Навпаки, додавали головного болю керівництву області і районів, бо видобувники вуглеводнів у прагненні надприбутків поводилися наче варвари. Геть псуючи інфраструктуру населених пунктів, поблизу яких зі свердловин викачували нафту і газ, і завдаючи непоправної шкоди природі (див. «Блиск і злидні «українського Кувейту», «ДУ» від 22 травня 2015 року).
Ще зовсім недавно жителі багатьох районів, де височіють вишки видобувників вуглеводнів, вдавалися до акцій протесту, перешкоджаючи проїзду важковагового транспорту нафтовиків і газівників, який геть розбивав місцеві дороги, або протестуючи проти засмічення полів небезпечним для довкілля шламом, який залишали по собі розробники надр, облаштовуючи свердловини, та озерами технічної нафти, яка всмоктується в землю і отруює підземні води.
Обласна влада багато років поспіль безуспішно намагалася домовитися з компаніями, які займаються розробкою родовищ і видобутком вуглеводнів, про їхню участь у співфінансуванні відновлення розбитої інфраструктури. Тобто навернути їх до так званого соціального партнерства.
Але далі розмов справа не просувалася: «соціальні партнери», чиї офіси розташовані у столиці, де вони платять податки, не зважали на заклики регіону до чесного партнерства і продовжували викачувати нафту і газ. Залишаючи по собі сплюндровану землю, отруєні підземні води, зневоднені колодязі тощо.
Правда, аби отримати дозвіл від обласної влади на розробку нових родовищ, газівники і нафтовики іноді погоджувалися вносити свою лепту у бюджет районів. Але мізерну, яка не відшкодовувала витрат на відновлення інфраструктури. Або проводили ремонт місцевого дитячого садочка чи школи і на цьому вважали себе вільними від зобов’язань перед Полтавщиною і її жителями.
Ситуація змінилася після того, як у районах селяни буквально повстали проти подальшого видобутку нафти і газу. В Полтавській обласній раді теж занепокоїлися ситуацією і почали говорити про необхідність на законодавчому рівні зобов’язати нафтогазовидобувні підприємстві відраховувати регіонам 10% від рентної плати за право користуватися надрами.
Проте ані в Кабміні, ані в профільних комітетах Верховної Ради про це навіть і чути не хотіли. Схаменулися лише тоді, коли Полтавська облрада наклала мораторій на погодження дозволів на видобуток вуглеводнів на території області і чималій групі компаній і підприємств, які претендували на розробку родовищ на Полтавщині, відмовили в погодженні.
Демарш одразу приніс результат: нафтогазовидобувники почали погоджуватися на укладання соціальних угод із районами, на території яких вони розробляли родовища вуглеводнів. Зобов’язалися перераховувати до районних бюджетів деякі гроші, брати участь у відновленні розбитих їхнім транспортом доріг, рекультивації залитих нафтою земельних угідь тощо.
Але лише через кілька років полтавська влада нарешті змогла заговорити про більш-менш відчутний внесок «соціальних партнерів» у бюджет області і районів. Так, з початку 2018 року місцеві бюджети згідно з положеннями про децентралізацію ренти отримують 5% надходжень із видобутку газу, нафти і конденсату. Бюджет обласної ради, у свою чергу, отримує 2% рентної плати від видобутку вуглеводнів. Сільські ради також 2%, а там, де утворено ОТГ, — 3%.
Приміром, лише в січні 2019 року населені пункти, де видобувають вуглеводні, отримали 82,5 млн грн ренти. З цієї суми дві п’ятих пішли до обласного бюджету, решта — у районні, міські, селищні та сільські бюджети.
До речі, бюджет багатостраждальної Сенчі (Лохвицький район) став лідером із суми отриманих рентних платежів. А у першому кварталі 2019 року Полтавщина отримала всього 215,8 млн грн рентних платежів...
Партнерство замість протистояння
Отже, соціальне партнерство між владою Полтавщини та нафтогазовидобувними компаніями останнім часом почало налагоджуватися. Мисливці за надрами таки зрозуміли, що краще поділитися дещицею прибутку з місцевою владою, ніж псувати собі нерви в очікуванні погоджень дозволів на розробку нових родовищ від Полтавської облради та заспокоювати селян-бунтарів.
Тепер, коли власники і менеджери видобувних підприємств почали вести розмову з регіональною владою справді як партнери, з’явилася можливість поговорити й про перспективу подальших відносин. Зокрема, з представниками об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які приходять на зміну старому адміністративному устрою області — районам.
Підтвердження цьому — Форум соціального партнерства «Громади і газовидобуток», який днями проводили в Полтаві. Участь у його роботі взяли представники центральних і регіональних органів влади, газовидобувних підприємств, народні депутати України, керівники ОТГ Полтавщини тощо.
«Невипадково форум організовано на Полтавщині — в серці вітчизняного газовидобутку, як кажуть, на українській Техащині, — сказав, відкриваючи захід, голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах.
Розуміємо, що збільшення видобутку газу, зокрема на Полтавщині, дозволить Україні забезпечити енергонезалежність, створити нові робочі місця, збільшити надходження в місцеві бюджети. Звісно, цю стратегічну мету можна втілити лише завдяки співпраці між владою, громадами і представниками підприємств, що дуже важливо і дозволить забезпечити результат. Україна має всі передумови, щоб стати енергетично незалежною державою. Для цього потрібно залучати більше інвесторів і технологій...»
Під час дискусій учасники Форуму обмінялися думками щодо перспектив видобутку газу в Україні і зокрема на Полтавщині. Запорукою тісної співпраці між регіональною владою і газовидобувними компаніями, наголошували доповідачі, мають стати справді партнерські відносини між тими, хто розробляє газові родовища, і тими, хто проживає на територіях, багатих на поклади вуглеводнів.
До речі, Форум став першим публічним заходом, участь у якому взяв новий очільник Полтавської ОДА Олег Синєгубов. Очільник регіону, багатого на вуглеводні, висловив і свою думку щодо принципів соціального партнерства, про що мріяли багато років його попередники.
«Полтавщина — лідер за видобутком газу в державі. Переконаний, що саме завдяки партнерству з видобувними компаніями ми зможемо досягти успіху. Ми працюватимемо над тим, щоб бути лідерами за розвитком інфраструктури, освіти та інших галузей. Ми відкриті до всіх, хто хоче чесно працювати та законно вести бізнес», — наголосив О. Синєгубов.
Для Полтавської області, де на території майже 200 місцевих рад качають газ, питання, які порушували на Форумі, справді дуже актуальні. Адже платежі від ренти, якими газовидобувні компанії тепер поповнюють місцеві бюджети, стали непоганим засобом для вирішення соціальних питань територій.
Довгоочікувана децентралізація ренти сприяла тому, що в багатьох населених пунктах нарешті отримали можливість для розвитку і відновлення місцевої інфраструктури. Зокрема, левова частка рентних коштів спрямована на ремонт шкіл, дитячих садків, будинків культури, доріг, розвиток медичної сфери, виконання соціальних програм тощо.
Тож, наголошували учасники Форуму, подальша співпраця між газовидобувними підприємствами і місцевою владою регіону не лише сприятиме розвитку інфраструктури Полтавщини, але й енергобезпеки України.
«Соціальне партнерство — не просто експеримент, який себе виправдав, а він виконав ту головну місію, для якої його фактично і розпочинали. У всьому світі є проблеми з місцевими громадами і компаніями, котрі видобувають вуглеводні.
Це — розподіл ренти для того, щоб місцеве населення почувалося заможнішим, — наголосила, зокрема, народний депутат Ольга Бєлькова. — Полтавщина, де торік газовидобувники поповнили місцевий бюджет майже на 700 млн грн,— добрий приклад...»
З’явилися гроші, з’являться і «смотрящі»?
Правда, далеко не всі учасники Форуму були оптимістично налаштовані щодо перспектив розвитку соціального партнерства. Журналісти, які висвітлювали перебіг дискусій на заході, звернули увагу на те, що рентні гроші, які почали отримувати ОТГ від газовидобувників, декому вже засліплюють очі, здаючись занадто великими. І такими, що можуть залишитися без нагляду «фахівців».
Тому на Форумі пролунали пропозиції «підставити плече» територіальним громадам і навчити їхнє керівництво «правильно» розпоряджатися додатковим прибутком. Який подекуди більший за річний бюджет окремих місцевих рад.
Приміром, за дев’ять місяців 2019 року чотири газоносні ОТГ на Полтавщині від ренти вже отримали додатково до своїх бюджетів від 4,3 до 7 мільйонів гривень. Тож постало питання, як правильно розпорядитися додатковим прибутком, щоб громади відчули результат соціального партнерства? Охочих навчити представників ОТГ ефективно розпорядитися рентними грішми, схоже, вже достатньо.
Приміром, увагу представників ЗМІ привернув виступ полтавського нардепа (фракція «Слуга народу») Андрія Бобляха, який висловив думку, що ОТГ, які вже почали отримувати шалені гроші від ренти, мали б запросити для консультацій менеджерів, які допоможуть громадам розпорядитися цими грішми. Причому не безплатно, а за певну винагороду — один-два мільйони гривень на рік...
«У моєму окрузі є багато родовищ, мене зацікавило питання, що наразі є рентна плата для місцевих громад та сільських рад, ОТГ отримують 3%, це — великі кошти. Проте є питання, яке мене турбує. Я почув такі суми, я ніколи не думав, що у ОТГ може бути такий бюджет, — зізнався молодий нардеп. — Там понад 30 млн.
І знову ж таки питання стоїть, що газ видобувають, гроші є, але правильно розподілити, люди вибачте, ще 100% не розуміють, бо використовують їх на соціальні проєкти, що потрібно. На будівництво доріг — це також потрібно. Але гроші роблять гроші і їх потрібно правильно інвестувати...»
Далі «слуга народу» провів нескладні арифметичні дії і урок з менеджменту для представників ОТГ, які брали участь у Форумі.
«Якщо ОТГ отримує понад 30 мільйонів проти 2,2 млн грн, як було колись, то зрозуміло, що це плюс 28 мільйонів. Я не є менеджером, але розумію це так: замість того щоб ці гроші вкладати у вікна-двері-асфальт тощо, запросив би менеджера, який би ці гроші правильно спрямував.
Якісь там 1–2 млн грн виділити на справжнього спеціаліста, який зробить так, щоб ці гроші інвестувати і побудувати, приміром, підприємство. Щоб люди не виїжджали з цих ОТГ...» — запропонував А. Боблях.
Пропозиція нардепа, який зголосився підставити своє плече місцевим радам, аби ті правильно використали рентні гроші, у залі Форуму і його кулуарах сприйняли неоднозначно. Дехто одразу загорівся ідеєю взяти прибуток ОТГ під контроль найнятих менеджерів. Звісно, яких сільрадам порекомендують ті, хто знається на тому, як правильно інвестувати додаткові мільйони гривень.
Представники ОТГ делікатно натякали, що, мовляв, вони і самі розберуться зі своїми грішми. І віддавати кілька мільйонів гривень «менеджеру» вони не будуть. Тим більше що децентралізація перейшла у фазу, коли на новостворені ОТГ перекладають обов’язок з утримання не тільки соціальних об’єктів — шкіл, лікарень, дитячих садків тощо, які фінансувалися з районних бюджетів, але й інші навантаження.
Приміром, місцеві бюджети відтепер оплачуватимуть ініціативу уряду, який підняв зарплату вчителям, але грошей на це не виділів. Тож, заявив очільник Опішнянської ОТГ Микола Різник, більшість рентних грошей піде не на проїдання, чого побоюються кандидати в «менеджери», а на вирішення додаткових соціальних проблем.
«Зараз спостерігається небезпечна тенденція — повноважень додають, а ресурси зменшують. У нас минулого року забрали прибутку 3,5 млн грн, а виділили субвенцію на розвиток інфраструктури у сумі 300 тис. грн. Не треба нам тої субвенції! Не забирайте нашого! І ми дамо самі собі раду...» — заявив М. Різник.
* * *
Спостерігачі зазначають, що Форум у Полтаві продемонстрував не лише позитивні тенденції у відносинах місцевих рад і газівників, які зміцнилися після усунення перешкод, пов’язаних із рентними платежами, але й дещо інше. Зокрема, те, що напруга у відносинах між регіональною владою і менеджментом газовидобувних підприємств усе ще залишається.
Цікава деталь: для участі у Форумі не запросили керівництво Полтавської облради, чиї депутати тривалий час відмовлялися погоджувати дозволи нафтогазовидобувним компаніям на розробку родовищ Полтавщини. І які наполегливо вимагали і таки домоглися вирішення на законодавчому рівні питання з рентними платежами для області. Уже після завершення Форуму голова Полтавської облради Олександр Біленький на своїй сторінці у Фейсбуці з цього приводу написав таке:
«19 листопада у Полтаві відбувався ФОРУМ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА: ГРОМАДИ І ГАЗОВИДОБУТОК! Важливий захід, однією з основних тем якого, логічно, була тема соціального партнерства! Шановний Roman Opimakh (голова Державної служби геології та надр України. — «ДУ»), Полтавська обласна рада вже не партнер? Моє ставлення до Вас як фахівця — виключно позитивне і переконаний, що саме Ви «вибудуєте той місточок діалогу» між надрокористувачами та громадами! Але — діалогу!
Історія надходження ренти до бюджетів громад є досить тернистою і саме Полтавська облрада була єдиною, котра витримала позицію. «Газоконденсатні плавуни», знищені дороги, шламовідстійники в ярах — це наслідки діяльності компаній-надрокористувачів!
Про це не потрібно мовчати, тоді це буде справжнє партнерство! Тож закликаю організаторів не ігнорувати органи місцевого самоврядування і запрошувати не лише представників успішних регіонів, а й очільників громад, де є питання екології...»
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора
