Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Травень 10, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 04 Листопад 2016 11:30

Підвищення мінімалки – торжество справедливості чи популізм?

Rate this item
(0 votes)

Ми вже звик­ли до то­го, що го­лов­ний кош­то­рис кра­їни ухва­лює­ть­ся в ава­рій­но­му по­ряд­ку під Но­вий рік. Та й то за­вдя­ки не­здо­лан­но­му ба­жан­ню на­род­них об­ран­ців при­сту­пи­ти до свят­ку­ван­ня та пуб­ліч­них по­гроз уря­ду, що не­ухва­ле­ний до­ку­мент при­зве­де до фі­нан­со­во­го ко­лап­су в кра­їні.

Є ще й інший звичний маневр, коли проект бюджету, як позаторік, вноситься вчасно, тобто 15 вересня, а наступного дня відкликається задля вкрай необхідного доопрацювання. В результаті кошторис ухвалюється 25 грудня, а доходи й видатки відрізняються на 50–100 млрд грн від уперше оприлюдненого варіанта.
Цьогоріч усталена традиція нібито була зламана. Глава уряду В. Гройсман, як і у квітні, коли підвищили комунальні тарифи, знову показав, як треба працювати по-новому. Кабмін устиг проект бюджету-2017 затвердити й подати вчасно до парламенту, як велить регламент.

Але, напевне, цьому посприяло, натякають експерти, позитивне рішення МВФ про виділення Україні мільярдної позики. Бюджетний процес цьогоріч, хоч як дивно, почався досить рано, тож були сподівання, що новий кошторис прийматиметься не нашвидкоруч і в ньому не буде неочікуваних сюрпризів, через які доводиться в пожежному порядку вносити зміни.
До того ж урядовці запевняли, що бюджет базується на реальних доходах і видатках, є прозорим, обґрунтованим, чесним. У Кабміні порахували, що дохідна частина кошторису сягатиме 876,9 млрд грн — це на 17% більше торішнього. Але, як зауважили експерти, таке зростання не стане результатом дій уряду та НБУ, а матеріалізується завдяки інфляційному ефекту.
До речі, за даними Держказначейства, за січень– вересень цього року доходи держбюджету становили 407,53 млрд грн (15,67 млрд дол.), на 6% менше бюджетного плану. При цьому у вересні бюджет отримав 46,35 млрд грн (1,78 млрд дол.) доходів, що на 6,8% менше запланованого.
Дефіцит бюджету-2017, як того вимагав МВФ, зменшено на 7 млрд грн проти цьогорічного до 3%, тобто до 77,5 млрд грн. Курс долара в робочій версії закладено на рівні 27 грн 40 коп, до кінця наступного року передбачається його підвищення на 30 коп.
Зростання економіки прогнозується на 3% проти 1% у році поточному, однак у такому оптимізмі засумнівалися експерти Світового банку. Їх розрахунки свідчать про те, що у наступному році ВВП України зросте на 2%. Сподіватися на 3–4% Кабмін може у середньостроковій перспективі і тільки після посилення структурних реформ.
Вітчизняні експерти дещо поблажливіші: вважають, що прогнозні макроекономічні показники в проекті бюджету-2017 вказують на досягнення економічної стабілізації. При цьому у наступному році уряд ще орієнтується на зменшення фіскального навантаження на економіку.
У проекті записано, що безробіття очікується на рівні 8,6%, інфляція — 8% проти цьогорічної 14%. За даними Держстату, у вересні інфляція в країні сягнула 1,8% порівняно із серпневою дефляцією у 0,3%. З початку року інфляція становила 6,4%. Порівняно з торішнім вереснем споживчі ціни підвищилися на 7,9%.
Незалежно від того, як далі розвиватиметься ситуація на Донбасі, протистояння російській агресії та наслідкам війни вимагає чимало коштів. Тож у 2017-му на оборону вперше за роки незалежності Україна витратить 5% ВВП — 129 млрд грн проти нинішніх 114 млрд.

 

Зауваження
Бюджетні критики відразу побачили у проекті кошторису серйозні недоліки, зокрема у соціальних намірах. Мовляв, зростання мінімальної зарплати на 10% заплановано лише у грудні 2017-го. Тож упродовж року доходи людей з’їдатиме інфляція і їхнє життя погіршиться. До того ж бюджет обраховувався на старій податковій базі, яка визнана у світі однією з найбільш жорстких. Це стримуватиме розвиток економіки.
Прогнозовані показники дефіциту бюджету занижені, а доходи завищені. Це означає, що на видатки уряд передбачив більше 100 млрд грн. А борг у кінці наступного року сягне 150 млрд грн.
Суттєво зменшена й підтримка агропромислового комплексу. Норма спецрежиму оподаткування ПДВ у бюджеті не пролонгована, аграрії автоматично переходять до єдиного режиму оподаткування. Фермерські господарства втратять 25–27 млрд грн, натомість їм обіцяють держпідтримку у 5 млрд. На енергомодернізацію передбачено 1 млрд грн, тож будуть законсервовані існуючі проблеми.
Нардепи пропонували передбачити у бюджеті окремі соцвиплати для внутрішніх переселенців, яких в Україні 1,8 млн, зокрема фінансувати оплату орендованого житла та працевлаштування.
Народні обранці знають, де брати гроші для держбюджету — пропонують зменшити податковий тиск на підприємців. Тоді зарплати стануть білими і доходи до держскарбниці повагомішають. Необхідно стимулювати розвиток економіки, зокрема через збільшення виробництва залізничних вагонів, яких критично потребує країна.
Митниця може приносити значніші доходи до бюджету, та поки не приносить. Фінресурси «Нафтогазу» треба скеровувати до держскарбниці, а не спрямовувати через субсидії в кишені олігархів.
Але саме соціальні видатки зазвичай опиняються в епіцентрі бюджетних дискусій. Опозиціонери, кого б вони не представляли, завжди стають на бік народу і беруться критикувати владу за те, що та погано дбає про людей.
Влада ж традиційно відбивається як може, бо ж і сама зацікавлена у підвищенні соцстандартів, адже рано чи пізно грянуть вибори. Урядовці обіцяють приймати конкретні пропозиції від нардепів, враховувати рішення профільного комітету в обговоренні кошторису і кажуть, що не налаштовані на підтримку пропозицій, за якими стоять нечіткі економічні розрахунки. Натомість готові голосувати за нові соціальні ідеї, якщо будуть визначені джерела забезпечення видатків на них.

 

Рецепт від бідності
Здається, що нинішній уряд теж вирішив «підрихтувати» свій авторитет, заявивши, що прийшла пора здолати бідність серед простого люду і вдвічі підняти йому мінімальну зарплату. Тож 25 жовтня на засіданні Нацради реформ Президент П. Порошенко закликав вітчизняний бізнес підвищити зарплату своїм працівникам щонайменше на 20–30%.
Зараз бізнес перераховує до бюджету на 23% менше єдиного соцвнеску, ніж торік, тож треба віддати зекономлене найманим працівникам. Президент, принаймні, пояснив, що перегляду розміру зарплат має сприяти цьогорічне зменшення ЄСВ до 22%.
Глава уряду обійшовся без пояснень: на засіданні Кабміну Володимир Гройсман заявив, що з нового року мінімальна зарплата збільшиться вдвічі — до 3200 грн. Тому мінімальний прожитковий мінімум і мінімальна зарплата будуть повністю збігатися.
Через день Президент підтвердив цю ініціативу уряду й аргументував: рішення про підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн на місяць — це боротьба з бідністю. Мовляв, з 1 січня наступного року в Україні не буде жодної працюючої людини, яка б отримувала менше 3200 грн.
Нині українці розділилися на тих, хто вже почав розраховувати на нову зарплату, і тих, хто насторожився — чи варто чекати покращення вже незабаром. Не варто, кажуть економісти, бо грошей для підвищення мінімалки в бюджеті немає. Якщо ж їх надрукувати, підстрибне інфляція і впаде курс національної валюти.
Дехто згадав про ефект «Юліної тисячі», коли за прем’єрства Ю. Тимошенко вкладники радянського «Ощадбанку», які втратили заощадження, мали змогу отримати тисячу гривень. Але через інфляцію ніхто з них не розбагатів.

 

Аргументи
Уряд запевняє, що для підвищення мінімалки є економічні підстави, додаткових грошей не друкуватимуть. Не планує Кабмін і переглядати заплановані на 2017-й прогнозні показники бюджету зі зростання ВВП і курсу гривні.
А ось економісти не розуміють, звідки візьмуться кошти на підвищення мінімальної зарплати, адже темпи розвитку економіки надто повільні. Вони прогнозують, що уряду таки доведеться переглянути дохідну і витратну частину проекту держбюджету.
Аби мінімалка зросла вдвічі, економіка має рости високими темпами. Якщо зростання економіки не відбувається, різко підвищити зарплату можна тільки завдяки інфляційному ефекту, коригуванню бюджету, додатковим джерелам фінансування, кредитам.
Аналітики називають таке зарплатне диво порушенням закону, адже уряд вніс проект бюджету-2017 із показником мінімальної зарплати 1600 грн. Саме з цим параметром документ пройшов перше читання у Верховній Раді. Глава уряду заявляв, що Кабмін кілька місяців працював над проектом бюджету і ретельно прорахував усі його статті. Якщо Мінфін включив новий показник мінімальної зарплати, то порушив Регламент Верховної Ради і Бюджетний кодекс.
Як пояснив міністр соцполітики А. Рева, про тотальне зростання зарплати не йдеться, 3200 грн — це умовна межа, менше за яку роботодавець не може платити своїм працівникам. Це — мінімальний розрахунок від нової вартості споживчого кошика. А усі соцвиплати, пенсії, розрахунки тарифної сітки відтепер прив’язуються до прожиткового мінімуму, а не до мінімальної зарплати.
Пенсії будуть підвищені, як і заплановано, на 10%. Зарплати чиновникам не підвищуватимуть через зростання мінімалки. Експерти припускають, що підвищення зарплатного мінімуму переважно вплине на відрахування роботодавцями податків: мінімальна зарплата встановлюється фактично для приватного сектора.
Люди не зможуть обдурювати державу, претендуючи на субсидії: зараз чимало таких претендентів отримують зарплату у «конвертах», а до відділів субсидій подають декларації із зазначенням мінімалки у 1450 грн. Є ризик, що деякі підприємці не зможуть платити підвищені зарплати і звільнятимуть своїх працівників чи переводитимуть їх у повну «тінь».

 

Застереження
Саме тому експерти застерігають, що підвищення мінімальної зарплати може призвести до ще більшої тінізації економіки. До того ж повагомішають різноманітні штрафи, зокрема за порушення трудового законодавства. Подорожчають ліцензії й дозволи, державні мита, розрахунок яких прив’язаний до мінімальної зарплати (деякі ліцензії обходяться у 20 мінімалок).
На підприємствах агропромислового комплексу, рибного господарства, легкої промисловості рішення про підвищення мінімалки може спровокувати збільшення заборгованості з виплати зарплат.
Є думка про те, що влада вирішила підвищити мінімалку через зростання протестних настроїв серед збіднілого населення. Досить згадати, що 9 липня профспілки вивели на вулиці Києва 300 тисяч людей під гаслами зменшення комунальних тарифів та підвищення мінімальної зарплати.
Найбільше ж експерти переймаються тим, аби підвищення зарплат не призвело до розкручування інфляції та падіння курсу нацвалюти. Влада запевняє, що цей сценарій нереальний, згубних наслідків не буде, бо економіка зростає і далі набиратиме темпів.
У нещодавно оприлюдненому рейтингу Світового банку з легкості ведення бізнесу Україна піднялася на 80-е місце, у попередні роки нашій країні не вдавалося потрапити до сотні кращих. У рейтингу податкового клімату за 2016 рік завдяки проведенню реформ наша держава піднялася на 73 сходинки.
Урядовці сподіваються, що після змін у системі адміністрування податків Україна підніметься в рейтингу ще на 30 позицій. Кабмін уже схвалив пакет законопроектів, націлених на внесення змін до Податкового кодексу, погодженого з Нацрадою реформ. У них не йдеться про підвищення ставок податків, передбачаються суттєві зміни в адмініструванні податку на додану вартість — запровадження єдиного реєстру на відшкодування ПДВ, автоматизація процесів його повернення.
Також планується введення єдиного казначейського рахунку для сплати податків, прискорення амортизації податку на прибуток, запровадження податкових канікул для нових підприємств, надання бізнесу права переносити збитки при реорганізації. Планується також увести пом’якшену систему оподаткування підприємницької діяльності, звільнити від податків на доходи фізосіб плату за навчання.
Державна фіскальна служба має перетворитися на сервіс-орієнтований орган. Податкові зміни, які повинен схвалити парламент, зменшать тиск на бізнес, створять комфортніші умови для його розвитку. Водночас і держбюджет має поповнитися завдяки перегляду податку на розподілені доходи між засновниками компанії.
Тим, хто виводить капітал за межі України, доведеться платити більше, як і тим, хто проводить операції в середині країни, через які може здійснюватися оптимізація податків.
Експерти сумніваються, що вдасться втілити в життя такі плани, адже бізнес майже не залишає прибутку собі, тож ніякого позитивного впливу на економіку не буде. Та все ж погоджуються, що тенденція до подолання економічної кризи в Україні є: у першому кварталі економіка додала 0,1%, у другому — 1,4%, а промисловість зросла на 2%.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».