Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Травень 16, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 03 Липень 2015 17:34

Ризики безробіття

Rate this item
(1 Vote)

Як свід­чить ста­тис­ти­ка, в еко­но­мі­ці Єв­ро­со­юзу три­ває по­мір­не від­нов­лен­ня. У чет­вер­то­му квар­та­лі ми­ну­ло­го ро­ку ре­аль­ний ВВП у Єв­ро­со­юзі збіль­шив­ся на 0,4%, а у єв­ро­зо­ні — на 0,3%, по­кра­щен­ня бу­ло за­фік­со­ва­не май­же в усіх дер­жа­вах — чле­нах ЄС.

Справжніми локомотивами економічного відновлення стали Польща, Іспанія, Великобританія (+2%), Німеччина (+1,5%). Внутрішній попит, інвестиції, зовнішній платіжний баланс сприяли зростанню обсягів виробництва.

За рік до торішнього четвертого кварталу реальний ВВП у Євросоюзі повагомішав на 1,3%, а у єврозоні — на 0,9%, тоді як у Сполучених Штатах Америки додав 0,5%, завдяки цьому у США торішнє зростання сягнуло 2,4%.
На жаль, торік буксувала економіка Австрії, Хорватії, Фінляндії, Кіпру, Греції. В Естонії та Швеції валовий внутрішній продукт зріс на понад 1%. Обсяг виробництва у цих країнах був нижчим порівняно з позаторішнім четвертим кварталом. У Франції темпи зростання ВВП були надто низькими, а в Італії — від’ємними, тож ВВП у єврозоні за минулий рік виявився на 1,4% меншим, ніж за 2008 рік.
Однак зайнятість і доходи домогосподарств у державах Євросоюзу неухильно зростають (навіть сильніше, ніж очікували експерти, — плюс 1% та плюс 1,3%) завдяки покращенню ситуації в економіці. Кількість робочих місць збільшилася на 2,7 млн порівняно з найнижчим рівнем, зареєстрованим у першому кварталі 2013 року, але такий темп зростання ще недостатньо значний, аби компенсувати втрату 7,4 млн робочих місць впродовж кризових років.
Почали знаходити роботу мешканці Греції та Іспанії, які прославилися дуже високим рівнем безробіття, а також Ірландії, Словаччини, Мальти, Естонії. Утім, португальці, хорвати, кіпріоти і досі не можуть цим похвалитись — у їхніх країнах зайнятість впала.
Рушієм відновлення зайнятості в Євросоюзі, причому протягом усього кризового періоду, є сфера послуг, не пов’язана із зовнішньою торгівлею: це інформація та зв’язок, адміністративна діяльність, освіта, охорона здоров’я, мистецтво, розваги, відпочинок.
Зайнятість у промисловості з другої половини минулого року також почала повертатися до колишніх рівнів: у торішньому четвертому кварталі чисельність працюючих зросла в усіх секторах економіки, крім сільського та лісового господарства, будівництва, транспорту, рибальства, торгівлі нерухомістю, фінансової та страхової сфер.

 

Помірні темпи
Рівень безробіття у країнах ЄС знижується, хоча й помірно, з позаторішнього червня: у першому кварталі цього року він упав до 9,8% і вийшов на рівень осені 2011 року. У єврозоні безробіття зменшилося на 0,5% до 11,3%. Наразі цей показник перевищує його найнижчий рівень, зафіксований у березні-квітні 2008 року (6,8%).
За рік до третього кварталу 2014 року помітно зріс рівень зайнятості серед людей, яким за шістдесят (+2,1%), серед жінок він постійно зростає починаючи з 2008 року. Проте гендерний розрив за цим показником залишається значущим, перевищуючи 10%, тобто 76% серед чоловіків — проти 64% — серед жінок.
Цьогоріч у Євросоюзі стало на 1,5 млн менше безробітних, кількість безробітних зменшилася на 2,6 млн порівняно з останнім піковим рівнем, зафіксованим у першому кварталі 2013 року, але це скорочення надто мале, аби забезпечити повернення цього показника до докризового рівня. Нині у Євросоюзі налічується 23,9 млн безробітних, у тому числі 18,2 млн — у єврозоні, це на 7,9 млн більше, ніж на початку 2008 року.
Рівень безробіття падає у більшості країн Євросоюзу, за винятком Хорватії, Кіпру, Фінляндії, Франції. Натомість в Італії безробітних побільшало на 0,2%, у Бельгії — на 0,1%, рівень безробіття коливається від близько 5% у Німеччині та Австрії до дуже високих позначок в Іспанії (23%) та Греції (26%).
Повільно зменшується безробіття серед молоді. Це означає, що кількість безробітних молодих людей віком від 15 до 24 років у Євросоюзі скоротилася майже на півмільйона, у тому числі на 230 тис. у єврозоні.
Зараз у Євросоюзі 4,85 млн безробітної молоді, зокрема 3,25 млн — у єврозоні, це на 800 тисяч перевищує найменшу величину, зафіксовану на початку 2008 року. Рівень безробіття залишається на 6% більшим, ніж його найнижчий рівень (15,1%), який було зареєстровано у лютому 2008 року: збільшилося безробіття у Люксембурзі, Фінляндії, Франції. Тішить те, що воно знизилося на понад 3% у країнах, які були сильно вражені кризою, — в Естонії, Греції, Іспанії, на Кіпрі.
Але, незважаючи на це покращення, у Греції та Іспанії серед безробітних — половина молодих економічно активних людей, а на Кіпрі, у Португалії, Італії, Хорватії — понад 30% не можуть знайти роботу.
Кількість людей, які тривалий час не можуть долучитися до праці, зменшилася на мільйон порівняно з третім позаторішнім кварталом, проте вона все одно залишається значною, адже 12,4 млн людей не мають роботи більше року, а тих, які без праці більше двох років, — понад шість мільйонів. Темпи скорочення загального і короткострокового безробіття випереджають темпи довготривалого.
Як результат, частка останнього залишається на історично високому рівні, близькому до 50%. «Зневірених працівників», тобто таких, які можуть стати до роботи, але не шукають її, у Євросоюзі 4,1%, це — найбільше значення за останні роки.
Експерти констатують, що зростання продуктивності праці на одного зайнятого в Євросоюзі залишилося надто слабким — плюс 0,3%. Найбільші зрушення були зафіксовані у Латвії (+3,3%), що обумовлено скороченням чисельності зайнятих на 1,2% та збільшенням обсягу виробництва на 2,1%. У Хорватії, Греції та Італії тривало помітне зниження продуктивності праці — на 1,3%, 1,2% та 1%.
У середньому оплата праці в Євросоюзі зросла на 2,2%, а у єврозоні — тільки на 1,2%. Найбільший позитив відчули мешканці Латвії, Естонії та Угорщини (+4%), тоді як у Хорватії, Словенії, на Кіпрі зарплата впала мінімум на 2,5%.

 

Український ринок праці
Через складну економічну ситуацію (торік ВВП упав на 6,8%) в Україні спостерігаються негативні тенденції на ринку праці — скорочується зайнятість, зростає безробіття, знижується попит на робочу силу. Нині в нашій країні працює 18,1 млн людей, позаторік їх було 19,3 млн, рівень зайнятості сягає 56,6% проти позаторішніх 60,2%.
Найактивніше долучаються до праці ті, кому 35–39 років (77,9%) та 40–49 років (78,4%). Працюючої молоді в нашій країні 29,5%, а літніх людей до 70 років — понад 15%.
Нині в нашій країні зареєстровано більш як півмільйона безробітних. Четверта частина серед них донедавна працювали у сільському, лісовому та рибному господарстві, 19% — на промислових, в тому числі переробних, підприємствах, 16% були задіяні в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонтували автотранспортні засоби.
Опікується безробітними в нашій країні Державна служба зайнятості (ДСЗ), вона діє відповідно до законів «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення». Ця потужна інституція на ринку праці, яка розвиває систему соціального захисту населення від безробіття та систему соціального партнерства, а також розробляє і впроваджує сучасні інформаційні технології для спілкування з населенням і роботодавцями, створила серйозну матеріально-технічну базу для надання соціальних послуг. Із запровадженням у 2001 році соціального страхування на Державну службу зайнятості були покладені функції виконавчої дирекції Фонду страхування на випадок безробіття. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі — державою, представниками застрахованих осіб та роботодавців.
У службі зайнятості працює понад 14 тисяч фахівців, які надають соціальні послуги у 586 центрах зайнятості по всій території України. Нині основне завдання служби — забезпечити попит роботодавців на робочу силу, допомогти людям долучитися до постійної, гідної роботи. Торік було працевлаштовано 736,4 тис. українців, у тому числі 343,8 тис. молодих. Після отримання одноразової виплати з безробіття 18,2 тис. осіб стали підприємцями, а завдяки виплаті роботодавцям компенсації єдиного соцвнеску стали до праці 14 тис. наших співгромадян.
Щороку майже 200 тисяч безробітних, аби підвищити свою конкурентоздатність на ринку праці, проходять за сприяння служби зайнятості професійне навчання у роботодавців та в навчальних закладах ДСЗ, де є сучасна матеріально-технічна база. А ті, кому за 45 років, можуть скористатися навчальними ваучерами. Допомогу з безробіття торік отримали 1,1 млн осіб.

 

Новації
За європейськими стандартами у ДСЗ створено єдину інформаційну систему, якою можуть скористатися шукачі роботи і роботодавці, не відвідуючи служби зайнятості. Це — глобальна система, яка працює у реальному часі, шукає вакансії у всіх центрах зайнятості країни.
Але, незважаючи на досягнення і широкі можливості служби зайнятості, настав час її якісних змін, вважає її очільник Ярослав Кашуба, адже вона має відповідати європейським вимогам і викликам сучасного ринку праці. В Україні зросло безробіття, скорочуються обсяги виробництва, посилюється конкуренція серед безробітних на ринку праці, зросли вимоги суспільства до служби зайнятості.
Нині вона повинна стати спільним майданчиком, на якому вирішуватимуться проблеми ринку праці, де мають об’єднати зусилля органи влади, роботодавці, профспілки, громадські організації, де клієнти та партнери служби можуть взаємодіяти за принципом — «всі — з усіма». Для цього з квітня цього року в системі онлайн реалізується пілотний проект зі створення інформаційно-консультативного центру ДСЗ.
Проект передбачає надання комплексних послуг окремим категоріям населення «під одним дахом», така модель успішно функціонує в Німеччині. До такого центру зможуть звернутися молоді люди, одинокі батьки, внутрішньо переміщені особи, учасники АТО.
Для поєднання зусиль і покращення соціального діалогу ДСЗ посилює комунікації між центральним і регіональним рівнем із залученням роботодавців, яких важливо забезпечити кваліфікованими кадрами, у тому числі із застосуванням центрів професійної освіти ДСЗ. Є ідея започаткувати проведення регіональних форумів із залученням фахівців ДСЗ, представників державної влади, роботодавців, профспілок. Вони стануть фундаментом для відпрацювання спільних дій для вирішення питань зайнятості в регіонах.
Відповідно до Угоди про асоціацію Україна має підвищувати ефективність служби зайнятості, сприяти впровадженню активних заходів на ринку праці. Тож результатом модернізації ДСЗ повинно стати наближення соціальних послуг до населення, підвищення довіри людей до служби зайнятості, посилення співпраці з профспілками, роботодавцями, волонтерами, урядовими структурами.
Аби змінити ДСЗ на краще, була створена робоча група з фахівців Мінсоцполітики, ДСЗ, міжнародних і вітчизняних експертів. Вона розробила законопроект, спрямований на удосконалення інструментів і стимулюючих заходів, які б допомагали людям долучитися до роботи. Були також підготовлені пропозиції (з урахуванням міжнародного та європейського трудового законодавства) для внесення змін до законів «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
У Мінсоцполітики пропонують створити на базі Державної служби зайнятості Національне агентство зайнятості, яке буде підпорядковуватися Мінсоцполітики, і залишити агентству функції виконавчої дирекції Фонду страхування на випадок безробіття та мережу центрів зайнятості на регіональному і місцевому рівні. Така тенденція змін шириться в європейських країнах останні десять років.
При агентстві пропонується створити консультативно-дорадчу раду з представників державних органів влади, місцевого самоврядування, застрахованих осіб, роботодавців, експертів.. Вони аналізуватимуть тенденції на ринку праці, напрацьовуватимуть пропозиції щодо його розвитку, удосконалення політики та державних програм.
Національне агентство зайнятості має стати активним посередником на ринку праці, ефективним інструментом стимулювання зайнятості, тож його повноваження варто розширити, Агентство має активно використовувати механізми субсидування роботодавців, аби ті охоче брали на роботу людей передпенсійного віку, звільнених військовослужбовців після участі в АТО.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».