Сюжет ліричної комедії «Схоже на щастя» побудований на історії випадкової зустрічі двох самотніх жінок та їх короткочасної спільної подорожі, під час якої начебто несподівано, однак у той же час закономірно між ними виникає почуття взаємної довіри і турботи однієї про одну.
Перед глядачами постає досвідчена та мудра жінка Клод (Ада Роговцева), яка втікає з будинку престарілих, молода й експансивна Марго (Світлана Орліченко), котра залишила власну домівку в день повноліття рідної доньки. В обох лишається позаду нормальне, розмірене, гарантоване існування, а попереду пошуки незвіданого і несформульованого щастя.
Жінкам доводиться блукати по нічному лісу, займатися сільським господарством, без дозволу лізти до незнайомого будинку і навіть побувати у в’язниці. Проте чи зрозуміють вони, власне, на що ж схоже щастя? Напевне, це саме той випадок, коли важливішим є не результат, а сам процес пошуку.
«Роль Клод могла б виконувати будь-яка літня актриса. Але грати так, як Ада Роговцева, може лише дуже мало артисток на цій планеті. А якби цю роль грала молодша виконавиця, то зник би весь шарм доволі дорослої жінки.
Світлана ж Орліченко для мене немов талісман. Вона задіяна в усіх шести моїх постановках. А роль сорокалітньої Марго у новій виставі, по суті, ексклюзивна. Я не уявляю, що хтось міг би її зіграти краще, ніж Світлана», — зізналася режисер-постановник Катерина Степанкова.
Ада Роговцева та Світлана Орліченко — давні партнерші по сцені. Це вже їхня п’ята спільна робота. Жінки друзі і в житті. Це допомагає їм відчувати одна одну на підсвідомому рівні. Артистки весь час перед глядачем, їм немає часу навіть перевести подих. Від веселого до сумного у житті один крок, так само і у виставі. Контрастні емоції швидко змінюють одна одну як візерунки в калейдоскопі.
Вдалою знахідкою художника-постановника Тараса Ткаченка стали дві валізи, що, з одного боку, є декораціями, а з іншого — немов дійовими особами. А половину музичного оформлення режисер запозичила з мультиплікаційного фільму.
У планах — показ нового спектаклю в інших українських містах, а також у США і Ізраїлі. Отже, вітчизняний і закордонний глядач матиме змогу відповісти на запитання: «Звідки ти знаєш, що таке щастя, ти ж його не бачив?»
Едуард ОВЧАРЕНКО