Та потім риторика уряду дивним чином змінилася на користь українців. Мовляв, такі ціни є непосильними для більшості наших співгромадян, тож умови, висунуті МВФ, треба переглядати. У Мінсоцполітики розраховували, що до системи субсидій долучиться максимум 4 млн родин, а долучилося — понад 5 млн. Це означає, що глибина бідності в Україні є набагато більшою, ніж прогнозували експерти МВФ.
Уряд А. Яценюка вирішив продовжити й пільги з продажу газу для населення. Нині в Україні діють два тарифи — повний і соціальний. Повний — 7200 грн за тисячу кубів газу застосовується взимку при використанні понад 200 кубів палива. Якщо споживач спалює менше цієї норми, то може претендувати на соцтариф — 3600 грн за тисячу кубів.
Експерти вважають, що подальше підвищення цін на газ досить імовірне. Поки уряд А. Яценюка збирався у відставку, він не хотів остаточно зруйнувати свого рейтингу таким непопулярним рішенням. Аналітики допускають, що нова урядова команда, аби повернути прихильність МВФ, швидко перегляне газове питання, і тарифи на газ будуть підвищені. Ймовірно, з того ж таки першого квітня, але заднім числом.
Аби не залишати по собі надто поганих спогадів, уряд А. Яценюка наприкінці березня зменшив норму споживання газу з 6 до 4,4 куба на людину для власників газових плит, які не мають лічильників. Рішення про нарахування 6 газокубів не відповідало постанові Кабміну від 20.04.2015 р. «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».
Довкола норми газоспоживання розгорнулися неабиякі судові баталії. Врештірешт Вищий адмінсуд України скасував постанову уряду про зниження норм споживання газу для українців, що не мають лічильників. Раніше ця норма сягала 6 кубів на місяць на людину, після зниження — 3 куби, потім піднялася до 4,4 куба. За розрахунками фахівців Світового банку, реальні норми споживання газу — 2,2–3,5 куба.

Борги наші
Українці, які отримують гарячу воду централізовано, а їжу готують на газовій плиті, отримали нові платіжки за спожитий газ, у яких раптом з’явилися борги за дев’ять місяців. За рішенням адмінсуду, повернулася стара норма споживання газу — замість визначених 3х кубів на людину знову нараховують по 6. А за час, коли рахували по 3 куби, сформувалися борги (в середньому 500 грн), які поклали на споживачів.
Та в уряді закликали облгази провести черговий перерахунок за нормою 4,4 куба на людину, і повернути людям гроші, які були стягнуті заднім числом. Учасники Асоціації газового ринку України, які об’єднують газорозподільні компанії і які оскаржували урядове рішення про 3 газокуби, невдоволені новими нормами і запевняють, що судова епопея ще не завершилась.
Її вони розпочали ніби керуючись інтересами споживачів газу. Формально судовий процес із Кабміном ініціював простий громадянин України, який переконаний, що трикубова норма газу для приготування їжі не є справедливою. Цього, мовляв, дуже мало, і треба повернути норму у 6 кубів.
За 2,5 місяці загадковий «газолюбитель» пройшов усі судові інстанції. Адмінсуд визнав «трикубову» постанову Кабміну недійсною і наказав повернути 6 кубів. Люди, які мають лічильники, знають: аби вибрати 3 куби газу, треба палити його цілодобово (!)
Щоб не виникали непорозуміння, фахівці радять українцям встановлювати газові лічильники. Хоча б на будинки. Але не всім така ідея подобається, адже газ без лічильників коштував дешевше, і люди почали масово відмовлятися від приладів обрахунку навіть встановлених державним коштом чи за гроші газорозподільних компаній.
Нещодавно невдоволення хаотичною політикою на газовому ринку спричинило протести у Полтаві — там кілька сотень людей перекрили рух під стінами приміщення компанії «Полтавагаз». Так люди протестували проти встановлення загальнобудинкових газолічильників, адже в одній квартирі може жити самотній пенсіонер, який багато часу проводить на дачі, в іншій мешкає десятеро, які нещадно експлуатують газову плиту.
Та встановлювати газолічильники таки доведеться, бо цього вимагає Закон «Про забезпечення приладами комерційного обліку природного газу». Згідно з ним, уже до 1 січня 2016го лічильниками мали би бути забезпечені всі оселі, які газ використовують для підігріву води й приготування їжі. Якщо лічильників не буде, застосовуватимуться санкції, які передбачають відключення газу.
Та поки таких випадків не зафіксовано, але відповідальності не уникнути, кажуть експерти. До того ж лічильники відіграють суттєву роль у боротьбі з корупцією на газоринку: коли норми споживання газу завищені, а люди використали його менше, величезні обсяги більш дешевого палива можна дорожче продати комерційним підприємствам.
Нові платіжки мають включати плату за спожитий газ і абонплату за доступ до газогону. Такий формат — вимога євроспільноти і зобов’язання України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та Закону «Про комерційний облік газу». Абонплата дозволить облгазам поліпшити стан газорозподільної мережі, бо нині вони змушені витрачати свої гроші на обслуговування потужностей. Так пояснювали у Міненергетики і вугільної промисловості, забувши про те, що облгази безплатно користуються газомережами. Для споживачів плата за газ при запровадженні абонплати не зміниться.

До­ро­га елек­три­ка
Поки ж цілком законно наші кишені спустошуються через чергове підвищення з 1 березня тарифів на електроенергію. Воно є третім із передбачених п’яти. Його мета, за словами чиновників, — приведення тарифів на житловокомунальні послуги до економічно обґрунтованих, аби уникнути колапсу в енергетиці.
Експерти ж радять владі не зволікати з реформами в енергетичній галузі, а населенню — заощаджувати. Найближчі півроку 100 кВт електроенергії коштуватимуть 57 коп. за 1 кВт/год., від 100 до 600 кВт — 99 коп. Якщо протягом місяця спожито понад 600 кВт, то кожен кіловат обійдеться в 1 грн 50 коп.
Чиновники нагадують, що нинішнє зростання цін на електроенергію є плановим, про нього повідомляли заздалегідь. Про необхідність підвищення тарифів у 2,5 разу йшлося позаторік. Вирішили робити це поступово — плюс 25% кожних шість місяців, тож на нас чекають ще два підвищення.
У результаті кіловат електроенергії коштуватиме 90 коп., якщо впродовж місяця використано до 100 кВт, та 1 грн 68 коп. — понад 100 кВт. При цьому до 2017 року не буде третьої категорії споживачів, які спалюють більш як 600 кВт за місяць.
Підвищувати електротарифи вирішили поступово, аби до економічно обґрунтованих встигли підтягнутись і заробітки українців. Чиновники посилалися на успішний міжнародний досвід застосування такої методики, але експерти не вірять, що в Україні спрацюють економічні закони, як це сталося в інших країнах (коли тарифи на комуналку дотягнуться до європейських, наші роботодавці мають підвищити зарплату працівникам, сподіваються чиновники).

Аргументи
У Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, пояснюють, що зростання тарифів, у тому числі й на електроенергію, викликане необхідністю довести їх до економічно обґрунтованого рівня. За розрахунками фахівців комісії, електроенергетична галузь не буде збитковою, якщо електрика продаватиметься споживачам за 1 грн 23 коп. за кіловат.
Проте державна програма передбачає пільгові ціни на енергоносії для тих, хто споживає менше, ніж 100 кВт на місяць (у березні наступного року — 90 коп. за кіловат). Підвищення тарифів сприятиме економічному зростанню країни, запевняють ініціатори змін. В Україні, на відміну від розвинутих країн, ще діє модель, за якою тарифи для промисловості вищі, ніж для населення. Отже, ключове завдання — побороти перехресне субсидування, підняти ціни для населення, аби промисловість не дотувала його.
Зокрема, у 2013му на таке субсидування було витрачено 40 млрд грн, але тарифи для промисловості не зменшилися. Не варто забувати, що кожен використаний кіловат електроенергії чи кубометр газу підприємства закладають у собівартість товарів, тож у результаті населення платить задорого за енергоносії.
На жаль, наші підприємства і люди використовують надмірну кількість енергії — приміром, утричі більше, ніж у Польщі, яка виробляє в рази більший ВВП. Левова частка енергоносіїв у нас витрачається в житловокомунальному секторі, тож зростання тарифів приведе до економії енергоресурсів.
Утім, експерти передбачають, що чимало українців не платитимуть за дорогу комуналку: статистика свідчить, що заборгованість населення за житловокомунальні послуги від початку року зросла на 23%. Фахівці радять не забувати про енергоощадні методи, які можуть зменшити плату за комуналку більш ніж удвічі, принаймні у приватному секторі.
Наприклад, датчики регулювання роботи обігрівального котла працюють залежно від зовнішньої температури і заощаджують 20–30% енергоносіїв. Енергозбережні лампи й новітні електроприлади, які менше споживають енергії, звичка вимикати світло у приміщеннях, де немає людей, теж допоможуть в економії.
Фахівці радять встановлювати багатотарифні лічильники, адже нічний тариф в Україні вдвічі менший, ніж денний. Поради можна отримати на сайті постачальника послуг або за телефоном «гарячої лінії». Але люди скаржаться на складні бюрократичні процедури заміни лічильників і на небажання компанійпостачальників переводити споживачів на інший тариф.
Подолати проблему намагаються автори законопроекту «Про ринок електроенергії». Його суть у тому, що люди за допомогою Інтернету можуть дізнатись, які компанії і за якими цінами постачають електроенергію. Тож компанії боротимуться за споживачів.
Експерти пояснюють, що ринок електроенергії буде подібний до вже звичного ринку мобільного зв’язку чи інтернетпослуг, на якому працюють багато компанійоператорів чи провайдерів. У кожного чимало тарифних планів, різні ціни та послуги, способи оплати і підключення. В основу запропонованих змін на ринку електроенергії покладено багаторічний досвід європейських країн.

Баланс
Поки чиновники і нардепи намагаються балансувати між популізмом і ефективністю. Минув рік від запровадження нової програми надання житловокомунальних субсидій. Нині очевидно, що чимало грошей вилетіло на вітер, адже багато отримувачів субсидій через недоліки інформаційної кампанії і недолугий порядок їх нарахування намагалися спалити стільки газу й електроенергії, скільки нараховано за субсидіями, навіть тримаючи відчиненими вікна і двері.
Це значно більше, ніж звичайне споживання енергоносіїв, але люди були впевнені: якщо використають менше газу, наступного року їм зменшать субсидію. За підрахунками експертів, торік українці отримали на погашення житловокомунальних послуг майже 51 млрд грн. Причому 25 млрд держава запланувала на виплату субсидій та всіляких компенсацій і пільг (за підрахунками чиновників, торік субсидії отримали понад 5 млн родин).
Експерти кажуть, що з допомогою субсидій держава штучно перекачує гроші з кишень українців, які працюють, до державних монополій. Завдяки такій підтримці ті покривають завищені витрати. Нинішній механізм призначення субсидій не стимулює їх отримувачів до економії енергоносіїв. До того ж субсидії часто отримують забезпечені люди.
Виправити ситуацію мають зміни до законодавства, за якими Мінфіну відкрили доступ до банківської таємниці та баз правоохоронців, аби можна було перевірити всіх отримувачів соцвиплат. Ідеться про будьяку допомогу від держави, а головне — про субсидії, які нині отримує кожна третя родина.
Відтепер Мінфін може звернутися до банку і поцікавитись, чи має отримувач субсидій депозит, чи купував останнім часом дорогі речі. Позитивна відповідь стане причиною відмови не тільки в субсидії, а й у допомозі малозабезпеченим та переселенцям.
Під загрозою і лікарняні, видані на понад 5 днів, які оплачує держава. Чиновник може звернутися до прикордонної служби і запитати, чи не перетинав хворий кордон як турист. Це називається англійським словом «верифікація», тобто перевірка.
Українців розділили на три категорії — білі, сірі, чорні. Білі — законослухняні громадяни, сірі — підозрілі, виплати вони отримуватимуть, але держава буде до них уважною, чорні — порушники. Торік систему випробували на переселенцях і зекономили майже 1 млрд грн. На субсидіях хочуть зекономити 5 млрд грн.
Експерти зазначають, що порушувати банківську таємницю не можна, це підриває довіру людей до банків. Треба контролювати витрати претендентів на субсидії.
І все ж, попри скептичне ставлення експертів до механізму призначення житловокомунальних субсидій, вони побачили певний позитив. А саме — крок до однакової для всіх споживачів ціни на газ. Це дещо обмежить корупційні схеми, які дозволяють продавати дешеве паливо для населення комерційним підприємствам.
Елла НОВАК