. ОПЗ винен 250 млн компаніям Фірташа, плюс штрафи, плюс реструктуризований борг перед «Укргазбанком» за купівлю газу, плюс збитковість галузі через незадовільну кон’юнктуру на товарних ринках.
Тож назвати цей об’єкт привабливим важко, однак для України стратегічно важливо зробити цей показовий продаж прозорим, аби продемонструвати інвесторам, що в нашій країні можна чесно придбати державне майно. Саме після сигналу інвесторам про можливість прозоро приходити на український ринок і працювати на ньому за єдиними для всіх гравців правилами можлива вже неодноразово анонсована велика приватизація.
У Мінекономрозвитку кажуть, що, крім ОПЗ, готові до приватизації й обленерго, для інвесторів деяких із них Фонд держмайна сформував пакети акцій. У міністерстві вважають, що треба також значно скоротити перелік об’єктів, які не підлягають приватизації.
В Україні є більш ніж тисяча невеликих державних активів, для яких нелегко знайти ефективних менеджерів. Держава не може бути ефективним управителем такої великої кількості активів.
Мінекономрозвитку, ФДМ і команда «Прозоро» налаштовані на запуск електронного майданчика для малої приватизації, що проходитиме максимально прозоро, відкрито, в режимі електронних заявок.
Елла НОВАК