Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Травень 07, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 07 Червень 2019 12:41

Кому державна служба в насолоду

Rate this item
(0 votes)

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП, Регулятор), є колегіальним органом зі спеціальним статусом, який підпорядкований Президентові і підзвітний Верховній Раді.

Широкому загалу вона передусім відома завдяки активній діяльності на ниві комунальних тарифів, які стали непійомними, та горезвісній формулі «Роттердам+», якою і споживачі, й держава загнані у безвіхідь.
Однак загалом у НКРЕКП повноваження значно ширші, а діяльність така багатовекторна і непрогнозована, що суспільству про неї варто знати більше. Причому не за чутками, а з офіційних джерел, одним з яких є Рахункова палата.

Нещодавно Рахункова палата провела аудит ефективності використання коштів держбюджету, виділених у 2016–2018 роках на виконання повноважень із державного регулювання діяльності з виробництва, передачі, розподілу і постачання електричної енергії, а також законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень та внутрішнього контролю в НКРЕКП.
Аудитори аналізували нормативно-правові, програмні, розпорядчі та інші документи, фінансову, бюджетну, статистичну звітності, інші документи, які є підставою для здійснення операцій із бюджетними коштами, відстежили їхній рух та правильність відображення в бухгалтерському обліку та звітності. Отримані результати заслуговують на увагу громадськості.
Оскільки енергетика є базовою галуззю національної економіки та основою сучасного господарства, а окремі сегменти цієї галузі (зокрема, ринки передачі та розподілу електричної енергії) є природними монополіями, то держава через НКРЕКП здійснює регулювання їхньої діяльності та інших суб’єктів господарювання, що працюють на суміжних ринках, і обмежує їхній вплив на державну політику. Забезпечує проведення цінової і тарифної політики, сприяє впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.
А ще — захищає права споживачів товарів (послуг) і забезпечує недискримінаційний доступ користувачів до мереж. Сприяє конкуренції на суміжних ринках з метою забезпечення ефективного функціонування відповідних галузей. Має й стратегічне завдання: інтегрувати ринок електроенергії України до відповідних ринків інших держав.
Словом, НКРЕКП — Комісія непроста. Її правовий статус неодноразово змінювався. Це стосувалось як порядку утворення та ліквідації цього органу, завдань, функцій і повноважень, так і умов призначення та вимог до голови і членів Комісії, їхньої оплати праці.
Структура Регулятора складається з уже згаданого колегіального органу, центрального апарату та територіальних органів, які діють на правах структурних підрозділів без статусу юридичної особи.
У 2016–2018 роках штатна чисельність працівників не змінювалась і становила 600 шт. од. (з урахуванням складу Комісії у кількості семи осіб). При цьому фактична кількість працівників була меншою: станом на 31.12.18 — 514 осіб.
Профільним Законом № 1540 встановлено посадові оклади членам НКРЕКП: працівникам центрального апарату і територіальних органів згідно з розміром мінімальної заробітної плати, визначеної Законом про держбюджет на відповідний рік.
Так, голові належить 50 мінімумів; члену НКРЕКП — 40; керівнику, заступнику керівника самостійного структурного підрозділу центрального апарату або територіального органу, іншим працівникам центрального апарату або територіального органу — від 10 до 25 «мінімалок».
Щоправда, тут є одне «але»: за іншим Законом (№ 1774) посадовий оклад для державних службовців розраховується не з мінімальної заробітної плати, а з прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А це зовсім різні речі, неспівмірні за величиною.
На цьому тлі цікаво поглянути на розподіл видатків державного бюджету на забезпечення діяльності НКРЕКП. Потреба в коштах визначалася Комісією на рівні доведених Мінфіном граничних обсягів фінансування і становила у 2016 році — 58989,9 тис. грн, у 2017 році — 103744,6 тис. грн (збільшення майже у два рази через підвищення рівня мінімальної заробітної плати в країні).
Водночас у бюджетних запитах НКРЕКП визначалась і додаткова потреба: на 2016 рік — у сумі 6517,4 тис. грн, на 2017 рік — 6664,4 тис. грн. Видатки держбюджету на поточні потреби в цьому періоді формувались із загального і спеціального фондів.
У 2018 році передбачено, що таке фінансування здійснюється за рахунок надходжень до спеціального фонду внесків суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
У поданому НКРЕКП проекті бюджетного запиту на 2018 рік сума планованих видатків за визначеною ставкою внеску на регулювання (0,065%) становила 398513,7 тис. грн. Після доопрацювання і погодження — 396269,3 тис. грн (спеціальний фонд).
Майже чотирикратне порівняно з попереднім бюджетним роком збільшення у 2018 році обсягів фінансування НКРЕКП обумовлено запровадженням уже згадуваної норми Закону № 1540 щодо визначення посадових окладів з урахуванням мінімальної заробітної плати.
Тому вийшло так, що на 2018 рік працівникам центрального апарату і територіальних органів було встановлено посадові оклади постановою НКРЕКП від 28.04.17 № 618, які в середньому в три рази вищі, ніж у інших державних службовців.
Та й загалом із затвердженням кошторису Комісії не все гаразд. Річ у тім, що порядок внесення змін до нього Законом № 1540 не визначено, що створює умови для самостійного коригування Комісією його показників без будь-якого погодження. При цьому Регулятор самостійно розподіляє кошти, виділені йому на відповідний рік, та розпоряджається ними.
А кошти чималі: у 2016–2018 роках загальна сума видатків НКРЕКП становила 482673,1 тис. грн, причому вони з 2017 року збільшувалися в рази (порівняно з 2016 роком — у шість разів). Із загальної суми, спрямованої на забезпечення діяльності НКРЕКП за три роки, найбільшу питому вагу становили видатки на оплату праці з нарахуваннями на неї — 96% (438391,4 тис. грн).
Однак використати ці кошти належним чином Регулятор не спромігся. У 2016–2018 роках через неналежний стан планування, завищення потреби в коштах із держбюджету, а потім повернення їх за різними статтями (нарахування на оплату праці, економія фонду оплати праці через вакансії, невикористані кошти на предмети, матеріали, обладнання, інвентар тощо) до державного бюджету загалом повернено як невикористані 96339,5 тис. грн.
А ще Комісія не забезпечувала раціонального та ефективного використання власного майна. Будівлі, які перебувають на балансі НКРЕКП, не мали нормальної технічної документації. Земельні ділянки для обслуговування адміністративних будівель в установленому законодавством порядку не відведено, правовстановлюючих документів на землю немає і в бухгалтерському обліку її вартість не відображено.
Через неналежне виконання рішень судів і відшкодування судових витрат за справами, в яких Комісію визнано винною, загальна сума непродуктивних витрат становила 144,7 тис. грн.
Дивним чином використана й міжнародна технічна допомога, що її отримала НКРЕКП у 2016–2018 роках як безповоротну позику на виконання проекту «Програма сприяння регуляторній реформі централізованого теплопостачання України» (вартість проекту — 1638,6 тис. євро, строк вибірки коштів — до 31.12.17).
Всупереч тому, що НКРЕКП не є центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого могло б належати виконання проекту, вона цим займалася за умовами субсидіарного договору з Мінекономрозвитку. Діяла настільки, наскільки вистачало компетенції та правомочності.
Приміром, пробувала вказувати координаційному комітету проекту на ризики неефективного використання допомоги (втрата актуальності, непрофесійність консультантів, дублювання завдань), однак нічого змінити не змогла.
Заключний моніторинг проекту показав, що за час його виконання (17.02.2015–31.12.2017) витрачено 315,6 тис. євро, або 1642,1 тис. грн. І хоча основних цілей проекту не досягнуто, у 2018 році НКРЕКП продовжила використовувати кошти технічної допомоги на його реалізацію до повного виконання реципієнтом зобов’язань за Угодою, при цьому посилалася на положення субсидіарного договору.
А загалом за проектом НКРЕКП використала 824,2 тис. євро. І хоча це лише половина передбачених коштів, гроші фактично викинули на вітер, адже результати реалізації проекту в практичній діяльності Комісії не застосовувались.
Всі ці порушення значною мірою обумовлено відсутністю належного внутрішнього аудиту та контролю за бюджетними коштами. І хоча формально діяв сектор внутрішнього аудиту, підпорядкований і підзвітний голові НКРЕКП, протягом 2016–2018 років його не укомплектували належною кількістю спеціалістів. Тож було проведено лише 13 аудитів відповідності та фінансових, а аудити ефективності використання коштів взагалі не проводили.
У НКРЕКП не сформовано на належному рівні умов для запобігання та протидії корупції. Законодавчо обумовлене прийняття в державних органах антикорупційної програми в Комісії або взагалі не проводилось (2016 рік), або відбувалось зі значним запізненням (у 2017 році — в серпні, в 2018-му — наприкінці травня). Не поспішали й з призначенням на посаду головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції.
Та, мабуть, найбільший подив викликає діяльність НКРЕКП на теренах тарифного регулювання. Регулятор під час тарифорегулювання у сфері електроенергетики протягом 2016–2018 років не враховував інтересів і фінансових показників діяльності всіх виробників. При опрацюванні поданих на затвердження обґрунтованих пропозицій щодо величини тарифу різних виробників його зменшували переважно для підприємств державної форми власності, а не для приватних.
Так, для ДП «НАЕК «Енергоатом» (АЕС) і ПрАТ «Укргідроенерго» (ГЕС і ГАЕС) систематично зменшували величину тарифу майже на третину від обрахованого підприємствами рівня. Водночас для приватних виробників ТЕЦ — не більш як на 10%.
За три роки тільки ДП «НАЕК «Енергоатом» недоотримало, за розрахунками, десятки млрд грн, що спричинило дефіцит фінансів для закупівлі необхідної кількості ядерного палива, замороження заробітної плати, відтоку кваліфікованих кадрів, сповільнення розвитку галузі та гальмування модернізації існуючих потужностей.
Не краща ситуація і в ГЕС та ГАЕС (ПрАТ «Укргідроенерго», де держава володіє 100%-вою часткою в статутному капіталі). Так, у 2016–2018 роках середньорічний тариф ГЕС і ГАЕС залишався приблизно у 1,7 раза нижчим від середньорічного тарифу всіх виробників.
Через таку цінову і тарифну політику НКРЕКП у сфері електроенергетики приватні виробники працювали у більш сприятливих умовах, ніж виробники державного сектора, внаслідок чого останні недоотримали майже 37 млрд грн.
Після таких «відкриттів» (чи то пак викриттів) усі інші дії НКРЕКП, які були неефективними, а то й неправомірними, здаються дріб’язковими. Однак їх варто перелічити, аби побачити повну картину. Скажімо, повноваження НКРЕКП, які передбачалося здійснювати шляхом виконання десяти основних завдань, у планах повністю не відображено.
Згадано лише п’ять завдань. По решті не конкретизовано та не визначено заходів, хоча вони стосувалися важливих сфер: сприяння інтеграції ринків електроенергії, природного газу України до відповідних ринків інших держав; підтримки транскордонної торгівлі електричною енергією та природним газом.
А також сприяння інвестиційній привабливості для розвитку інфраструктури і стимулювання заходів з енергоефективності. Заохочення виробництва енергії з відновлюваних джерел та розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики і комунальних послуг.
Завдання залишилися на папері й через те, що навіть заплановані на їх реалізацію заходи щороку не виконувалися на 20–30%. Переважно вони стосувалися сфер електроенергетики, де окремі заходи провисали протягом трьох років, хоча й стосувалися вельми чутливих проблем.
Поза увагою було й забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг, тобто нас із вами. Бо якщо звернення громадян і розглядали, то до глибиннішої роботи щодо аналізу та оцінки виняткових положень договорів, які можуть перешкоджати споживачам укладати договори одночасно з більш як одним постачальником або обмежувати таку можливість, руки так і не дійшли.
Розроблення та затвердження нормативно-правових актів для ефективного державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийняття рішень щодо переходу до стимулюючого тарифоутворення ліцензіатів також пробуксовували. Ліцензіатам, що працювали за регульованим тарифом і подавали документи на встановлення тарифу із застосуванням стимулюючого регулювання, Комісія відмовляла і не прийняла щодо цього жодного рішення.
І це попри те, що можливість запровадження та застосування таких ринкових підходів під час установлення тарифів на послуги суб’єктів природних монополій законодавчо закріплено. Є це і в умовах інтеграції енергетичного сектора України до енергетичних ринків ЄС.
Тож тарифне регулювання природних монополій у 2016–2018 роках здійснювалося з використанням витратних методів, які не стимулювали компанії до скорочення витрат і забезпечення належних темпів модернізації та оновлення наявних виробничих потужностей.
Перелік цей можна продовжити, однак і всього вищесказаного досить, аби зрозуміти, як працює НКРЕКП. Найгірше — те, що Регулятор не реагує на зауваження аудиторів. Принаймні саме так були сприйняті рекомендації попередньої перевірки. За результатами нинішньої — їх півтора десятка і разом із рішенням Рахункової палати вони вчергове надіслані Регулятору та Кабінету Міністрів. Чи буде реакція? Побачимо...

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».