У 2009 р. мисткиня отримала грант і стала стипендіаткою програми міністра культури і народної спадщини Республіки Польща Gaude Polonia, працювала на базі Вроцлавської академії мистецтв. Підсумком стажування стала серія робіт за темою «Світло в кінці тунелю».
Подальший шлях у мистецтві тривав для художниці на новому рівні: численні виставки, симпозіуми, фестивалі в Україні (Київ, Львів, Миргород, Суми, Харків, Чернігів, Опішне), у Польщі (Коло, Болеславець, Вроцлав, Варшава), у США (Нью-Йорк), Росії (Санкт-Петербург). Основне коло творчих зацікавлень мисткині охоплює художню та промислову кераміку, порцеляну, промисловий дизайн, архітектуру, скульптуру. Вона активно прагне до інтеграції власного творчого доробку в мистецьке середовище європейської керамологічної спадщини й сучасних досягнень художників-керамістів. Як справжній митець, Леся постійно вчиться, сміливо експериментує, використовує у процесі творчості нові ідеї та технологічні відкриття.
У 2012 році Леся Падун взяла участь в унікальному мистецькому проекті «Кераморезиденція», який від 2012 року здійснює Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, що є справжньою творчою лабораторією сучасних українських художників-керамістів. Підсумком плідної творчої праці стали її дві персональні виставки та реалізація мистецьких проектів — монументальних скульптур «Лавка» і «Квітка».
У рамках виставки представлено понад 30 скульптурних робіт Лесі Падун, які належать Національному музею-заповіднику українського гончарства в Опішному. Розмаїті твори об’єднані єдиною філософською складовою, що і втілено силою художньої думки і пластичною мовою глини в оригінальних творах молодої мисткині. Дві виразні керамічні скульптури, подаровані авторкою, увійдуть до постійної експозиції Національного музею українського народного декоративного мистецтва.
Ніна МАКСИМОВА