Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 27, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 13 Березень 2015 12:24

Скульптурні експерименти у «МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛІ»

Rate this item
(0 votes)

Від 5 бе­рез­ня у «Мис­тець­ко­му Ар­се­на­лі» Ки­єва три­ває най­біль­ший в Ук­раї­ні, при­свя­че­ний мис­тец­тву плас­ти­ки, що­річ­ний Ве­ли­кий скульп­тур­ний са­лон, який про­во­дить­ся з 2007-го. То­рік він не від­був­ся че­рез по­дії в Ук­раї­ні, але цьо­го­річ ор­га­ні­за­то­ри ви­рі­ши­ли, що по­при вій­ну му­зи не по­вин­ні мов­ча­ти. «Мис­тец­тво є най­яск­ра­ві­шим ан­ти­де­пре­сан­том, во­но га­ран­тує не ли­ше нат­хнен­ня та на­сна­гу на жит­тя, але й здат­не хоч трош­ки за­лі­ко­ву­ва­ти ра­ни», — ка­же ди­рек­тор «Мис­тець­ко­го Ар­се­на­лу» На­та­ля За­бо­ло­тна.

Українська скульптура XXI століття сміливо експериментує з використанням нових можливостей для розширення і збагачення образу. Це відбувається за рахунок застосування інших, «нескульптурних» матеріалів, залучення новітніх засобів, де важливу роль відіграють світло, рух, колір, звук. Характерною рисою багатьох художніх практик стає руйнування звичної форми. Цього року в основі концепції арт-форуму — експеримент у його різноманітних проявах.


VII Великий скульптурний салон експонує твори понад 70 українських авторів, 200 нових робіт, що вперше представлені публіці, індивідуальні презентації митців, серед яких Василь Бик, Микола Бірючинський, Володимир Гарбуз, Єгор Зігура, Микита Зігура, Світлана Карунська, Гія Міміношвілі, Наталія Мудрук, Юрій Мусатов, Валерій Пирогов, Іван Підгайний, Оксана Чепелик, Василь Ярич, Уляна Ярошевич та інші, а також тематичні спеціальні проекти.
Творчість скульпторів Олександра Дяченка, Олексія Золотарьова, Тамари Бабак, Олександра Бабака об’єднав проект «Об’єми». Кожен із них представив увазі глядача об’єкти, які так чи інакше презентують уявлення художників про об’єм як спосіб художнього вираження, адже саме об’ємно-пластична, тривимірна форма є головною мовою скульптури. Тут і лаконічні форми каменя, і прозора структура сплетення, і тепле дерево.

Проект Анатолія Степаненка «Аккадські песиголовці» — органічна скульптура, вирощена шляхом біосинтезу. Формування бджолиних стільників відкореговано таким чином, що вони нагадують голови монстрів. Художник намагається звернути увагу на трансформацію людини, що відходить від образу і подоби Божої, стає іншою в моральному плані.
У проекті «Із домашнього музею скульптора» Олександр Сухоліт представляє фрагменти тих своїх скульптур, що були десятиліттями тому «живими», сирими, глиняними: «Уламок, скульптурний фрагмент із точки зору поетики може бути більш значущим, ніж цілісний твір. Адже ця незавершеність, нестача деталей дає велику наснагу нашій творчій уяві».
Художник, скульптор, архітектор, один із найуспішніших молодих українських авторів Степан Рябченко, роботи якого масштабні за задумом та виконанням, у проекті «Хмаринка-мандрівниця» втілив своє уявлення про свободу в широкому сенсі цього слова.
Оксана Чепелик пропонує доторкнутися до міфу в ефемерному мистецтві інсталяції у своєму cпецпроекті «Левіафан».
Найбільший у країні арт-форум різнобічно відображає процеси, що відбуваються в сучасній українській скульптурі, трансформацію від класичної об’ємної скульптури до просторового об’єкта, відеофільму, інсталяції, ще раз демонструє щедре творче різноманіття мистецьких обдарувань.
Ніна МАСИМОВА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».