Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 27, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 07 Березень 2014 02:00

Європейський вектор

Rate this item
(0 votes)

Нещодавно Європарламент закликав Єврокомісію підписати Угоду про асоціацію з Україною якнайшвидше. Але тут є певні розбіжності. Єврокомісія не поспішає це робити після зміни влади в Україні. Її позиція полягає в тому, що документ слід підписати з новим президентом після дострокових виборів, призначених на 25 травня, коли новий український лідер матиме мандат від українського народу. 
Європарламент закликає у своїй резолюції дати європейські перспективи Україні. Тобто обіцяти, що колись наша країна зможе стати членом ЄС. Україна не є членом НАТО, тож інтеграція з ЄС, майбутнє членство в Євросоюзі, підписання Угоди про асоціацію може бути своєрідним замінником безпеки, солідарної гарантії безпеки для України.
За час підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС було проведено низку досліджень щодо оцінки її економічних наслідків для нашої країни. Зокрема, експерти Міжнародного центру перспективних досліджень змоделювали зміни умов торгівлі.

Для цього використали економіко-математичну модель, що дала змогу врахувати міжгалузеві зв’язки і спрогнозувати вплив на макроекономічні показники й окремі галузі, і модель часткової рівноваги, за допомогою якої проаналізували вплив положень Угоди на окремі товари.
Україна, констатують експерти, більш відкрита для зовнішньої торгівлі, ніж ЄС. До того ж експорт може залежати від імпорту, бо для багатьох виробів часто використовують імпортні складники. Відкритість нашої економіки разом із вузьким асортиментом експортованих товарів робить країну вразливою до зовнішніх шоків. Одне з найбільших падінь ВВП у світі під час кризи 2008–2009 років — результат такої відкритості, коли не можна сподіватися на допомогу торговельного партнера і на його підтримку попиту.
Важливою складовою торгівлі є так звана взаємодоповнюваність, компліментарність експорту однієї країни з можливим партнером. Це визначають за допомогою індексу компліментарності. Він показує міру того, наскільки країни є природними торговельними партнерами: як те, що одна країна експортує, збігається з тим, що інша імпортує. Іншими словами, наскільки попит однієї країни в міжнародній торгівлі зіставляється з пропозицією іншої.
Український експорт у 2012 році був компліментарний з європейським імпортом на 38%. Тим часом як європейський експорт з українським імпортом — на 68%. Це означає, що імпорт з Євросоюзу більше задовольняє потреби України в імпортних товарах, аніж імпорт України до держав ЄС. Така тенденція зберігалася у 2008–2012 роках. Це може свідчити про те, що за підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС більші переваги будуть для європейської сторони, якщо структура нашого експорту не зміниться.
Експерти нагадують про вузький асортимент вітчизняного експорту до країн ЄС. Однак досить велику розбіжність у потребах Європи та пропозиції України розглядають як можливість для розширення і вдосконалення виробництва потрібних ЄС товарів, які в результаті матимуть великий ринок збуту, а отже, приноситимуть великі доходи. Це буде суттєвим позитивом для нашої економіки. В основному Україна експортує до країн ЄС чорні метали, залізну руду, електричні машини, зернові, насіння соняшника та соняшникову олію, тобто переважно це сировинний експорт.
Із країн Євросоюзу везуть до нас транспортне обладнання, хімічні речовини, текстиль, одяг (технологічний експорт). Структури торгівлі різні, але український імпорт та європейський експорт більш компліментарні, ніж український експорт та європейський імпорт. Для отримання більших переваг від підписання Угоди про асоціацію Україні потрібно не тільки зберегти та зміцнити вже наявні сильні позиції за деякими товарами, а й реформувати, модернізувати інші галузі господарства.
Особливо високотехнологічні, щоб зменшувати тиск пристосування до нових умов торгівлі та представити на євроринок нові конкурентні товари. Переорієнтувати торгівлю можна в таких галузях, як їстівні плоди, горіхи, шкіра та вироби з неї, вовна, бавовна, текстильні волокна, трикотаж, одяг, взуття, іграшки, перли, напівдорогоцінне каміння, музичні інструменти, твори мистецтва. Україна може конкурувати з Румунією та Угорщиною за якістю товарів легкої промисловості, але не за ціною.

Сценарії
Експерти спрогнозували розвиток економічної ситуації після підписання Угоди про асоціацію з ЄС за трьома сценаріями. Перший — зменшення тарифних обмежень, другий — зменшення тарифних і нетарифних обмежень, третій — зменшення тарифних і нетарифних обмежень плюс збільшення припливу інвестицій у найпривабливіші галузі нашої економіки.
Як відомо, одним із напрямків тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в рамках зони вільної торгівлі України з ЄС є скасування тарифних обмежень для торгівлі нашої країни з членами ЄС і зменшення рівня чи навіть установлення нульових ставок ввізного мита на більшість товарів для України і Євросоюзу. Для окремих груп товарів передбачено перехідні періоди (від одного до семи років), упродовж яких поступово знижуватимуть ставки ввізного мита.
Це дозволить нашим виробникам пристосовуватися до конкурентного середовища Євросоюзу та адаптуватися до нових умов. Водночас за окремими товарами агропромислового комплексу запроваджується спеціальний захисний механізм. Хоча загалом на цю продукцію на час закінчення перехідного періоду ставки ввізного мита України та ЄС будуть нижчими, ніж ті, що діють зараз.
Результати розрахунків засвідчили, що за інших незмінних умов очікуваний вплив від зменшення митних ставок для України і держав ЄС на економіку нашої країни буде несуттєвим у цілому і на окремі види економічної діяльності. У коротко- та середньостроковому періодах сформуються нові можливості для експорту вітчизняної продукції до ЄС завдяки зниженню тарифних бар’єрів для виходу на ринок Євросоюзу.
Утім, зважаючи на високий рівень високотехнологічного виробництва в ЄС та у зв’язку з обмеженістю його ресурсної бази (ЄС є нетто-імпортером багатьох видів сировинних і напівсировинних продуктів), Україна матиме певні переваги у торгівлі сировиною. А саме — продукцією з невисокою часткою доданої вартості, приміром продуктами рослинного походження, жирами, оліями, недорогоцінними металами та виробами з них, мінеральними та харчовими продуктами.
Як наслідок — передбачається збільшення обсягів експорту та виробництва продукції АПК, легкої та харчової промисловості. Крім того, середньоарифметичні ставки імпортного мита, які застосовуватиме Україна впродовж трасформаційного періоду у двосторонній торгівлі з ЄС, переважно перевищуватимуть аналогічні ставки ЄС на окремі товари. Виходить, рівень тарифного захисту внутрішнього ринку України буде вищим, аніж ринку ЄС. Проте експерти нагадують, що в деяких країнах Євросоюзу є додаткові бар’єри для доступу на ринок окремих товарів іноземного виробництва, в тому числі субсидії, технічні стандарти й вимоги.
На відміну від українського експорту до ЄС, який має більш сировинний характер, імпорт з Євросоюзу в основному складається з товарів глибокої переробки. Тож посилення конкурентного тиску після лібералізації умов торгівлі з країнами ЄС відчуватимуть у короткостроковому періоді машинобудівники, хіміки, виробники гумових, пластмасових та інших неметалевих виробів, констатують експерти. Такий негатив буде обумовлений не лише зниженням тарифного захисту внутрішнього ринку, а й збереженням високої енергозатратності та матеріалоємності нашої економіки. Це зменшуватиме конкурентоспроможність окремих галузей вітчизняного виробництва.

Позитив і негатив
Експерти нагадують, що в нашій економіці переважає велика частка проміжного споживання. Це звужує можливості суб’єктів господарювання ефективно перерозподіляти свої ресурси в умовах низької ліквідності фінансової системи. Крім того, в нашій економіці проміжне споживання більш як на 30% задовольняється імпортною продукцією. Наприклад, у легкій промисловості — на 75,6%, хімічній — 72,2%, машинобудуванні — 46,8%, металургії — 39,5%.
Додатковий негативний вплив матиме й низька технічна конкурентоспроможність продукції основних галузей промисловості порівняно з аналогами ЄС, зокрема продукція машинобудування. У короткостроковому періоді передбачається вищий рівень захищеності нашого внутрішнього ринку через перевищення середньоарифметичних ставок ввізного мита України на певну продукцію над ставками ЄС.
Надалі ситуація поступово вирівнюватиметься. У результаті у короткостроковому періоді умови для експорту нашої продукції до ЄС поліпшаться. У середньостроковому за відсутності суттєвого підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції вплив тарифного ефекту поступово затухатиме на наш експорт на користь нарощування поставок з Євросоюзу.
Експерти підрахували, що у короткостроковій перспективі позитивний ефект від тарифного регулювання переважно формуватиметься за рахунок перевищення додаткового приросту обсягів експорту над зростанням імпорту — на 1,21% та 1,07%. У підсумку збільшиться випуск продукції в економіці на 0,14%, ВВП — на 0,09%.
У середньостроковій перспективі посилюватиметься роль задоволення внутрішнього ринку України за рахунок продукції з ЄС через тарифний ефект від активного зниження ставок ввізного мита нашої країни. Це стимулюватиме імпорт до України з країн Євросоюзу і сформує нижчий рівень додаткового приросту обсягів експорту над додатковим зростанням імпорту — на 0,63% та 1,19%. У свою чергу, розвиток конкуренції та товарна насиченість споживчого ринку за рахунок імпорту з ЄС негативно впливатиме на розвиток вітчизняного виробництва й економіки.
Економіка втратить 0,54%, ВВП — 0,34%. Експерти очікують, що запровадження режиму вільної торгівлі з ЄС по-різному відобразиться на різних видах бюджетних надходжень. Негатив на дохідну частину бюджету чинитиме скорочення надходжень від ввізного мита в короткостроковому і середньостроковому періодах. До того ж у середньостроковому більше, бо на той час припадає кінець перехідного періоду для скасування ввізних мит на велику кількість товарів. Це пов’язано з незначним збільшенням ВВП, обсягу випуску і відповідно бази оподаткування.
Результати розрахунків засвідчили, що вплив на нашу економіку та її галузі від зменшення нетарифних бар’єрів буде більшим, аніж лише від тарифного регулювання. Скорочення нетарифних обмежень сприятиме розширенню зовнішньоторговельних операцій. Зменшення втрат від антидемпінгових розслідувань і ослаблення тарифних бар’єрів для експорту нашої продукції на європейські ринки сприятиме збільшенню експорту на тлі розширення ринків збуту. Найбільші переваги отримуватимуть агропромисловий комплекс і текстильне виробництво.
Менші — машинобудування та металургія, виробничу діяльність та активне нарощування обсягів зовнішньої торгівлі яких стримуватиме конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Хоча на противагу сценарію № 1 у середньостроковій перспективі посилюватимуться позитивні процеси в економіці, активно нарощуватиметься експорт вітчизняної продукції до країн ЄС. Це відбуватиметься передусім за рахунок адаптації законодавства України до європейського у сфері технічного регулювання.

Очікування
З одного боку, підвищуватиметься конкурентоспроможність вітчизняних виробників, зокрема машин та устаткування, що забезпечуватиме вільне переміщення нашої продукції на європейські ринки. З іншого — отримання додаткового прибутку за рахунок збільшення обсягів вітчизняного виробництва від підвищення конкурентоспроможності та розширення ринків збуту, а також від зменшення витрат на проведення оцінки відповідності нашої продукції європейському рівню, від спрощення процедур митного оформлення зовнішніх операцій.
Як наслідок — у середньостроковій перспективі зростуть інвестиції, оскільки наші товаровиробники намагатимуться підвищити конкурентоспроможність та зберегти ринки збуту в умовах подальшого загострення конкурентної боротьби. А інвестиційна активність буде підтримуватися зростанням обсягів прибутків за нарощування виробництва та розширення попиту на нашу продукцію державами ЄС.
Передбачається проведення випереджального оновлення технологічної бази виробництва, поліпшення структури та якості основних виробничих засобів. Але, як і у сценарії № 1, бюджет матиме втрати від зменшення митних ставок, а також від увідповіднення нормативно-правової бази до директив ЄС. Якщо у середньостроковій перспективі поліпшиться економічна ситуація в Україні, цей чинник частково компенсується збільшенням надходжень від податку на прибуток підприємств через зростання прибутковості секторів економіки та поліпшення рентабельності, а також від податку на додану вартість, через розширення кінцевих споживчих витрат.
Хоча можливе збільшення надходжень від ПДВ із ввезених товарів і надходжень від ПДВ з вироблених в Україні товарів за одночасного збільшення обсягів бюджетного відшкодування за експортними операціями і податку з доходів фізичних осіб (через збільшення кількості зайнятих в економіці та незначне зростання зарплати найманих працівників).
Однак, констатують експерти, останні чинники не перекривають втрат бюджету від зменшення надходжень від ввізного мита. Тобто доведеться скорочувати бюджетні витрати. Це обмежуватиме інвестиційні потужності державного кошторису. Експерти передбачають, що в результаті створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом у короткостроковій перспективі додатковий приріст випуску продукції становитиме 1,23%, ВВП — 0,77%, у середньостроковій — 1,74 та 1,09%.

Олена КОСЕНКО 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».