Зазвичай, подружня зрада виникає там, де з’являється любовний трикутник. Через незвичні стосунки чоловіка (актор Сергій Пономаренко) та двох жінок (Тетяна Луценко і Дар’я Мельник) режисер намагається дослідити, що ж таке розпуста.
«Поняття «розпуста» і «розбещеність» часто відносять до питань статі, сексу, коли розпуста є відхиленням від норми. Усі нормативні установки зводилися лише до релігії чи до соціуму. Кордони між нормою і збоченням проводить лише суспільство, яке, природно, історично рухоме, а отже, поняття про розпусту досить відносні і навіть суб’єктивні. А в книгах японських письменників розбещеність і невірність — категорії душевного і духовного, а не фізичного плану буття. Ми намагалися розкрити ідею в різниці старозавітних і новозавітних понять про невірність і розбещеність, як і понять про вірність і чистоту», — розповіла режисер.
Особливістю нової вистави стало те, що герої за 75 хвилин не вимовляють жодного слова, але за них це чудово роблять рухи. А жанр спектаклю можна віднести до кайдану, що є традиційним фольклорним жанром Японії, покликаним налякати глядача зустріччю з надприродним: привидами, демонами, відьмами тощо.
«Японський жанр кайдан є дуже цікавим, бо його наївна форма приховує серйозні питання порядку і хаосу. Для класичного кайдану характерні потойбічні сили і надприродні істоти (найчастіше мстиві примари), які діють нарівні з людьми й активно впливають на події сюжету. Концепція карми — це те, що європеєць визначив би як фаталізм у сюжеті. Кайдан — це також епоха, коли люди живуть, закохуються, моляться і милуються краєвидами», — продовжує Ірина.
Містичності дійству надає музика японських композиторів та нетрадиційне художнє оформлення, здійснене Борисом Орловим. До речі, художник-постановник власноруч виготовив японські капелюхи та шапку шамана.
Режисер та актори намагалися показати, що подружні зв’язки нерідко бувають такими ж ненадійними, як недовговічна роса на вістрі бамбука. І ніхто повністю не застрахований від того, аби не піддатися спокусі. Адже, як свідчать легенди, навіть Конфуцій, забувши про обов’язок та самого себе, розгнівив потойбічний світ, віддавшись пристрасті.
Сама ж вистава «Розпуста змії» справляє на глядачів неповторне і незабутнє враження. Після її перегляду довго залишаєшся під впливом сильних почуттів. І замислюєшся над тим, що потрібно зробити, аби не повторити помилок героїв цієї історії.
Еду­ард ОВ­ЧА­РЕН­КО
Фо­то Віо­ли Со­ко­лан