Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Травень 17, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 22 Сiчень 2016 11:50

Стабілізація торгівлі без російського ринку

Rate this item
(0 votes)

2016 рік по­чи­нає­ть­ся з но­вих ви­про­бу­вань для ук­ра­їн­ської еко­но­мі­ки: окрім ем­бар­го на про­до­воль­чу про­дук­цію з Ук­раї­ни, з пер­шо­го січ­ня Ро­сія за­про­ва­ди­ла ввіз­не ми­то що­до всіх ка­те­го­рій ук­ра­їн­ських то­ва­рів. Пів­ніч­на су­сід­ка має на­мір що­до на­шої дер­жа­ви за­про­ва­ди­ти об­ме­жен­ня на тор­гів­лю в пов­но­му об­ся­зі.

Російська влада традиційно уникає правової аргументації своїх дій. Указ президента РФ, який вилучає нашу країну із зони вільної торгівлі в межах СНД, не містить посилань на положення угоди про ЗВТ. Москва посилається на російський федеральний закон про міжнародні угоди РФ.
До того ж Росія ще й обмежила транзит українських товарів через свою територію: з початку року Москва повернула понад 150 наших вагонів, які прямували до Туркменистану, Казахстану, Азербайджану, Киргизстану, Монголії.

І не тільки з продукцією, яка підпадає під ембарго, а з усією, якою були завантажені залізничні вагони.

Зараз Мінекономрозвитку веде активну роботу з вітчизняним бізнесом, аби запустити альтернативні маршрути в обхід Російської Федерації, яка ігнорує всі міжнародні принципи й правила торгівлі, в тому числі й СОТ, вводячи заборону на транзит, ембарго і мита на наші товари.
Якщо із налагодженням шляхів поставок українських товарів в обхід РФ виникли невеликі затримки, то з адекватною відповіддю на запровадження північною сусідкою митних зборів на наші товари та введення ембарго на харчову продукцію, зокрема на м’ясо, м’ясні продукти, рибу, молочку, овочі, фрукти, горіхи, вироби з борошна, затримки не було.
З другого січня Україна запровадила імпортні мита на російські товари, а з десятого — повну заборону на імпорт із Росії м’яса, риби, круп, зерна, хлібобулочних, кондитерських виробів, горілки, пива, сигарет, тваринних кормів, низки хімікатів, залізничного устаткування. Тож нині Україна й Росія встановили взаємні торговельні обмеження.
Експерти нагадують, що північна сусідка почала запроваджувати їх значно раніше, навіть коли ми формально були в єдиній зоні вільної торгівлі СНД. А саме — з 2011 року, коли було зафіксовано пік взаємної торгівлі. Тоді наша країна експортувала товарів до РФ на 20 млрд дол. За підсумками 2015-го цей експорт упав у чотири рази — до 5 млрд дол.
Для вітчизняних аграріїв російський ринок уже перестав бути важливим. Торік вони скоротили поставки своєї продукції до 2%, тож нинішні заборони агресивної сусідки вже не мають принципового значення для наших сільгоспвиробників. Можливі збитки від заборони експорту нашої агропродукції, за прогнозами Мінагрополітики, цьогоріч можуть сягнути 300 млн дол., у найгіршому разі — 600 млн дол.
Це теж втрати, але не критичні. Упродовж минулого року вітчизняні аграрії активно шукали нові можливості збуту своєї продукції і зуміли вийти на ринки європейських та азійських країн, держав Близького Сходу й Африки. І не тільки із зерновими, а й з м’ясом, яйцями, соками, медом, молочною продукцією.
Підписана сільськогосподарська угода з Туркменистаном, меморандум з Італією, Латвією щодо співробітництва в агросфері, спеціальна агропрограма з Нідерландами та агропротокол із Німеччиною, опрацьовуються агромеморандуми з Індією та Індонезією. Вітчизняні сільгоспвиробники активно співпрацюють із французькими та американськими партнерами. Спільно з Мінекономрозвитку долучилися до розвитку зони вільної торгівлі з Туреччиною, Ізраїлем, В’єтнамом, Канадою.

 

«Ну­ля» не бу­де
Експерти кажуть, якщо не буде агресії з боку Росії, навряд чи торгівля з північною сусідкою повністю припиниться. Ще залишилася наша продукція, в якій Росія зацікавлена і навіть залежить від неї, зокрема від деякої машинобудівної, тож РФ не обмежуватиме її доступ на свій ринок. Україна постачає до Росії уранову руду і отримує за це ядерне паливо, так звані твели для атомних електростанцій.
Торік понад половину загального російського експорту в нашу країну становили вуглеводні, зокрема вугілля, нафта, газ, а також добрива, хімічна продукція, напівфабрикати, ядерні твели. Цей товарообіг стабілізується, прогнозують експерти, і навряд чи суттєво зменшиться цьогоріч. У найгіршому разі Україна втратить у нинішньому році 1,5–2 млрд експортної виручки від скорочення російського ринку.
Нині російський ринок перестає бути привабливим для нашої країни, все найгірше вже трапилось у 2012–2015 роках, коли була втрачена більша частина нашого експорту до Російської Федерації. Нинішній рік буде роком продовження відходу України від Росії, переорієнтації збуту вітчизняної продукції на ринки Азії, Близького Сходу, Африки, Латинської Америки, Європи.
Цей процес буде непростим, зауважують експерти, бо ситуація на світових ринках продовжує бути несприятливою. І особливо для традиційного українського експорту — зернових та металу. Зараз попит на них на міжнародних ринках на найнижчому рівні. Аналітики не виключають, що у 2016-му традиційний український експорт може просісти ще більше.
Експерти зазначають, що деякі вітчизняні підприємства намагаються зберегти свою присутність на російському ринку. Наші бізнесмени створюють спільні підприємства в інших державах Євразійського союзу або купують у Білорусі та Казахстані юридичні адреси. Це дозволяє їм обходити деякі обмеження при експорті продукції.
Оцінити наслідки торговельних ускладнень із Росією на українську економіку складно, кажуть аналітики, адже треба враховувати, що, крім введення мит і продовольчого ембарго, скасування транзиту через російську територію, припиняються контракти у військово-промисловому комплексі та атомній енергетиці.
Якщо, за оцінками українських експертів, прямі збитки вітчизняної економіки сягатимуть від 650 млн дол. до 1—1,1 млрд дол., то при цьому кумулятивний ефект буде у вигляді стиснення економіки й згортання виробництва. Причина в тому, що значну частину вироблених товарів буде нікуди експортувати, окрім як до Росії та країн СНД. Це стосується деяких промислових матеріалів, молока, сиру, овочів, фруктів. При цьому певні труднощі переживатиме й російська економіка, хоч і в менших обсягах.


Змен­шен­ня тис­ку
Українська влада намагається зменшити економічний вплив Росії на нашу країну. Північна сусідка не погодилася на спільні з іншими іноземними кредиторами умови реструктуризації українського боргу, тож наші урядовці наклали мораторій на виплату боргу Росії. Для України успішні переговори з кредиторами стали гарантією уникнення дефолту, хоча й технічного, і продовження співпраці з МВФ.
Росія позбулась і одного з важливих економічних важелів впливу на Україну — газового. Наприкінці минулого року агресивна сусідка переконалася, що газова «зброя» українців уже не лякає, адже тогоріч російського палива наша країна закупила значно менше, ніж у попередні роки. Виручили європейські партнери, які продовжували постачати газ в Україну за прийнятною ціною.
Українська влада вважає, що за кілька років дії зони вільної торгівлі з ЄС наша країна компенсує збитки, які отримає після закриття російського ринку для вітчизняних товарів. Те, що у 2013 році так не сподобалося кремлівському керівництву, стало реальністю з першого січня 2016 року — почала діяти поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі України та Євросоюзу.
Угоду про асоціацію з ЄС ще називають угодою про політичну асоціацію та економічну інтеграцію. Те, що стосується економічної інтеграції, — це, здебільшого, зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Вона вже почала діяти з першого січня 2016-го після довгих, важких і безрезультатних переговорів із Росією, яка не має прямого стосунку до цієї угоди, але вперто наполягала на своїх інтересах.
Поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС запроваджується не в найкращі економічні часи, зауважують експерти. Через війну на Донбасі, анексію Криму українська економіка не може бути настільки ефективною, аби швидко отримати користь від вільної торгівлі з ЄС і від доступу до європейських ринків українських товарів. Але це спосіб перейти нашим виробникам і надавачам послуг на нові стандарти, технічні регламенти, на нову правову базу.
Угода про ЗВТ України з ЄС набрала чинності після рішення Євросоюзу. Вона не передбачала ратифікації в національних парламентах держав Євросоюзу. Торгівля — це частина суверенітету європейських держав, яка була делегована ЄС як організації. Політична частина Угоди про асоціацію потребує ратифікації всіх держав — членів ЄС. Вона вже по-суті відбулася, залишились невеликі технічні процедури, бо завершується ратифікація Угоди передачею відповідних документів на зберігання в штаб-квартиру ЄС.

Без кар­ди­наль­них змін
Попри анонсовані новації у зовнішньоекономічній діяльності України кардинальних змін поки не видно, зауважують експерти. Доступ до європейського ринку такий самий, як і в грудні минулого року. Автономні торговельні преференції завершили свою дію, і почалась імплементація зони вільної торгівлі з ЄС. Вона буде у 2016 році ідентичною умовам, які мала Україна в рамках автономних торговельних преференцій.
Нині на ринках Європи вже успішно працюють 238 українських підприємств. І немає такої галузі вітчизняної економіки, яка б не постачала до Європи свою продукцію. Уявімо закарпатські чи одеські вина, які можуть конкурувати з італійськими, або наші тверді сири поряд зі справжніми голландськими. Чи наше сало, не менш смачне, ніж особливий литовський бекон, або ковбаски — такі ж неперевершені, як і знамениті німецькі? Аби це стало реальністю, Україна активно відкриває торговельні представництва в різних куточках світу.
Зараз ідеться про вісім таких амбасад, але це лише початок. Упродовж нинішнього року має з’явитися ще чотирнадцять. Вони займатимуться просуванням вітчизняного експорту на закордонні ринки і залученням інвестицій.
Занепокоєння Росії щодо зони вільної торгівлі України з ЄС було дуже сильним, але тристоронні консультації з цього питання, які тривали увесь минулий рік, не дали жодних результатів. Представникам Єврокомісії довелося публічно спростовувати страшні міфи, які поширювала Росія. Під час останньої тристоронньої зустрічі наприкінці минулого року європейці сказали росіянам: гру закінчено.
Україна планує стати економічним мостом між Європою та Азією. В Києві вже презентували проект «Транскаспійського міжнародного транспортного коридору» — йдеться про постачання товарів із Китаю до Європи. Казахстан, Азербайджан, Грузія, Туреччина вже приєдналися до проекту. Тепер долучитися збирається й Україна, пустивши товари через Одеський морський порт.
Проект передбачає не лише товарний обіг, а й супутні послуги у сфері логістики, фінансів та комунікацій. Для України участь у ньому означає перехід на новий рівень розвитку.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».