Середній приріст доходів компаній, що входять до ТОП-500, —0,3%. Найбільш динамічне зростання продемонстрували компанії Румунії (+5,3%), Польщі (+2,8%) та Литви (+0,8%). А от компанії України, Сербії, Словаччини, Болгарії, Естонії та Угорщини мали негативну динаміку: -21,2%, -3,5%, -2,1%, -1,4%, -0,4% та -0,3% відповідно.
Експерти зазначають, що у більшості країн темпи зростання доходів компаній ТОП-500 дорівнювали темпам зростання ВВП, однак девальвація національних валют на 48% в Україні та на 5% у Польщі, Чехії та Угорщині суттєво вплинула на фінансові показники в євровому еквіваленті. Водночас девальвація нацвалют мала позитивний вплив на експорт.
Ще одним чинником, який істотно скорегував результати провідних компаній, стало падіння цін на енергоносії, зокрема на нафту та вугілля. Як наслідок, зменшення доходів відчули 59% компаній енергетичного сектора і видобувної промисловості. А медіана доходів у галузі знизилася на 3,3% в євро.
Зважаючи на те, що 140 компаній із ТОП-500 представляють саме сектор енергетики і видобувної промисловості та формують левову частку всіх доходів, результати їхньої діяльності обумовлюють ключові тренди розвитку компаній. В інших галузях середні показники доходів компаній демонструють здебільшого позитивну динаміку.
Приміром, загальний рівень зростання доходів компаній у галузі виробництва промтоварів становив 3,1% в євро. Значних успіхів досягли європейські автовиробники — порівняно з минулим роком їхні доходи зросли на 6,5%. В галузі виробництва споживчих товарів та транспортному секторі також зафіксовано зростання доходів на 1,5%.
Істотно поліпшилася ситуація в банківському секторі: активи 50 найбільших банків Центральної та Східної Європи зросли в середньому на 4,2% (торік — на 1,3%), а середній показник рентабельності власного капіталу збільшився до 8,9% (минулого року — 8%).
Загальний обсяг доходів компаній ТОП-500 становив 682 млрд євро, це на 1,8% менше торішнього. При цьому український бізнес забезпечив 8,6% загальних доходів. Лідером за доходами компаній стала Польща: польські компанії формують 36% сукупного доходу ТОП-500.
ТОП-10
Перша трійка лідерів найбільших компаній Центральної та Східної Європи залишається незмінною. Нафтопереробний концерн PKN Orlen зберіг свою позицію лідера, незважаючи на зменшення доходів від реалізації на 5,5% у перерахунку на євро. Угорська нафтогазова компанія MOL і чеський автовиробник Skoda Auto розташувалися на другому і третьому місцях.
Компанія Jeronimo Martins Polska зміцнила свої позиції, піднявшись із восьмої на четверту сходинку. Такий успіх експерти пояснюють збільшенням питомої ваги доходів у євро на 9,8% і розширенням мережі супермаркетів. П’яте місце обіймає польська енергетична компанія PGNIG. З початку року вона збільшила обсяги продажу природного газу на 9%, це сприяло зростанню доходів на 7,6%. Крім того, компанія збільшила чисту маржу на 29% завдяки падінню цін на природний газ і високу ефективність мережі постачання.
Група компаній Lotos Group також зміцнила свої позиції здебільшого завдяки суттєвому погіршенню показників українських компаній порівняно з результатами регіону в цілому. Автовиробник Audi Hungarian Motor піднявся в рейтингу з 16-го на 7-у сходинку після відкриття нового заводу з виробництва Audi A3 Sedan. Цьогоріч кількість автомобілів, що випускаються компанією, збільшилася більш ніж утричі — до 135 000. Польська енергетична група PGE зберегла за собою десяте місце.
У цьому році до ТОП-10 увійшла лише одна українська компанія — металургійний холдинг SCM «Метінвест» (торік до ТОП-10 потрапили три українські компанії). «Метінвест» посів шосту сходинку і зберіг лідерство серед українських компаній.
СТРУКТУРА ВЛАСНОСТІ
Із загальної кількості компаній ТОП-500 іноземний капітал мають 288. Здебільшого це компанії промислового та енергетичного сектора. Частка компаній із локальним капіталом постійно зменшується. Аналогічна ситуація серед компаній, які перебувають у державній власності, — їхня кількість зменшилась із 92 до 87.
В європейських країнах найбільший вплив державного сектора зафіксовано в енергетиці та у сфері ресурсів: майже половина компаній сектора належить державі. Серед українських компаній, представлених у ТОП-500, суттєво переважають компанії з локальним капіталом, причому їхня частка порівняно з минулим роком збільшилася за рахунок зменшення кількості компаній з іноземними інвестиціями. Частка українських держкомпаній у ТОП-500 залишилася незмінною.
Наші компанії опинилися під тиском цілої низки факторів, які дестабілізували їхню діяльність. Військові дії на сході країни, відплив іноземного капіталу, різка девальвація української гривні та, як наслідок, різке скорочення внутрішнього попиту. В результаті доходи вітчизняних компаній, що увійшли до ТОП-500, знизилися на 21,2% в євро (у гривневому еквіваленті рівень доходів збільшився в середньому на 16,6%).
Девальвація національної валюти стала одним із ключових факторів погіршення фінансових показників вітчизняних компаній. Так, середньорічний курс гривні відносно євро знизився більш ніж на 48%. На кінець минулого року гривня втратила майже 74% порівняно з позаторішнім. У цій ситуації відносно впевнено почували себе експортери, але збереження низьких цін на сировинних ринках відчутно впливало на їхні результати.
У підсумку тільки 32 українські компанії змогли пройти прохідний бар’єр та потрапили до рейтингу ТОП-500. Торік у рейтингу були представлені 53 наші компанії. Якщо 2013 року Україна посідала четверту сходинку за кількістю компаній, представлених у рейтингу ТОП-500, 2014-го вона опинилася на шостому місці.
ЗМІНА ДОХОДІВ
Кількість українських компаній енергетичної та видобувної галузі, що увійшли до ТОП-500, скоротилася з п’ятнадцяти до восьми. У них знизився рівень доходів на 25,4%. При цьому державні монополії — «Укрнафта» та «Енергоатом» — показали нижчі темпи падіння, ніж інші.
Сектор споживчих товарів та транспорту представлено 12 нашими компаніями, це більш ніж удвічі менше, ніж раніше. Доходи компаній галузі торік знизилися на 22,6%, у нинішньому році ця негативна тенденція поглибилась. Найбільше впали доходи в «Укрзалізниці» — мінус 38,4% в євро. А от дві аграрні компанії — «Нібулон» та «Бунге» — спромоглися дещо наростити свої доходи.
Кількість вітчизняних промислових компаній, представлених у ТОП-500, залишилася незмінною — дев’ять, хоча й відбулася зміна учасників. Новачками стали «Нікопольський завод феросплавів» та «Запоріжсталь». Обидві компанії, а також «Євраз — Суха Балка» продемонстрували позитивну динаміку зростання доходів.
У цілому падіння доходів компаній сектора на 13,6% — це найкращий показник серед усіх секторів економіки. Експортно орієнтованим компаніям удалося утримати позиції на світових ринках, забезпечуючи валютні надходження до держскарбниці.
Із секторів технологій, медіа та телекомунікацій до ТОП-500 увійшли лише дві українські компанії — «МТС» та «Київстар». Проте вони значно погіршили свої позиції через зменшення доходів більш ніж на 30% в євро. Національний оператор зв’язку «Укртелеком» за обсягами доходів не зміг потрапити до ТОП-500. В інших галузях українські компанії традиційно не представлені в ТОП-500.
Кількість європейських компаній ТОП-500, які підвищили рівень своїх доходів, сягнула 52% (260 компаній), В Україні ситуація кардинально відрізняється — у 84% компаній зменшилися доходи в євро. Лише п’ять вітчизняних компаній змогли збільшити свої доходи, серед них — дві компанії аграрної галузі та три — промислового сектора.
«Запоріжсталь» займається виробництвом металопрокату, сталі та чавуну, експортує понад 50% своєї продукції. Цьогоріч вона істотно наростила виробництво: прокату — на 5%, сталі — на 4%, чавуну — на 9%, тож доходи зросли на 62,8% — в гривні та на 8,1% — у євро. На компанію позитивно вплинуло зниження цін на залізорудну сировину та сприятлива кон’юнктура на світових ринках. Завдяки високим показникам «Запоріжсталь» уперше увійшла до ТОП-500. Компанія підконтрольна гірничо-металургійній групі компаній «Метінвест».
В Україні одним із провідних виробників залізорудної сировини (ЗРС) є «Євраз — Суха Балка». Компанія експортує 36% своєї продукції в європейські країни. Цьогоріч компанія скоротила виробництво ЗРС на 3%, обсяги продажу продукції знизились із торішніх 3 млн т до 2,6 млн т. Водночас компанія наростила обсяги доходів за рахунок збільшення частки експорту у продажах. Крім того, компанія змогла знизити собівартість сировини з 43 до 38 дол. за тонну, і це сприятливо позначилося на прибутках.
Одним із найбільших у світі виробників феросплавів вважається «Нікопольський завод феросплавів». Цього року він наростив виробництво своєї продукції на 59%. Обсяги експорту зросли на 40,2%, це дало додаткову валютну виручку. Стрімке зростання показників було спричинене відносно низькими результатами минулого року та зупинкою Стахановського заводу феросплавів у червні 2014 року.
«Нібулон» став одним із найпотужніших вертикально-інтегрованих аграрних холдингів, частка якого досягла 13% у загальному експорті зернових. У 2013–2014 маркетинговому році компанія посіла друге місце в Україні за обсягами експорту збіжжя. На високі результати великою мірою вплинули хороші врожаї та розширення ринків збуту.
В Україні «Бунге» — вітчизняний підрозділ однойменної мультинаціональної аграрної компанії — входить до десятки найбільших експортерів зернових. Торік компанія змогла дещо збільшити доходи за рахунок високої частки експорту збіжжя у структурі продажів, на який припадає 75% її доходів. Інші доходи забезпечує продаж рослинних олій, які йдуть на експорт та продаються на внутрішньому ринку.
БАНКИ
Банківський сектор Центральної та Східної Європи стабільно зростає. Так, 33 з 50 банків, що увійшли до ТОП-500, зафіксували зростання активів у перерахунку на євро, з медіаною приросту на рівні 4,2% (порівняно з торішніми 1,3%). Кумулятивний приріст активів 50 найбільших банків становив 2,3%.
При цьому у 28 банківських установ зафіксовано зростання доходів у євро. Медіана показника рентабельності власного капіталу цьогоріч збільшилася до 8,9% (торік — 8%). Однак між показниками прибутковості різних країн є значні розриви. Так середній показник чеських банків сягає 13,2%, польських — 10,9%, румунських — 3%, а угорських — мінус 57,3%. Втрати угорських фінустанов в основному були спричинені вимогою обмежити кредитування в іноземній валюті.
Показники українських банківських установ у ТОП-500 суттєво знизились. «Приватбанк» перемістився з 10-го місця на 19-е, «Ощадбанк» — з 24-го на 41-е, а «Укрексімбанк» — з 30-го на 43-е місце. Обсяг активів вітчизняних банків зменшився в середньому на 29%.
Протягом минулого року банки зазнали значних втрат на Сході України та в Криму. Знецінення гривні та відтік депозитів (у деяких фінустановах — до 50% від їхньої пасивної бази) призвів до істотних проблем із ліквідністю. Проте НБУ вжив низку заходів, спрямованих на підтримку банківської системи, та впровадив відчутні валютні обмеження, і це допомогло стабілізувати ринок. Загальний обсяг наданих НБУ кредитів рефінансування сягнув 222,26 млрд грн.
Регулятор активно займається очищенням банківської системи від тих фінустанов, які не ведуть банківської діяльності. В результаті 55 банків ліквідовано або підпало під тимчасову адміністрацію. Були запроваджені більш жорсткі правила щодо розкриття банками операцій із пов’язаними сторонами. На вимогу МВФ Нацбанк спільно з компаніями «Великої четвірки» провів роботу з ідентифікації таких транзакцій та розпочав розробку плану заходів щодо обмеження подібної практики.
Жорсткі валютні обмеження, введені НБУ у 2014 році, хоч і ускладнили роботу бізнесу, насамперед були спрямовані на виведення з ринку спекулянтів та стабілізацію ситуації.
Цьогоріч адміністративне регулювання валютного ринку призвело до певних позитивних результатів. Зокрема, платіжний баланс України вирівнявся, валютні резерви НБУ зросли з 5 до 12,6 млрд дол. Четвертий місяць поспіль спостерігається призупинення темпів інфляції.
Нині НБУ робить перші послаблення: ставка рефінансування була знижена з 30 до 27%, підвищено ліміти зняття валютних вкладів з 15 до 20 тис. грн за день. Це, звісно, дуже обережні кроки, проте вони є позитивним сигналом для ринку.
Можливо, через прискіпливий контроль із боку МВФ та представників ЄС реформи на фінансовому ринку відбуваються доволі послідовно та виважено. Торік була сформована група, до якої увійшли три ключових регулятори — НБУ, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку та Нацкомфінпослуг. Група розробила структурований план реформи, який повністю відповідає вимогам міжнародної спільноти та директивам ЄС.
Попереду ще залишається низка важливих реформ, необхідних для відновлення банківського сектора. Передусім це стосується захисту прав кредиторів та відновлення кредитування в Україні.
Елла НОВАК
