Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Серпень 03, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 16 Сiчень 2015 20:46

Він заклав міцні підвалини під українську бібліографію ХІХ століття

Rate this item
(0 votes)

Однією з характерних ознак нашого часу є повернення несправедливо забутих імен борців за національну незалежність, відомих свого часу письменників, митців, дослідників. Серед них — ім’я Івана Омеляновича Левицького, який був одним із першопрохідців у царині української бібліографії.

 

18 СІЧНЯ — 165 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ОМЕЛЯНОВИЧА ЛЕВИЦЬКОГО (1850–1913),
УКРАЇНСЬКОГО БІБЛІОГРАФА, ПИСЬМЕННИКА, ЖУРНАЛІСТА

А бібліографія, як відомо, дуже важлива справа: вона, зокрема, допомагає зорієнтуватися в потоці публікацій, інформує про книги, статті, рецензії, які вийшли з друку, знайомить із літературою з певної проблематики за минулий час та з книгами, що готуються до друку.
Поміж найважливіших праць І. Левицького дослідники називають такі: «Галицько-руська бібліографія ХІХ ст.» (Львів, 1887–1888), «Українська бібліографія Австро-Угорщини» (Львів, 1909–1911), «Прикарпатська Русь ХІХ ст. у життєписах і портретах її діячів», «Реєстр наукових і літературних праць проф. Михайла Грушевського» (1898–1901). Характеризуючи «Галицько-руську бібліографію», Іван Франко писав: «Докладні і послідовно подані змісти часописів, які, починаючи від 1861 р., поглинають майже всі розумові і літературні зусилля українців і є найточнішим відбиттям їхнього розумового і політичного розвитку».


У працях про життя і творчість Івана Омеляновича зазначається, що зібрані ним відомості про письменників М. Шашкевича, І. Франка, М. Павлика, О. Кобилянську, Ю. Федьковича, діячів театру М. Менцинського, С. Крушельницьку та інших вирізняються ґрунтовністю, точністю й повнотою описань і донині не втратили наукового значення.
І. Левицький відзначився не лише у сфері бібліографії, а й як видавець, письменник, журналіст, перекладач. Він автор кількох книжок на пізнавально-історичну тематику, зокрема «Дмитро Детко, руський воєвода перемиський» (1882), «Житіє святого Йосафата Кунцевича» (1886), «Перед триста роками» (1887), «Іван Тризубець, підгірський знахар-ворожбит і як з нього став порядний господар». Великою популярністю користувалися укладені ним народні календарі, поради для трудового люду.
Рядки з біографії. Іван Омелянович Левицький народився 18 січня 1850 року в селі Берлоги (нині Івано-Франківської області) в родині священика. Закінчив філософський факультет Віденського університету. На його світогляді позначилися обставини, за яких він жив і працював. З 1772 року Галичина перебувала під владою Австро-Угорщини. Спочатку він приєднався до галицьких москвофілів, зорієнтованих на російську монархію, пізніше поділяв погляди народовців.
У 1909 році очолив Бібліографічне товариство ім. Тараса Шевченка. Творчістю він займався в позаробочий час — з 1879 року і до кінця свого життя працював дрібним урядовцем у різних страхових товариствах у Львові. Помер 30 січня 1913 року, похований на Личаківському кладовищі у Львові.
Людмила ШЕРШЕЛЬ, Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».