Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Травень 18, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 15 Листопад 2019 11:20

Суспільство очима соціологів

Rate this item
(0 votes)

Понад 25% українців вважають, що ситуація в країні погіршилася порівняно з початком 2019 року.
Про це йдеться у дослідженні, проведеному соціологічною службою Центру Разумкова з 1-го по 7 листопада 2019 року.

«37,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі (у вересні 2019 року так вважали 57%, у жовтні 2019 року — 45%), 35% — що події розвиваються в неправильному напрямі (у вересні — 17%, у жовтні — 29%).

Отже, частка тих, хто вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, зрівнялася з часткою тих, хто дотримується протилежної точки зору», — йдеться у дослідженні.
Водночас оцінюючи, як змінилася ситуація у країні в цілому порівняно з початком 2019 року, 48% респондентів вважають, що вона не змінилася, 26% — що загальна ситуація в країні погіршилася, а 15% — що покращилася.
Оцінюючи зміни в різних сферах суспільного життя за цей період, найчастіше респонденти вважають, що ситуація не змінилася (виняток становить рівень цін і тарифів, де найчастіше зазначається погіршення ситуації).
Сфери, в яких покращення відзначається респондентами на статистично значущому рівні частіше, ніж погіршення: рівень свободи слова (на покращення вказують 20% опитаних, на погіршення — 14%), рівень демократії (відповідно 17% і 14%), обороноздатність країни (відповідно 19% і 16%), міжнародний імідж України (відповідно 25% і 22%).
Сфери, в яких погіршення відзначається на статистично значущому рівні частіше, ніж покращення: рівень цін і тарифів (на погіршення вказують 50% респондентів, тоді як на покращення — лише 5%), охорона здоров’я (відповідно 31% і 6,5%), соціальний захист (відповідно 28% і 7%), рівень добробуту родини (відповідно 27% і 8%), оплата праці (відповідно 24% і 5%).
Це стосується також таких показників, як упевненість громадян у завтрашньому дні (відповідно 31% і 14%), рівень стабільності (відповідно 28% і 12%), економічне становище країни (відповідно 23,5% і 9%), ситуація зі злочинністю (відповідно 22% і 7%), пенсійне забезпечення (відповідно 21% і 6%), освіта (відповідно 19% і 6%), дотримання законності державними службовцями (відповідно 17% і 13%), становище російськомовного населення (відповідно 11% і 7%).
Порівняно з попередніми місяцями зменшилася частка тих, хто дотримується думки, що Україна здатна подолати наявні проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років (у вересні 2019 року такі становили 41%, у жовтні — 34%, а за даними останнього опитування — 29%).
Частки тих, хто вважає, що країна здатна їх подолати у більш віддаленій перспективі, становили відповідно 40%, 43,5% і 46%, що не здатна їх подолати — відповідно 6%, 10% і 11,5%.
Два останніх варіанти відповіді обиралися респондентами на статистично значущому рівні частіше, ніж у вересні, але різниця з показниками жовтня є статистично незначущою.
* * *
Також у листопаді порівняно з жовтнем частка українців, які вважають нинішню владу кращою за попередню, знизилася з 48% до 43%.
«Характеризуючи дії влади, найчастіше громадяни України вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 44%, у жовтні 2019 р. так вважали 41,5% респондентів), 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні — 29%), і 23% — що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні цю точку зору поділяли 20% опитаних)», — ідеться у дослідженні.
Водночас частка респондентів, які відповіли, що дії нової влади виправдали їхні сподівання, порівняно з жовтнем зменшилася з 23% до 17%, незмінною (5%) залишилася частка тих, хто відповідає, що дії нової влади виявилися кращими, ніж вони очікували, з 9% до 14% зросла частка тих, хто заявив, що нова влада не виправдала їхніх сподівань.
Незмінними на статистично значущому рівні залишалися такі показники: 12% у жовтні і 13% у листопаді зазначили, що від нової влади вони нічого доброго не очікували, так і сталося, відповідно 6% і 7% — що вони від нової влади нічого доброго не очікували, але вона виявилася ще гіршою, ніж вони думали. А найчастіше (40% опитаних — у жовтні і 37% громадян — у листопаді) дотримуються думки, що ще занадто рано давати оцінку діям влади.
Згідно з дослідженням хоча найчастіше громадяни України вважають, що нинішня влада краща, ніж попередня, проте частка згодних із цим порівняно з жовтнем знизилася з 48% до 43%. З 27% до 30% зросла частка тих, хто вважає, що вона нічим суттєво не відрізняється від попередньої, з 8% до 12% — тих, хто вважає, що вона гірша за попередню.
* * *
Більшість громадян України (67,7%) вважають, що питання запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення потрібно виносити на всенародний референдум, при цьому абсолютна більшість (68,3% тих, хто взяв би участь у референдумі) проголосувала б за продовження мораторію.
Згідно з дослідженням понад три чверті опитаних (77,6%) взяли б участь у такому референдумі, якби він відбувався найближчої до дати опитування неділі. Не взяли б участі 11,2%, а решта опитаних не визначилася з відповіддю.
Якби подібний референдум відбувся, то абсолютна більшість проголосувала б за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення (63,4% усіх опитаних або 68,3% тих, хто взяв би участь у референдумі).
Кожний четвертий із тих, хто взяв би участь у референдумі (23,2%), або 20,1% серед усіх опитаних проголосували б за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення. Решта опитаних не визначилася з відповіддю.
Ставлення до питання запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення міського та сільського населення майже не відрізняється: проголосували б за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення 60,9% міських жителів і 68,9% сільських жителів.
Запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення підтримали б 20,6% міських жителів і 18,9% сільських жителів. Решта опитаних не визначилася з відповіддю.
* * *
Українці найбільше довіряють Президенту Володимиру Зеленському (68%), спікеру Дмитру Разумкову (52%), а також звільненому з російського ув’язнення режисеру Олегу Сенцову (36%).
«Оцінюючи рівень довіри до політиків та громадських діячів, лише до трьох з-поміж тих, чиє прізвище було представлене в опитувальнику, довіра висловлюється частіше, ніж недовіра: В. Зеленський (йому довіряють 68% опитаних, не довіряють — 24%), Д. Разумков (відповідно 52% і 31%) та О. Сенцов (відповідно 36% і 29%)», — ідеться у дослідженні.
Згідно з дослідженням значна частка респондентів висловлює довіру лідеру партії «Голос» Святославу Вакарчуку (37%) і Прем’єр-міністру Олексію Гончаруку (34%), але стосовно першого з них число тих, хто йому не довіряє (48%), перевищує число тих, хто довіряє, а стосовно другого — частка тих, хто не довіряє (36,5%), статистично значуще не відрізняється від частки тих, хто довіряє.
Водночас недовіра найчастіше висловлюється екс-президенту Петру Порошенку (79%), проросійському політику Віктору Медведчуку (75%), лідеру партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко (70%), главі МВС Арсену Авакову (69%), співголові парламентської фракції «Опозиційна платформа — За життя» Юрію Бойку (68%).
Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерських організацій (70%), Президента України (68%), церкви (65%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (63%), добровольчих батальйонів (62%), Національної гвардії України (58%), Державної прикордонної служби (57,5%), ЗМІ України (54%), громадських організацій (51%).
Недовіра найчастіше висловлюється ЗМІ Росії (не довіряють їм 80% опитаних), судовій системі загалом (73%), державному апарату (чиновникам) (68,5%), місцевим судам (68%), політичним партіям (66%), комерційним банкам (66%), прокуратурі (63%), Верховному Суду (62%), Конституційному Суду України (58%), Антикорупційному суду (57%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (56%), Національному антикорупційному бюро України (56%), Національному агентству з питань запобігання корупції (56%), Національному банку України (52%).
Дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 1-го по 7 листопада 2019 року. Було опитано 2015 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками.
Вибірка опитування будувалась як багатоступенева, випадкова з квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».