Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 16 Жовтень 2015 11:20

Перспективи і ризики економіки

Rate this item
(0 votes)

Піс­ля знач­но­го спа­ду у пер­шій по­ло­ви­ні 2015 ро­ку еко­но­мі­ка Ук­раї­ни по­ча­ла де­мон­стру­ва­ти пер­ші озна­ки по­кра­щен­ня, кон­ста­ту­ють екс­пер­ти Сві­то­во­го бан­ку.

За результатами І півріччя вітчизняний ВВП знизився на 16%, спад зафіксовано в усіх секторах економіки. Військові дії у промислово розвинутих регіонах призвели до припинення виробництва продукції на кількох металургійних комбінатах і до зниження обсягів виробництва на решті підприємств через дезорганізацію постачання та збуту. У цілому виробнича діяльність у першій половині цього року знизилася на 20,5%.
Але за цим показником приховуються значні розбіжності між регіонами. Стрімке падіння на сході було частково компенсоване відносно високими показниками кількох регіонів на заході та в центрі країни. Тим часом макроекономічна корекція охопила всі регіони України. Падіння реальних доходів веде до зниження споживання та обсягів роздрібної торгівлі, зазначають експерти: вони знизились у першій половині 2015-го на 20% і 25% порівняно з торішніми.

Разом із тим останні статистичні дані вказують на перші ознаки оздоровлення ситуації в реальних секторах економіки. Починаючи з липня падіння промислового виробництва та торгівлі сповільнилося до 5,8% в липні та до 18,8% у серпні порівняно з минулим роком. Девальвація нацвалюти на початку року та одноразове коригування тарифів на комунальні послуги спричинили зростання інфляції в першій половині 2015-го: вона вийшла на пікове значення в 60,9% порівняно з минулим роком у квітні та знизилася до 52,8% у серпні.

 

ПОЗИТИВНІ ЗРУШЕННЯ
Експерти СБ зазначають, що показники зведеного бюджету наразі перевищують плановий рівень, але приховані чинники справляють значний тиск. Завдяки високій інфляції та жорсткій фіскальній політиці у рамках програми розширеного фінансування МВФ доходи держбюджету зросли у першій половині 2015-го на 30% порівняно з минулим роком, тоді як видатки були під жорстким контролем.
Фактичні показники бюджетного дефіциту є кращими за планові, але значними залишаються додаткові видатки на покриття дефіциту «Нафтогазу» та на підвищення довіри до банківської системи шляхом рекапіталізації Фонду гарантування вкладів фізосіб та держбанків. До того ж у експертів викликає занепокоєння зростання заборгованості з відшкодування ПДВ.
Вони наголошують, що у першому півріччі 2015-го було забезпечено збалансованість рахунку поточних операцій. Після стрімкої девальвації гривні на початку 2015-го та запровадження адміністративних обмежень поточний рахунок із квітня залишається збалансованим. Значне скорочення обсягів експорту було компенсоване падінням імпорту через слабкість економіки, девальвацію нацвалюти та запровадження податку на імпорт.
Відплив капіталу за фінансовим рахунком платіжного балансу майже повністю був пов’язаний з обслуговуванням зовнішнього боргу. Він лише частково був компенсований реструктуризацією боргів компаній та банків, уповільненням відпливу інвалюти з банківської системи та зростанням прямих іноземних інвестицій (завдяки рекапіталізації банків).
Чистий відплив капіталу та вразливість до зовнішніх умов загалом збереглися, констатують експерти СБ. Завдяки 7 млрд дол. у формі офіційної підтримки (включаючи кошти МВФ) золотовалютні резерви НБУ зросли на кінець серпня до 12,6 млрд дол. (це близько трьох місяців імпорту наступного року).
Незважаючи на перші ознаки стабілізації, перспективи економіки залежать від того, як розвиватиметься конфлікт на сході країни, підкреслюють експерти, а також від втілення реформ. Експерти прогнозують, що реальний ВВП цьогоріч знизиться на 12% через стрімкий спад у І півріччі та подальший повільний спад у ІІ півріччі цього року.
Раніше експерти СБ прогнозували спад нашої економіки лише на 7,5%. Тепер кажуть, що падіння зачепить усі галузі, включаючи сільське господарство. Проте найбільш помітно проявиться у металургії та гірничо-видобувній галузі, на яких військовий конфлікт і слабкість попиту на зовнішніх ринках дуже позначилися.
При цьому експерти очікують подальшого спаду обсягів роздрібної торгівлі через скорочення реальних доходів населення, зумовленого стрімким підвищенням комунальних тарифів, девальвацією нацвалюти та зменшенням зарплати.
Позитивним при цьому є те, що девальвація забезпечить позитивний внесок із боку чистого експорту, тоді як подальше підвищення тарифів у поєднанні з бюджетною дисципліною покликані створити достатні бюджетні передумови для розблокування в майбутньому державних капіталовкладень.
Ці чинники, поєднані із зусиллями щодо розчищення банківської системи та поступового відновлення кредитування, закладуть підвалини для поступового відновлення економічного зростання у 2016 році, коли реальний ВВП повагомішає на 1%. Основними рушіями зростання стануть чистий експорт, капіталовкладення та приватизація.
Експерти СБ помітили, що комплекс заходів макроекономічної політики, взятий нашою владою на озброєння, продемонстрував свою дієвість у подоланні негативних наслідків стрімкого спаду в реальному секторі для бюджету та рахунку поточних операцій. Але військовий конфлікт на сході ускладнив стабілізацію економіки. Цей фактор у поєднанні з несприятливими зовнішньоекономічними умовами призвів до набагато більшого економічного спаду, ніж очікувалось.


ПОРАДИ
Ризики залишаються високими. Тож важливо, аби влада продовжувала реалізацію давно назрілих макроекономічних і структурних реформ, навіть незважаючи на те, що періодичні спалахи конфлікту на сході посилюють непевність економічних прогнозів. Тоді економічні перспективи України стануть привабливішими.
Подальше та прискорене здійснення реформ допоможе закласти підвалини майбутнього зростання та матиме ключове значення для виживання України, наголосив Чімяо Фан, директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України.
Влада зобов’язана забезпечити підвищення довіри до банківської системи. Їй варто й надалі дотримуватися режиму гнучкого валютного курсу, проводити обачливу фінансово-бюджетну політику, хоча фінансові та бюджетні показники виявилися кращими, ніж планувалося, а тиск на рахунок поточних операцій послабився.
Особливу увагу експерти радять приділяти зміцненню потенціалу енергетичної галузі, а також структурним реформам, спрямованим на ліквідацію дисбалансів «Нафтогазу», зменшення його дефіциту. Тоді цьогорічний дефіцит зведеного бюджету з 4,2% ВВП знизиться до 3,1% у 2017 році.
Підвищення тарифів на газ сприятиме зниженню у 2016 році потреб у фінансуванні, пов’язаних із дефіцитом «Нафтогазу». Гнучкий валютний курс та поступове зняття адмінобмежень на валютному ринку підтримуватиме дефіцит рахунку поточних операцій на відносно низькому рівні (1,1% ВВП у 2015 році), вважають експерти СБ.
Несприятливі фінансові чинники, пов’язані з чистим відпливом капіталу, дещо послаблять свій вплив через реструктуризацію держборгу та реструктуризацію зовнішніх зобов’язань приватного сектора. Якщо очікування щодо помірного оздоровлення економіки, поступової стабілізації курсу валюти та підтримання бюджетної дисципліни буде втілено в життя, то держборг і борг, гарантований державою, знизяться до 2017 року до 82% ВВП, вважають експерти.
Вказали вони й на серйозні ризики для нашої країни. Зокрема, ескалація військового конфлікту може поставити під загрозу довіру інвесторів і споживачів та знищити промисловий потенціал України. Падіння товарних цін на глобальному ринку несприятливо впливатиме на умови торгівлі нашої держави. Уповільнення реформ може призвести до нового зростання структурних дисбалансів і затримати надання офіційної фінансової допомоги від міжнародних фінорганізацій.
Перші два ризики пов’язані із зовнішніми причинами, але ослабити останній повинен саме уряд. Крихке політичне середовище, геополітичні виклики, можливість соціального опору реформам за відсутності потужної системи соцдопомоги, протидія з боку привілейованих кіл із корисливими інтересами, які програють внаслідок реформ, — усі ці чинники можуть підірвати реформи або вповільнити їх, зазначають експерти.
Це, у свою чергу, може викликати зменшення обсягів або затримку надання міжнародної фіндопомоги й загострити бюджетні проблеми та проблеми платіжного балансу. Наслідком цього може стати тривала рецесія, оскільки переорієнтація українського експорту на інші ринки вимагатиме більше часу та капіталовкладень, констатують експерти СБ.

ПІДТРИМКА
Світовий банк підтримував і надалі підтримуватиме нашу країну своїми діловими порадами й фінансовими програмами. Лише протягом останніх 18 місяців Група Світового банку надала нашій державі більше 4,1 млрд дол. у формі бюджетної підтримки, інвестиційних операцій та фінансування приватного сектора.
Частка Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що входить до Групи СБ, становила тут 3,875 млрд дол., із них 2,25 млрд дол. було надано в режимі оперативної бюджетної підтримки. Позика Міжнародної фінансової корпорації (члена Групи СБ), головною метою якої є фінансування приватного сектора, дорівнювала 250 млн дол.
Поточний інвестиційний портфель Світового банку в Україні становить 2,7 млрд дол. (із них приблизно 2 млрд дол. ще не вибрано) за дев’ятьма проектами. Більшість цих інвестицій мають на меті підвищення якості базових держпослуг, які приносять безпосередню користь звичайним людям у таких сферах, як водопостачання, водовідведення, опалення, енергопостачання, транспорт, соцзахист і охорона здоров’я населення, а також розвиток приватного сектора.
Після приєднання України до Світового банку у 1992 році сукупний розмір операцій банку в країні сягнув понад 9 млрд дол. за 45 проектами та програмами.

КЛЮЧОВА РЕФОРМА
Що ж стосується реформ, то вітчизняні експерти, погоджуючись із висновками Світового банку, називають найважливішою реформу держслужби, в якій слід було передбачити кадрові зміни. Саме вона мусила забезпечити ефективне просування реформ в інших сферах — енергетичній, освітній, медичній, транспортній, податковій. Та з ключовою реформою не поспішали, тож чиновники у багатьох випадках стали гальмом модернізації України.
Затягували з реформою держслужби, зауважують аналітики, тому, що люди, які прийшли до влади у 2014-му, не мали стратегічних планів із реформування організації влади. Не дослухалися до експертів, науковців, в яких були такі плани. Минув рік, поки влада зрозуміла, що держслужба потребує змін.
У Національному агентстві державної служби з допомогою громадських експертів було розроблено законопроект «Про державну службу». Він пройшов через непросте перше читання у Верховній Раді, до нього було внесено більше тисячі поправок і пропозицій. Усі вони були розглянуті робочою групою, що була створена парламентським Комітетом із питань державного будівництва і місцевого самоврядування.
Комітет мав би довіряти своїй робочій групі і за скороченою процедурою розглянути спірні питання і визначитись з остаточним текстом законопроекту. Та, на жаль, регламентні процедури не дозволили вдатися до такого конструктивного рішення і знову довелося витрачати дорогоцінний час.
Законопроект, кажуть його розробники, враховує кращі міжнародні практики. Він передбачає, що на кожну посаду держслужбовців обиратимуть на відкритому конкурсі, його умови будуть однаковими для тих, хто вже має досвід держслужби, і для новачків.
Нинішній Закон «Про державну службу» передбачає конкурсний відбір суто на нижчі посади. На посади вищої 1-2 категорії чиновників призначають за партійними квотами, за корупційними, бізнесовими інтересами. Тому часто на цих посадах можна побачити кумів, сватів, родичів, друзів найвищих керівників країни. Причому такі потаємні зв’язки спливають лише після журналістських розслідувань.
Нерідкі випадки, коли без конкурсу на політичну посаду призначають заступників міністра, які виконують функції міністра за його відсутності. Міністр не довіряє своєму заступнику, бо той був політичним представником попередньої команди, і вимагає його звільнення. В результаті руйнується стабільність держслужби. Така неефективна кадрова політика нічого доброго Україні не принесла.
Зазвичай, коли до влади приходить новий голова місцевої держадміністрації, він починає тиснути на своїх підлеглих, аби ті вступали до його політичної партії. В законопроекті чітко зафіксовано: держслужба — це не політична діяльність. Влада повинна функціонувати в інтересах всього суспільства, а не партійних чи корпоративних.
Наслідки цієї реформи мають відчути всі українці, адже фахівці держслужби своїми послугами супроводжують людей від народження до останньої миті на Землі. Тож держслужбовців треба вчити, аби вони працювали як для себе і їм довіряли люди.
Закон позбавить статусу держслужбовців працівників патронатних служб, помічників, консультантів народних депутатів. Деякі народні обранці не погоджуються з такими пропозиціями. Хоча в жодній європейській державі помічники депутатів не належать до держслужбовців, бо держслужбовці — це сукупність посадових осіб, об’єднаних принципами їх призначення і функціонування.
Зараз складно звільняти держслужбовців із займаної посади, вони по чотири місяці ховаються на лікарняних. Держслужба прив’язана до трудового законодавства, яке треба виконувати. Експерти пропонують розмежувати держслужбу і трудове законодавство, вони не мають бути взаємозалежними.
Десятий рік актуальним для держслужбовців залишається питання заробітної плати, вона прив’язана до інших законів, зокрема до Закону «Про оплату праці». Згідно з ним Кабмін визначає розмір оплати праці держслужбовців. В законопроекті прописано, що основу зарплати держслужбовця складатиме його посадовий оклад, тож 70% чиновник отримуватиме гарантовано, решта — бонуси, премії, які залежатимуть від якості його роботи.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».