Екологія
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Квiтень 23, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 17 Липень 2015 19:27

Калуш – зона екологічної небезпеки

Rate this item
(1 Vote)

Не­од­но­ра­зо­во в Ук­раї­ні і за її ме­жами під­ні­ма­ла­ся проб­ле­ма не­без­печ­них від­хо­дів гек­са­хлор­бен­зо­лу, що іс­нує у Ка­лу­ші, який ви­ко­рис­то­ву­вав­ся для про­мис­ло­во­го ви­роб­ниц­тва. Піс­ля ви­ве­зен­ня ре­чо­ви­ни з Ка­лу­сько­го по­лі­го­ну еко­ло­ги за­фік­су­ва­ли знач­не пе­ре­ви­щен­ня гек­са­хлор­бен­зо­лу. Фак­тич­но Ка­луш зно­ву став зо­ною під­ви­ще­ної еко­ло­гіч­ної не­без­пе­ки.

 

Шо­ку­ючі ре­зуль­та­ти до­слі­джень
Захоронення гексахлорбензолу на полігоні у Калуському районі здійснювалося у 1973–2000 роках внаслідок виробництва чотирихлористого вуглецю ВО «Хлорвініл» (концерн ВАТ «Оріана»). Виробництво чотирихлористого вуглецю припинилося у зв’язку з ратифікацією Угоди про грант Всесвітнього екологічного фонду (проект вилучення речовин, що руйнують озоновий шар) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Станом на 1.11.2001 року обсяг відходів гексахлорбензолу на Калуському полігоні становив 11352,5 тонн, із них 11086,6 тонн відходів, які містять гексахлорбензол. Площа полігону складала 4,5 га. Полігон знаходиться на відстані 1,35 км від селища Мостище та в 12 м від річки Сапогів, 10 км від інфільтраційного водозабору Калуського міськводоканалу. Глибина залягання підземних вод — 2,8–6 м. Санітарно-захисна зона полігону — 3 км.
Розпорядженням Івано-Франківської облдержадміністрації в 2010 році було створено обласну комісію, яка провела обстеження території полігону токсичних відходів та констатувала, що залишки гексахлорбензолу складають 22,5 тис. тонн. На виконання вимог Генеральної прокуратури України і Міністерства екології та природних ресурсів України розпорядженням Івано-Франківської облдержадміністрації додатково створено міжвідомчу комісію для здійснення обмірів фактичної площі полігону токсичних відходів та контрольних обмірів їхнього захоронення. Комісія своїм актом підтвердила, що на полігоні понад 23 тис. тонн відходів гексахлорбензолу. «З отриманних даних від Івано-Франківської ОДА на момент затарення токсичних відходів гексахлорбензолу у спеціалізовану тару, призначену для транспортування за кордон, за різними експертними оцінками, знову збільшився загальний обсяг суміші твердих токсичних відходів, що містила гексахлорбензол та забруднені гексахлорбензолом ґрунти на полігоні, який становив від 23,6 до 54,136 тис. тонн», — розповіла еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська.
Видалення з полігону та вивезення на знешкодження відходів гексахлорбензолу проводилося у різні роки різними фірмами в Польщу, Великобританію, Францію. Щоб розвіяти міфи про реальний стан довкілля та очищення територій від гексахлорбензолу у Калуші, МБО «Екологія-Право-Людина» в 2015 році з виїздом на Калуський полігон відібрала проби ґрунту та води для подальших досліджень. На місці полігону екологи побачили суміш ґрунту з камінням, поліетиленовими пакетами та невідомими речовинами, в повітрі відчувався специфічний органічний запах. Не було помітно, щоб відбувалася рекультивація забрудненої землі.
Екологи проби ґрунту та води з Калуського рекультивованого полігону небезпечних відходів направили для досліджень на вміст гексахлорбензолу до Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Медведя МОЗ України. Результати досліджень шокували: у першій пробі ґрунту на території рекультивованого полігону в Калуші концентрація гексахлорбензолу становить 15540 мг/кг (гранично допустима концентрація 0,03 мг/кг), тобто перевищення відносно норми складає 518 тис. разів, у другій пробі — перевищення складає понад 331 тис. разів (9940 мг/кг), у третій пробі — 164 тис. разів (4920 мг/кг), у четвертій пробі води з поверхневої водойми гексахлорбензол відсутній.
У звіті Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Медведя МОЗ України зазначено: аналізуючи хроматограми, можна зробити висновок, що у гексанових екстрактах кожної з наданих на експертизу зразків проб ґрунту встановлено наявність значної кількості гексахлорбензолу. Виявлені величини гексахлорбензолу у пробах ґрунту значно перевищують гігієнічні нормативи. Результати досліджень свідчать про значну небезпеку для довкілля та середовища життєдіяльності людини, що мешкає на прилеглих територіях. Необхідно негайно вжити заходи з очищення ґрунтів цього регіону, тому що гексахлорбензол заборонено до використання і віднесено до стійких органічних забруднювачів.
Такий висновок Наукового центру, такі результати досліджень після сотень мільйонів витрачених державних коштів на видалення відходів гексахлорбензолу з Калуського полігону, після проведення рекультивації полігону, після вилучення Калуського полігону з Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки не можуть залишити осторонь екологів. Адже люди, які проживають в Калуші, й надалі страждають від смертельно небезпечної отрути.


Не­без­печ­на от­ру­та для ор­га­ніз­му лю­ди­ни
«Гексахлорбензол відноситься до класу стійких органічних забруднювачів. Ґрунтовне вивчення гексахлорбензолу почалося з 1972 року, коли була зібрана в Стокгольмі конференція ООН і створена програма ООН з охорони навколишнього середовища. У рамках цієї програми всі наступні роки було проведено вивчення органічних забруднювачів і намагання окреслити їхній обіг, вивчити негативний вплив і вигадати, що з цим робити», — розповіла еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина Норенко.
Стійкі органічні забруднювачі були виокремлені через загальні властивості. Властивостей було п’ять: 1 — речовинам притаманна надзвичайна висока стійкість у навколишньому середовищі, стійкість до біологічного розкладання; 2 — висока токсичність як для довкілля, так і для здоров’я людини; 3 — можливість викликати надзвичайно небезпечні наслідки для здоров’я людини; 4 — можливість накопичуватися в організмі й погано з нього виводитися; 5 — здатність для транскордонного перенесення атмосферним повітрям на великі відстані та здатність до осадження на інших територіях.
Намагання відрегулювати обіг цих речовин було й у рамках Базельської конвенції про транскордонне перевезення небезпечних відходів. В 2001 році Стокгольмська конвенція окреслила 12 небезпечних речовин, серед яких є й гексахлорбензол. Деякі з цього переліку не зовсім речовини, а клас речовин. І загальна кількість їхніх ізомерів — кілька сотень. Дуже велика кількість небезпечних стійких органічних забруднювачів. Саме серед них є й гексахлорбензол.
Гексахлорбензол застосовувався як препарат для протравлення зерна перед посівною, щоб не розмножувався грибок. Ця отрута вражає в організмі людини всі органи і системи. Основний негативний вплив на печінку, центральну нервову систему, серцево-судинну систему. Через здатність накопичуватися гексахлорбензол порушує обіг всередині організму людини. Гексахлорбензол впливає на гемоглобін, ніоглобін, який міститься в м’язах, білки цитохрови. Внаслідок цього порушення може розвиватися хвороба, яка називається парфірія — це порушення парфіринового обміну. Основним зовнішнім проявом, що можна спостерігати очима, є виникнення плям на шкірі.
У 50-х роках ХХ ст. у Туреччині було зафіксовано випадок, коли через використання протравленого зерна з гексахлорбензолом отруїлося близько 3–4 тис. людей. У всіх були виявлені характерні симптоми хвороби парфірія. Смертність від цієї хвороби складає 14%.
Якщо постійно знаходитися у середовищі, де в повітрі, воді й ґрунті присутній гексахлорбензол, виникає хронічне захворювання — постійна нудота, головний біль, підвищена втомлюваність, сухість слизових оболонок рота і носа, неприємні відчуття в очах. Це вже є сигналом для того, що потрібно їхати з такого середовища.
«Виникає можливість бути гостроураженим. Якщо еколог приїхав на полігон відбирати проби і годину їх збирав, то він зазнає гострого отруєння. Години-півтори достатньо для того, щоб кількість гексахлорбензолу потрапила до організму і викликала симптоми гострого отруєння. Це зниження артеріального тиску, порушення чутливості, поліневрит. Усередині організму гексахлорбензол починає діяти», — розповіла Катерина Норенко. При виникненні перших симптомів необхідно провести негайну терапію, для того, щоб вивести гексахлорбензол з організму. Перше, що треба зробити, викликати блювоту. Перед цим необхідно випити 6–8 склянок 2% розчину соди. Після цього випити активоване вугілля і повторно викликати блювоту із 6-8 склянками содового розчину. Після цього людину необхідно госпіталізувати. Госпіталізація обов’язкова, аби повністю очистити організм. Проблема дуже серйозна. Отрута — небезпечна хімічна речовина. І нехтувати цим ніхто не має права.

 

Не­об­хід­на лі­цен­зія на ви­ве­зен­ня від­хо­дів
«У ході наших досліджень виявили не лише порушення екологічного законодавства, але й юридичного. Ми виявили певні порушення в самому проведенні тендеру. Він був непрозорий», — розповів юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина» Наталія Куць. Коли Президент 2010 року прийняв указ про визнання Калуша, с. Кропивник та с. Сівка-Калуська зоною надзвичайної екологічної ситуації, Мінприроди ухвалило програму «Про проведення природоохоронних заходів», відповідно до якої виділялися бюджетні кошти на видалення небезпечних відходів гексахлорбензолу з Калуського полігону. На основі цієї програми Департамент будівництва, ЖКГ, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації провів тендер на закупівлю робіт по збиранню, видаленню та утилізації гексахлорбензолу. Відповідно до положень чинного законодавства, в разі проведення такого тендеру замовник, яким є Департамент, зобов’язаний оприлюднити певні кваліфікаційні вимоги до учасників тендеру. Юристи проаналізували інформацію, яка наявна на сайті Департаменту державних закупівель, і не знайшли кваліфікаційних вимог. Вони зверталися із запитами до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, проте їм не надали кваліфікаційних вимог, що є порушенням чинного законодавства і дає підстави вважати, що переможцем тендеру став суб’єкт, який обирався невідомо на підставі яких вимог.
На здійснення такої діяльності необхідна ліцензія. Відповідно до закону України про ліцензування господарської діяльності, така ліцензія є необхідною. У випадку, якщо певний учасник став переможцем державних закупівель, він зобов’язаний надати ліцензію, якщо вона вимагається до положень чинного законодавства. Така ліцензія не була оприлюднена на сайті Мінприроди, де є перелік суб’єктів, які мають ліцензії на здійснення такої діяльності. Також вона не була оприлюднена Департаментом. Коли юристи неодноразово зверталися до Мінприроди та Департаменту, їм цю ліцензію не надали. Є ще одне порушення: переможцем цього тендеру став суб’єкт, який навіть не має ліцензії на здійснення відповідної діяльності.
«Зараз склалася така ситуація, коли всі державні закупівлі були проведені непрозоро. Будь-яку інформацію, яку ми намагаємося отримати, нам не надають. Після того, як були вивезені відходи, територія Калуша і навколишніх сіл була виключена з території надзвичайного екологічного лиха. Проте, як ми бачимо насправді, це не так. Проблема все ще існує, тому необхідно діяти для її вирішення. Всі документи, які стосуються тендера, зараз перебувають на дослідженні в правоохоронних органах. Будь-яка інформація для громадськості, для нас, є закритою, бо проводяться слідчі дії. Це ще раз наштовхує на думку, що ці документи були вилучені спеціально, щоб ніхто не зміг прочитати, що насправді відбулося», — прокоментувала Наталія Куць.
Висновки
«Через порушення тендерних аукціонів не було відкрито кримінальної справи. З інформації, яку ми отримали від управління ВС Івано-Франківської області, кримінальні справи були порушені внаслідок зловживань, які стосуються вивезення забруднених ґрунтів, а не самих відходів. Кримінальні провадження передані в Головне управління Міністерства внутрішніх справ України. Всю інформацію, яку ми маємо, скеруємо в органи внутрішніх справ», — розповіла Алла Войціховська.
Враховуючи дослідження, які були проведені, екологи МБО «Екологія–Право–Людина» вимагають провести незалежну міжнародну експертизу стану довкілля на Калуському полігоні, негайно розслідувати факти зловживань з боку посадових осіб та підприємств, що займалися видаленням гексахлорбензолу з Калуського полігону, з’ясувати, яким чином відходи, що містили від 43 до 83 мг/кг, вивозилися, а з вмістом гексахлорбензолу понад 15 тис. мг/кг залишилися на місці, вжити заходів реагування, провести видалення відходів та забрудненого ґрунту з Калуського полігону за кошти підприємств та посадових осіб, що здійснювали видалення відходів та контроль.
Інна БОРИСОВА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».